Відновлення співпраці з МВФ, падіння банків та споживчий песимізм
Першою позитивною новиною минулого тижня для української економіки стали оптимістичні заяви головного кредитора України — Міжнародного валютного фонду. За підсумками роботи місії МВФ, яка завершила свою роботу 18 травня, фонд заявив про досягнення згоди з Міністерством фінансів України про вичерпний перелік кроків, необхідних для завершення перегляду програми розширеного фінансування, результатом якої стане надання чергового траншу кредиту МВФ вже у липні 2016 року.
За інформацією українського Мінфіну, підтвердженою МВФ, під час перебування місії в Києві сторони досягли згоди щодо заходів, необхідних для завершення другого перегляду в рамках програми розширеного фінансування. Серед завдань, що залишилися: закріплення фінансової стабільності, збільшення прозорості та забезпечення верховенства закону. Представники фонду визнали, що за останній рік Україна досягла значного прогресу у відновленні економіки. «Стійке проведення структурних та інституційних реформ зараз важливо, аби перетворити нещодавно досягнений підйом у стабільне та стійке зростання, а непохитна рішучість у боротьбі з корупцією є «лакмусовим папірцем» для здатності уряду зберегти широку внутрішню та міжнародну підтримку своєї політики», — підсумував роботу місії МВФ її голова Рон ван Руден.
Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів висловив сподівання, що Україна отримає довгоочікуваний транш кредиту МВФ у другій половині червня або на початку липня. Тим часом, на щотижневому брифінгу у Вашингтоні офіційний представник МВФ Джеррі Райс повідомив, що рішення Ради директорів фонду про надання чергового траншу Україні очікується в липні 2016 року, а обсяг цього траншу складе 1,7 мільярда доларів, як і передбачено умовами програми. Всі кошти, що будуть отримані за цим траншем, підуть на поповнення валютних резервів Національного банку. До речі, до реального відновлення співпраці з МВФ Нацбанк готує чергові кроки з валютної лібералізації — як заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, після надходження чергового траншу кредиту Нацбанк планує скасувати заборону на вивід з України дивідендів в іноземній валюті, а також переглянути у бік збільшення або скасувати взагалі обмеження на зняття коштів з банківських рахунків в іноземній валюті, яке на сьогодні складає еквівалент 50 тисяч гривень, або близько 2 тисяч доларів США на добу.
Другою оптимістичною новиною минулого економічного тижня стали результати роботи української економіки та збільшення оптимістичних прогнозів щодо її розвитку. За даними Державної служби статистики, у першому кварталі економіка України показала мінімальне, але реальне зростання — валовий внутрішній продукт у першому кварталі зріс на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2015 року. За минулий рік також істотно зріс обсяг іноземних капітальних інвестицій — за даними того ж Держстату, обсяг таких інвестицій в Україну склав 8,185 млрд. грн, що на 45,1% більше, ніж роком раніше. Щоправда, це майже удвічі менше, ніж капітальні інвестиції з місцевих бюджетів (14,26 млрд. грн.) і майже в 4 рази менше, ніж інвестиції українського населення у будівництво житла (31,965 млрд. грн), але це все-таки хоч якийсь зріст.
Економічна стабілізація дала підставу до перегляду на краще прогнозів з розвитку української економіки — за даними дослідження, яке провело агентство Bloomberg, економіка України вперше за два роки починає виходити з рецесії. На думку аналітиків агентства, поліпшення ситуації продиктоване стабілізацією гривні та інфляції, яка опустилася нижче 10%. Свій оптимістичний прогноз при перегляді довгострокового кредитного рейтингу України висловило і рейтингове агентство Fitch — його експерти прогнозують зростання ВВП України у 2016 році на рівні 2% при інфляції у 15%. Водночас аналітики Fitch застерігають, що зростання української економіки стримується втратою російського експортного попиту, збитками від військового конфлікту на сході, низькими цінами на сировинні товари та ослабленням фінансового сектора.
Останній фактор у прогнозі Fitch став особливо актуальним минулого тижня, адже саме ослаблення фінансового сектора, а якщо точніше — падіння банків стало основним генератором новин минулого тижня в секторі. Так, для банківської системи тиждень, що минув, запам’ятається першим в історії сучасної України добровільним закриттям банку, «падінням» одного великого банку та проблемами у двох досить знаних, але порівняно менших банках. Добровільно залишає ринок «Інвестиційно-трастовий банк», єдиний акціонер якого — компанія «ТІС Капітал» ухвалила рішення про його ліквідацію. Активів банку вистачає для розрахунків з кредиторами. Власне ж ліквідація відбудеться після отримання згоди Національного банку України, оскільки наразі процедури добровільного виведення банку з ринку не існує. «Антигероєм» ж минулого тижня став «Фідобанк» — 14-й за активами банк України, який за тиждень пройшов шлях від «тимчасових труднощів з ліквідністю» та відтоку 9% клієнтських коштів до визнання неплатоспроможним та запровадження тимчасової адміністрації, що відбулося 20 травня.
В історії швидкого банкрутства цього банку, який мав схожі проблеми 2 роки тому, але залишився працювати на ринку, цікавими є два моменти. Перший — те, що кінцевий бенефіціар банку та одночасно голова його правління Олександр Адаріч є власником 50% акцій ще одного банку — «Євробанку», який мав схожі проблеми з виконанням зобов’язань, але продовжує працювати, оскільки вже згодом матиме нового власника. Минулого тижня Нацбанк погодив громадянину Казахстану Болату Назарбаєву, що є рідним братом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, купівлю 50% «Євробанку», іншу половину якого також готуються придбати казахські інвестори. При цьому не зрозуміло, чому проблеми «Фідобанку» має вирішувати держава Україна в особі Фонду гарантування вкладів фізосіб. Другий момент — це те, що «Фідобанк» досить активно позиціонував себе як роздрібний, інноваційний та електронний банк і навіть мав власну систему електронних грошей, до якої для гарантій залучав поважних міжнародних партнерів на кшталт платіжної системи Visa. Ця система припинила роботу одразу ж з появою проблем з ліквідністю у «Фідобанку», і на сьогодні доля грошей клієнтів системи залишається невизначеною, оскільки, як виявилось, жодної відповідальності перед власниками електронних грошей їх емітент не несе.
Ситуація з «Фідобанком» і банком «Хрещатик», вочевидь, вже згодом спричинить сплеск недовіри до українського банківського сектора. Принаймні через те, що аналогічні до «Фідобанку» проблеми з відтоком коштів почали переживати два дуже відомих банки — лідери рейтингу з витрат на рекламу минулого року. Наприкінці тижня в одному з цих банків розпочалися технологічні збої в проведенні платежів та було обмежено видачу коштів з платіжних карт. Відповіді прес-служби банку були аналогічними — в стилі «є проблеми, ми робимо все можливе для стабілізації». Прикметно, що проблеми з платежами розпочалися наступного дня після відставки голови правління цього банку, який одразу ж очолив компанію-власника іншого банку, який вже тривалий час не виконує частину своїх зобов’язань, але залишається серед лідерів за витратами на рекламу. Наразі ми не називаємо ці банки, але прогнозуємо, що хоча б один з них може вже за тиждень-два побачити у себе тимчасового адміністратора. Хоча їх може бути й більше — лише у першому кварталі, за даними НБУ, збиток показали 28 платоспроможних банків, а у 2015 році банківська система отримала сумарний збиток у майже 78 млрд. гривень.
Банківська нестабільність, взаємна недовіра та нездоровий бізнес-клімат (а як іще можна говорити про країну, в якій через особливості законодавства можна за формальною ознакою донарахувати міжнародній компанії 1 мільярд гривень податків, а потім легким порухом руки збільшити суму претензій до 2,3 мільярда, як це сталося з «Київстаром») призвели до того, що, за підсумками дослідження компанії Nielsen, Україна посіла друге місце у списку найбільш песимістично налаштованих країн світу (після Південної Кореї). За даними Nielsen, індекс споживчої довіри українців в І кварталі впав на 2 пункти порівняно з попереднім кварталом, або до 46 пунктів. Це означає, що переважна більшість українців не бачить райдужних перспектив у роботі в Україні, визнає свій фінансовий стан неблагополучним та вважає, що зараз не час на покупки. Зокрема, на думку 71% респондентів, Україна не вийде з кризи у найближчі 12 місяців. Кожен третій українець в онлайн-опитуванні вважає, що у його родини не залишається вільних коштів після купівлі товарів першої необхідності. Зекономлені ж кошти українці витрачають на одяг (30%), та виплату боргів (20%).
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 10-13 травня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України