Старт е-декларацій та корупційна безвідповідальність, перспективи грошей МВФ та зростання ринків
Минулий тиждень приніс українській економіці дві важливі позитивні новини. Першою новиною стало отримання державного атестата на систему електронного декларування статків державних чиновників та запуск цієї системи у повноцінну експлуатацію, а другою — хоч якась конкретизація термінів розгляду питання поновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
Із запуском системи електронного декларування, яка є одним з ефективних антикорупційних інструментів та ключовою вимогою для поновлення співпраці з МВФ і впровадження безвізового режиму з Євросоюзом, Україна формально вклалася в строк. 30 серпня Державна служба спеціального зв’язку та інформації повідомила про усунення недоліків у системі, а 31 серпня видала державний атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. На підставі виданого атестата, який передав керівнику Національного агентства із запобігання корупції особисто голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко, агентство ухвалило прийняти систему електронного декларування у промислову експлуатацію з 1 вересня 2016 року. Натомість реально система до кінця тижня так і не запрацювала повноцінно — за повідомленням українських медіа, станом на 3 вересня спостерігалися як проблеми з поданням декларацій, так і з поштовою системою сервісу, а подані раніше декларації були взагалі відсутні на публічному порталі системи.
Маємо надію, що найближчим часом недоліки буде усунуто, бо ж інакше руху вперед не буде. Хоча, згідно з даними судової практики, цього руху і так нема — за даними дослідження, проведеного агентством «Наші гроші», протягом останнього року жоден з українських чиновників найвищого рівня не був покараний за корупційними статтями про привласнення і розтрату держмайна, зловживання владою чи хабарництво. Загалом у період з липня 2015 до липня 2016 року за корупційні злочини було засуджено 952 особи, з яких лише три чиновники категорії «А» (голови районів та заступник голови одної з державних інспекцій), вирок щодо яких не набув законної сили. Загалом ж із 952 засуджених 312 осіб відбулися штрафами, причому 70% — штрафами до 20 тисяч гривень, 336 — звільнено від покарання через умовне засудження, 137 осіб — виправдані. Реальні строки отримали лише 128 осіб.
Що ж до співпраці з Міжнародним валютним фондом, то 1 вересня з’явилася офіційна інформація про терміни розгляду цього питання Радою директорів МВФ. Як повідомив офіційний речник фонду Джеррі Райс, засідання Ради директорів щодо другого перегляду програми співпраці з Україною планується у другій половині вересня. Точна дата засідання буде озвучена найближчим часом — після того, як сторони завершать узгодження «деяких технічних питань». Зважаючи на імовірно велику кількість цих питань, український міністр фінансів Олександр Данилюк дуже обережно коментує питання кредиту МВФ, заявляючи лише, що Україна «дуже близька» до отримання цього кредиту, і що отримання кредиту стане «важливим сигналом для ринків, для інвесторів, та розблокує іншу фінансову підтримку».
Натомість Національний банк України більш конкретний у кредитних очікуваннях — згідно з щоквартальним інфляційним звітом Нацбанку за липень, Україна очікує в поточному році 2 транші від МВФ на загальну суму 2,3 млрд. доларів. Загалом ж Нацбанк прогнозує в поточному році залучення Україною 5 млрд. доларів зовнішнього фінансування, серед яких — 1 млрд. доларів під гарантії США та 600 млн. євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу, умовами отримання якої є ухвалення пакету енергетичних законопроектів, які стосуються статусу Національної комісії з питань регулювання енергетики і комунальних послуг, реформи ринку газу та електрики, а також створення Фонду енергоефективності. До речі, незважаючи на відсутність зовнішнього фінансування, Україна знайшла можливість і виплатила відсотковий дохід за реструктуризованими у жовтні 2015 року єврооблігаціями — на загальну суму 505,429 млн доларів. Як інформує інформаційне агентство «Українські новини» з посиланням на добре поінформовані джерела, виплата купону успішно відбулася 1 вересня, а кошти на цю операцію були зарезервовані заздалегідь.
Позитивні новини були минулого тижня і з банківської сфери. За інформацією Національного банку України, за сім місяців поточного року працюючі українські банки скоротили збитки в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 9,3 млрд гривень. Минулого року збиток банків за 7 місяців склав 30,2 млрд гривень. Зниження обсягів збитків відбулося за рахунок зменшення відрахувань у резерви під активні операції, оскільки великі банки за результатами проведеної діагностики доформували свої резерви у 2015 році. Водночас Нацбанк відзначає, що фінансовий результат роботи банків України до відрахувань у резерви та сплати податків у поточному році є на 60% нижчим, ніж у минулому році, і складає 13,9 млрд гривень проти 34,4 млрд грн. у 2015 році. Основними причинами зниження результативності роботи банківської системи стало подальше скорочення доходів при рості окремих статей видатків, зокрема, процентних та адміністративних. Так, доходи українського банківського сектора за січень-липень зменшились порівняно з таким ж періодом минулого року і склали 101,6 млрд гривень. Процентні видатки виросли на фоні зменшення процентних доходів, причиною якого є як скорочення кредитного портфелю, так і погіршення його якості. Не дивно, що для декого банківський бізнес в Україні перестає бути цікавим — 31 серпня стало відомо, що збори акціонерів невеликого «Фінексбанку», які відбудуться 22 вересня, розглядатимуть питання самоліквідації банку, а також затвердять порядок і терміни його ліквідації.
Деякі інші українські ринки, на диво, почувають себе краще. 1 вересня асоціація «Укравтопром» повідомила, що ринок нових автомобілів у серпні зріс на 63% порівняно з серпнем минулого року з результатом у 5630 проданих автомобілів. Це на 1,5% більше порівняно з липнем поточного року. Найпопулярнішим автомобілем серед українців у серпні стала Toyota, рівень продажу якого зріс на 31% порівняно з серпнем 2015 року — до 678 проданих автомобілів. Також зростає ринок персональних комп’ютерів — за інформацією аналітичної групи IDC, у другому кварталі 2016 року поставки комп’ютерів в Україну виросли на 160,6% порівняно з аналогічним періодом 2015 року — до 220 тисяч пристроїв. На думку аналітиків, позитивним фактором для зростання ринку в другому кварталі стала стабілізація економіки та відсутність значних коливань курсу гривні.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 22-26 серпня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України