Прибуток
Від введення Польщею візового режиму особливо постраждає така категорія населення Львівської області, як „човники”, – повідомила виконавчий директор Агенції регіонального розвитку та європейської інтеграції (АРРЄІ) Оксана Музичук.
Оксана Музичук зазначила, що це є одним із основних висновків проведеного у рамках реалізовуваного проекту DFID Центром підтримки бізнесу “НюБізнет” за участю АРРЄІ „Дослідження наслідків вступу Польщі до Європейського Союзу для Західної України”.
Оскільки в області нараховується 100-200 тис. „човників” (близько 10% населення Львівщини), то проблеми, які стосуватимуться їх, матимуть „прямий соціальний ефект” і на область загалом, підкреслила О.Музичук. А відтак постане потреба у їх вирішенні, зокрема – допомозі з боку обласної влади у створенні на Львівщині нових робочих місць.
Як повідомила виконавчий директор Агенції, на переміщення людей через кордон загалом введення Польщею віз „особливого впливу не буде мати”. Великі підприємства, що вже зараз мають торгівельні стосунки з Польщею та Європейським Союзом, від цього також не постраждають. На її думку, посилення контролю на кордоні навіть матиме позитивний вплив. Зокрема, це, за її словами, стосуватиметься випадків проникнення неофіційним шляхом на український ринок харчової продукції низької якості, від чого страждають як українські підприємства, так і українські споживачі цієї продукції. Введення візового режиму та посилення митного контролю дозволить відрегулювати ситуацію із цією існуючою на сьогодні недобросовісною конкуренцією у харчопереробній галузі з боку польських підприємств.
„Дослідження показує, що по ряду товарів для України навіть виникнуть сприятливі умови”, – сказала О.Музичук.
Дослідження проводилося у травні-липні 2002 року в рамках діяльності новоствореної мережі – Українсько-польської агенції з прикордонного співробітництва у галузі регіонального соціально-економічного розвитку. Завдання полягало у тому, щоб дати відповіді на 5 запитань: 1. Який вплив матиме розширення Євросоюзу на переміщення людей через українсько-польський кордон? 2. Якими будуть наслідки для неофіційної прикордонної торгівлі? 3. Якими будуть наслідки для офіційної торгівлі між Західною Україною та Польщею? 4. Яким є рівень поінформованості ключових партнерів (ділових людей, регіональної та місцевої влади) про вступ Польщі до Євросоюзу та, зокрема, про майбутнє впровадження візового режиму Польщею? 5. Які можливості виникають для Західної України у зв’язку із вступом Польщі до Євросоюзу?
Оксана Музичук визнала, що проведене дослідження, оскільки воно зосереджувалося на літньому періоді і є першим регіональним дослідженням такого роду, може містити похибку. „Але загалом висновки правдоподібні”, – наголосила вона.
За її словами, у ході роботи над дослідженням стало зрозуміло, що є потреба у щорічному моніторингу динаміки взаємин між Польщею та Україною. „Нема інструменту інформування, як зміниться Польща. Тому важливим є започаткування певного процесу моніторингу, щоби дати можливість суб’єктам господарювання Львівської області зайняти вигідні ніші при формуванні нових стосунків”, – сказала вона.
За її словами, проведене дослідження буде покладене в основу розробки стратегії розвитку Львівської області.
На сьогодні DFID реалізувало у Львівській області 2 великих проекти. Перший стосувався створення Львівської Асоціації розвитку туризму, другий – сфери соціального захисту, в результаті якого була розроблена модель створення єдиної приймальні для надання усіх видів допомог, а також субсидій.
