Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 6-10 червня
Пачки доларів США

Головні події в економіці України за тиждень. 6-10 червня

Валютна свобода, кредит МВФ та суперечливі прогнози

Найголовнішою новиною минулого тижня в економіці України стало безпрецедентне з часу початку політично-економічної кризи у 2014 році пом’якшення обмежень на операції з українською та іноземною валютою, проведене Національним банком України. До останнього часу НБУ обіцяв пом’якшити умови фінансових та валютних операцій лише після позитивного рішення Міжнародного валютного фонду про відновлення кредитування України, однак не став чекати на МВФ а взяв і зробив це зараз.

Найпомітнішим з лібералізованих обмежень стало зниження вимоги обов’язкового продажу за гривні на міжбанківському ринку валютної виручки, що надходить на рахунки українських підприємств, з 75% до 65%. Ця вимога, що була впроваджена ще у 2012 році на рівні 50%, збільшена до 100% виручки у серпні 2014 року та знижена до 75% у вересні 2014 року, не переглядалася майже 2 роки. Другим важливим кроком валютного пом’якшення стало збільшення добового ліміту купівлі громадянами іноземної валюти з 6 до 12 тисяч гривень (480 доларів США) в еквіваленті та одночасне скасування вимоги копіювання паспортів при купівлі валюти, а також підвищення ліміту зняття коштів з поточних рахунків фізичних осіб в іноземній валюті з 50 до 100 тисяч гривень (4000 доларів США) на добу і зняття обмежень на видачу готівки у гривні взагалі. Третій крок нечувано спростив життя банкам та водночас «відпустив» гривню — Нацбанк дозволив банкам змінювати курси валют протягом операційного дня та встановлювати різні курси валюти для кас відділень, розташованих за різними адресами, та використовувати власний курс при конвертації валют.

Ще одним заходом НБУ зі спрощення валютних операцій стало пом’якшення вимог до оплати послуг закордонних контрагентів, яке звільняє українські компанії від обов’язку отримувати акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків для підтвердження правильності ціни на товар чи послугу, а також від необхідності узгодження платежів на користь Європейського банку з реконструкції та розвитку і Світового банку в рамках укладених з ними проектних договорів та надання до НБУ нотаріально засвідчених перекладів на українську мову документів, на підставі яких здійснюються платежі. Трохи раніше ми повідомляли про дозвіл Нацбанку на репатріацію дивідендів для інвесторів, що вкладали кошти в український бізнес.

У Національному банку говорять, що поступове зняття обмежень на валютному ринку спрямоване на поліпшення бізнес-клімату та водночас збереження макрофінансової стабільності. Підґрунтям для такого рішення стала стабілізація ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках, зокрема перевищення пропозиції валюти над попитом на неї на міжбанківському валютному ринку з середини березня, зумовлене підвищенням цін на сировинні товари на світових ринках та збільшенням попиту на продукцію українського експорту. НБУ констатує, що, як наслідок, з початку 2016 року чиста купівля іноземної валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку становила 953.3 млн доларів США, а лише у червні — 180 млн доларів США. Ці кошти було спрямовано на поповнення міжнародних золотовалютних резервів НБУ. Окрім того, Правління Національного банку взяло до уваги поступове відновлення довіри до банківського сектору, про яке свідчить тривале зростання обсягу депозитів домогосподарств в національній валюті протягом тривалого періоду та поновлення зростання обсягу депозитів домогосподарств в іноземній валюті у квітні цього року. Як повідомила на брифінгу голова НБУ Валерія Гонтарєва, приріст гривневих депозитів населення з другого кварталу минулого року склав 31%, а валютні вклади почали зростати з грудня і збільшились на 3,5%. Окрім того, сьогодні є такі позитивні сигнали, як наявність валютної ліквідності у банків, про що свідчить високий попит на державні облігації внутрішньої позики в іноземній валюті, та тривале перевищення продажу населенням іноземної валюти над купівлею — лише у травні банки придбали від громадян валюти на 355,1 млн. доларів, а продали їм лише 36 млн. доларів. Нацбанк також очікує, що тенденція приросту депозитів збережеться протягом усього 2016 року, і депозитна база в Україні зросте на 10%. У свою чергу, 9 червня заступник голови НБУ Дмитро Сологуб повідомив, що Нацбанк має намір продовжити зниження облікової ставки, якщо споживча інфляція уповільнюватиметься і далі.

Ситуація з іноземною валютою, курсом гривні, яка стабільно котується на рівні близько 25 грн. за долар, та пом’якшенням валютних обмежень є особливо цікавою на фоні відсутності кредитування Міжнародного валютного фонду. Як відомо, програма розширеного фінансування МВФ щодо України була фактично призупинена восени 2015 року. Незважаючи на відсутність фінансування від МВФ вже майже рік (останній транш було отримано у серпні минулого року), курс гривні залишається більш-менш стабільним, а золотовалютні резерви України, на поповнення яких і мали бути використані «недоотримані» транші, поповнюються Нацбанком самостійно. Згідно з офіційною інформацією НБУ, міжнародні резерви України станом на 1 червня 2016 року зросли до 13,536 млрд. доларів, незважаючи на проведення виплат за зовнішнім боргом. Ріст резервів за останні 12 місяців склав 36,5%, або приблизно 4,94 млрд. доларів, що більш ніж удвічі перевищує такий довгоочікуваний черговий транш МВФ в 1,7 мільярда доларів!

До речі, ще не факт, що розмір нового траншу МВФ становитиме саме 1,7 мільярда доларів – як повідомив 8 червня на брифінгу в уряді міністр фінансів Олександр Данилюк, розмір третього кредитного траншу для України за програмою розширеного фінансування EFF визначить Рада директорів Фонду після узгодження і підписання Меморандуму щодо перегляду програми. 6 червня в українських медіа з посиланням на «поінформовані джерела в уряді» з’явилася інформація про те, що МВФ може зменшити транш за відновленою програмою розширеного фінансування майже удвічі — до 1 млрд. доларів. У МВФ цю інформацію не коментують, але постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше в інтерв’ю телеканалу «Інтер» заявив, що остаточне рішення про надання Україні чергового траншу рада директорів МВФ прийме в червні після аналізу проведення реформ і виконання взятих зобов’язань. «Ми будемо судити про це не тільки за обіцянками, а й за діями, прийнятими для проведення реформ», — сказав він. Якщо така оцінка буде позитивною, МВФ може надати транш вже в середині липня. Але тепер, схоже, надання кредиту є не настільки критичним, ніж рік тому — Україна підтримує макрофінансову стабільність самостійно.

Позитивні тенденції для економіки України підтверджують і експерти Світового банку, які констатують повернення української економіки до позитивного зростання на рівні 0,1% у першому кварталі 2016 року. Згідно з останньою доповіддю Світового банку щодо глобальних економічних перспектив, що була оприлюднена 7 червня, після різкого зростання цін в 2014-му і 2015 роках, пов’язаних з девальвацією гривні і курсовими реформами, інфляція сповільнилася на тлі стабілізації валюти. «Західна частина України не є безпосередньо ураженою конфліктом і відновлюється. Втім, експорт та імпорт перебувають на рівні більш ніж удвічі нижчому, ніж у 2012 році і залишаються слабкими. Здатність банківського сектора до кредитування різко обмежена», — зазначають експерти. Загалом у поточному році у Світовому банку прогнозують зростання українській економіці на рівні 1% ВВП, у наступному — 2%, а в 2018 році — 3%. Оптимістичнішим є прогноз Міністерства фінансів, закладений при формуванні проекту бюджетної резолюції на 2017 рік — на думку Мінфіну, зростання економіки України в 2017 році буде на рівні 3% при інфляції 8,1% і курсі гривні на рівні 27,2 гривні за долар.

Водночас, в реальності не все буде так оптимістично, оскільки головною проблемою 2016-2017 років в Україні залишатимуться непривабливий інвестиційний клімат та надзвичайно низькі доходи населення, що створюють додаткове навантаження на бюджет. Так, 8 червня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що відсутність реформ може призвести до збільшення витрат на житлові субсидії для населення до 3,8% ВВП в 2017 році. Олександр Данилюк констатував, що підвищення тарифів призвело до того, що житлові субсидії буде отримувати половина населення України, а, за оцінкою Berlin Еconomics і McKinsey, витрати на виплату житлово-комунальних субсидій населенню у 2017 році можуть зрости до 80 млрд грн із 35 млрд грн у 2016 році. Крім низьких доходів, причиною значних витрат на субсидії є ще й неефективне споживання комунальних послуг. Іншою проблемою залишаються збитки банківської системи — за результатами діагностичного обстеження найбільших банків України, якість кредитного портфеля банків у 2015 році була на найнижчому історичному рівні. За результатами діагностичного обстеження частка кредитів 4 категорії (ймовірність дефолту 51% — 99%) та 5 категорії (дефолт) у кредитних портфелях 20 найбільших банків становила 53%. Відповідно, банківське кредитування у цьому, і в наступному році залишатиметься обмеженим.

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події в економіці України за тиждень. 16-20 травня

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business