Прибуток
Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business
Найбільш резонансною новиною в українській економіці минулого тижня стала не подія чи економічний показник, а… наслідки кампанії з електронного декларування доходів та майна українських чиновників і народних депутатів, термін якої згідно із чинним законодавством завершується 30 жовтня. Українське суспільство жваво обговорює не стільки сам факт декларування, скільки обсяги задекларованих урядовцями та іншими державними службовцями коштів та цінностей, які в сукупності співрозмірні з кредитними траншами Міжнародного валютного фонду для України.
Найголовнішим відкриттям процесу е-декларування для українського суспільства стали відомості про нагромаджені очільниками держави кошти, які перебувають навіть не у банківській системі, а «під подушками» – у готівковій формі. Так, український прем’єр-міністр Володимир Гройсман показав у електронній декларації наявність 870 тисяч доларів, 460 тисяч євро та 2,28 млн. гривень готівкою, низку квартир, земельних ділянок та дорогих годинників при зарплаті за минулий рік 77270 гривень (трохи менше як 3 тисячі доларів за поточним курсом). Голова Національного банку Валерія Гонтарєва задекларувала 1,831 мільйона доларів на банківському рахунку в державному «Укрексімбанку», доходи від продажу корпоративних прав у 23,518 мільйона гривень та два дорогих автомобілі Porsche Cayenne та Porsche Panamera. Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров показав у своїй е-декларації 1,16 млн. доларів США, 450 тис. євро та 4,35 млн. гривень готівкою, автомобілі Toyota Camry та Lexus LX600, квартиру та два будинки, 25 земельних ділянок, дорогі годинники Rolex та Breguet, велику кількість ювелірних виробів та номінальні права у британських компаніях. «Чемпіоном» е-декларування після народного депутата Сергія Мельничука, який задекларував трильйон гривень готівкою, що більше, ніж загальна кількість гривні в обігу, а потім визнав це жартом, став позафракційний депутат парламенту В’ячеслав Константіновський, який вказав у декларації 14,7 мільйона доларів готівкою, а також 500 тис. євро та майже 6,8 млн. гривень.
Побачені в е-деклараціях статки можновладців дали привід українцям жартувати про те, що, мовляв, Міжнародний валютний фонд має не давати Україні кредити, а навпаки, позичати у її чиновників. Жарт, вочевидь, був почутий – 26 жовтня стало відомо про те, що приїзд місії МВФ в Україну, яка мала перевірити хід виконання реформ, оцінити роботу влади та надати рекомендації щодо реалізації чергового траншу програми розширеного фінансування, відкладено на невизначений термін «через внутрішні проблеми фонду». Щоправда, вже 27 жовтня МВФ надав офіційне уточнення – на поточному брифінгу у Вашингтоні офіційний представник фонду Джеррі Райс повідомив, що фонд підтверджує прибуття місії до Києва на початку листопада, а також можливість отримання Україною чергового, четвертого траншу кредиту до кінця поточного року. Натомість реальністю четвертий транш стане лише у разі забезпечення збалансованості держбюджету на 2017 рік, а також виконання серії «маркерів» нової редакції меморандуму з МВФ, серед яких – забезпечення інституційної незалежності Національного банку, пенсійна реформа та коригування соціальних програм у бюджеті, підготовка закону про обіг сільськогосподарських земель, розширення повноважень Національного антикорупційного бюро та створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Перший і найголовніший пункт цих питань – збалансованість бюджету-2017 – опинився під питанням вже минулого тижня. 26 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду несподівано заявив про намір збільшити у наступному році мінімальну зарплату вдвічі – до 3200 гривень (трохи більше 123 доларів за поточним курсом) та зрівняти показники мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. «Ми знайшли спільне рішення – і уряду, і коаліції, і президента, що дає нам змогу здійснити перші кроки з наведення порядку та з оцінки праці українських громадян», – заявив він. Ініціативу підтримав голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, який запропонував у 2017 році збільшити мінімальну зарплату до 5000 гривень, оскільки це сприятиме детінізації економіки та знищенню такого явища, як зарплата «в конвертах». Натомість у проекті бюджету-2017, який пройшов перше читання, закладено ріст мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму лише на 10% – до 1762 грн, або близько 68 доларів на місяць. Ні прем’єр, ні міністр фінансів України не надали конкретної інформації, за рахунок чого буде забезпечено додаткові видатки бюджету та його баланс. З цього приводу впевнено висловився лише міністр соціальної політики Андрій Рева, який заявив, що гроші на підвищення мінімальної зарплати планується взяти не з друкування гривні чи залучення іноземних кредитів – їх, мовляв, дуже легко взяти з реальної української економіки, просто уточнивши певні макропоказники бюджету-2017. У реальності цього припущення сумніваються радники та міжнародні партнери – 28 жовтня співголова стратегічної групи радників української влади, відомий польський економіст Лєшек Бальцеровіч назвав рішення про ріст мінімальної зарплати «неприємним сюрпризом», оскільки радники не мали змоги ознайомитися з його економічним обґрунтуванням. За його словами, це вже другий «неприємний сюрприз» української влади – першим стало продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. На думку Бальцеровіча, до підвищення мінімальної зарплати варто прорахувати вплив цього рішення на видаткову частину бюджету, а також на пенсійну систему та тіньову економіку. «Я не проти того, щоб було менше бідних людей. Але бідність усувається шляхом економічного зростання, а прискорення зростання потребує прискорення реформ», – наголосив він та підкреслив, що скорочення бідності в майбутньому не може бути гарантованим без збалансованого бюджету, зниження інфляції та покращенню бізнес-середовища.
З покращенням бізнес-середовища у України, захопленої «досягненнями», про які ми вже згадали вище, також все погано. Всупереч прогнозу першого віце-прем’єра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, який у вересні палко запевняв, що Україна може піднятися у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business-2017» від Світового банку щонайменше на 15 позицій, реально у рейтингу «Doing Business» на 2017 рік Україна піднялася лише на 3 позиції та посіла 80-те місце зі 190 країн світу. У представництві Світового банку в Україні також пояснили, що покращення частково сталося завдяки методологічним змінам, і власне реформи підвищили положення країни лише… на один пункт. Порівняно з рейтингом на 2016 рік Україна покращила свої позиції за показниками реєстрації підприємств (з 30-го до 20-го місця), підключення до електромереж (зі 137-го до 130-го місця) та оподаткування (зі 107-го до 84-го місця). Натомість серед сфер, у яких показники погіршилися або не змінилися, стали вирішення проблем з неплатоспроможністю (зниження з 141-го до 150-го місця), міжнародна торгівля (зі 109-го до 115-го місця), реєстрація власності (з 61-го до 63-го місця), доступ до отримання кредитів (з 19-го до 20-го місця) та отримання дозволів на будівництво (без змін). Новий звіт демонструє, що Україні необхідно рішучіше впроваджувати реформи з дерегуляції економіки, оскільки держава значно поступається сусіднім країнам – так, Румунія знаходиться в рейтингу «Doing Business-2017» на 36-му місці, Білорусь – на 37-му, Молдова – на 44-му, Росія – на 40-му, Туреччина – на 69-му. На думку того ж Степана Кубіва, Україна може наступного року увійти до ТОП-50 країн у рейтингу “Doing Business-2018”, якщо ухвалить 15 важливих дерегуляційних законопроектів. Проте ухвалити закони – це ще тільки пів-роботи. Значно важливіше, щоб ці закони невимушено і беззаперечно виконувалися. Наразі ж, як повідомив 24 жовтня президент громадської організації «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» Василь Воскобойник, найбільшим інвестором української економіки залишаються заробітчани, які перерахували за останні 5 років в Україну близько 35 млрд. доларів, а у 2013 році переказали рекордну суму в 8,5 млрд. доларів.
На завершення цього огляду – дві позитивних і одна негативна новина. Перша: за січень-серпень 2016 року Україна експортувала аграрної продукції на 9,1 млрд. доларів, що склало 40,1% всього національного експорту за цей період. Друга – негативна: у серпні експорт української агропродукції до країн Євросоюзу знизився на 17,2% порівняно з серпнем 2015 року – до 284 млн. євро. В абсолютному вимірі український агроекспорт в ЄС знизився на 59 млн. євро, що за статистикою стало своєрідним антирекордом України. Третя новина – вихід на український ринок газу французького газотрейдера Engie, який розпочинає прямі поставки блакитного палива українським споживачам. Engie також стала першою компанією Євросоюзу, що підписала угоду про зберігання газу в найбільшому в Європі українському комплексі підземних газових сховищ.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 17-21 жовтня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України
