Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 11-15 квітня
Володимир Гройсман змінив крісло спікера парламенту на посаду голови уряду

Головні події в економіці України за тиждень. 11-15 квітня

Новий уряд та його перші кроки, погіршення економічних прогнозів та претензії до бізнесу

Минулий тиждень без перебільшення став ключовим для майбутнього України. Бо саме цього тижня Україні вдалося зробити перший крок до виходу з політичної кризи та сформувати новий уряд. 10 квітня пізно ввечері про свою добровільну відставку заявив вже колишній голова уряду Арсеній Яценюк, а вже 14 квітня Верховна Рада затвердила новий уряд на чолі з вже колишнім спікером парламенту Володимиром Гройсманом. Затримка з призначенням нового прем’єра на кілька днів трапилася здебільшого через принциповість Володимира Гройсмана, який двічі відмовлявся очолити уряд — доти, доки парламентська коаліція та президент не погодились на ту урядову команду, яка його влаштує.

Ключовою відмінністю нового уряду від попереднього стало те, що у ньому немає жодного іноземного міністра.

Натомість чимало нових міністрів та віце-прем’єрів, яких у новому форматі чомусь стало аж 6, працювали у «старому» Кабміні. Та й «новими обличчями» віце-прем’єрів та міністрів, які прийшли працювати до уряду вперше, назвати важко — адже кожен з них, за винятком хіба вінницьких колег Володимира Гройсмана — віце-прем’єра Володимира Кістіона та міністра соціальної політики Андрія Реви, а також екс-бізнесмена, а нині міністра палива і енергетики Ігоря Насалика, так чи інакше був задіяний в загальнонаціональній політиці. Хтось — у ролі народного депутата, хтось — у ролі керівника Національного банку, хтось — у ролі високого чиновника Адміністрації президента. Але те, що Україна просто має новий уряд, вже є шансом на хоч якийсь розвиток. Бо тривала політична криза призвела до того, що сам факт оголошення Арсенієм Яценюком заяви про відставку з поста прем’єр-міністра призвела до подорожчання українських єврооблігацій на світових ринках до найвищого значення за останній місяць, а українська національна валюта — гривня продовжила укріплення не тільки на готівковому, а й на міжбанківському валютному ринку, де сформувався надлишок іноземної валюти (щоправда, зумовлений економічними факторами — в Україні під час політичних криз політика перестає впливати на економіку).

Безперечно, оцінка новому українському уряду буде дана за його першими результатами, але вже перші заяви та кроки нових міністрів свідчать про те, що політика нового уряду істотно відрізнятиметься від політики уряду минулого. Першою дією нового Кабміну стало відкликання з Верховної Ради 178 різноманітних законопроектів, у тому числі економічних. Як повідомив журналістам перший віце-прем’єр – міністр економічного розвитку України Степан Кубів, це викликано необхідністю їх інвентаризації: уряд планує оцінити доцільність та обговорити кожен законопроект.

Цікавими є і заяви ключових міністрів, які свідчать про те, що політика нового українського уряду буде зовсім іншою. Так, міністр фінансів, колишній лондонський інвестбанкір, заступник голови адміністрації президента України та представник президента в уряді Олександр Данилюк заявив, що відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом є «пріоритетом номер 1» роботи міністерства, але ця співпраця не зводитиметься до «сліпого» виконання вимог МВФ. «Програма МВФ має бути підтримуючою, але розвиток залежить уже від нас. Ми самі повинні розуміти, якими будуть наші державні фінанси, яких змін ми хочемо. Якщо ми це робимо, при цьому вписуючись у параметри МВФ, — це чудово. Якщо ми забезпечуємо зростання, але в рамки МВФ трохи не вписуємося, то в процесі перемовин, гадаю, цілком реально домогтися перегляду критеріїв», — заявив він в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня». Щодо найближчого відновлення співпраці з фондом, на думку Данилюка, першочерговим є не впровадження нових вимог, а аналіз того, що зроблено. «Мені здається, що потрібно максимізувати ККД від тих дій, які вже були зроблені. Після цього можемо розмовляти з МВФ, показуючи їм, що ми максимально можемо вичавити з того, що вже зроблено. І я не розумію, чому вони можуть бути проти. Але я проти того, щоб приходити, ставити ультиматуми. Це неправильний підхід», — заявив Данилюк журналістам.

Попри те, що Міжнародний валютний фонд в особі голови європейського департаменту Пола Томсена офіційно заявив про готовність працювати з новим урядом України, ця співпраця буде не такою вже й простою. І не тільки через позицію міністра фінансів Олександра Данилюка, який не тільки проти ультиматумів у переговорах, а й проти ліквідації спрощеної системи оподаткування, вважаючи пріоритетом для держави сприяння максимальній самозайнятості людей та активізації підприємницької ініціативи у малому бізнесі. «Незручним» для міжнародних кредиторів, схоже, буде і новий міністр палива і енергетики, екс-бізнесмен та екс-мер Калуша (Івано-Франківська область) Ігор Насалик. Одразу ж після призначення він заявив, що першочерговим завданням уряду є не підвищувати ціни, а «думати, як не підвищити тарифи на тепло для населення». Це — думка, прямо протилежна вимогам МВФ підвищувати ціни на енергоносії «до ринкового рівня» і планам попереднього уряду підвищити вартість гарячої води і тепла для населення аж на 67%, яке мало набути чинності з 1 квітня, але було відстрочене до 1 травня. Натомість вона відповідає нинішній ринковій ситуації — як ми наголошували у двох попередніх оглядах, нинішня вартість газу є більш ніж ринковою з урахуванням вартості видобутку власного газу та імпорту, а її необґрунтоване монопольне підвищення може спричинити кризу неплатежів. Цю думку потенційно може підтвердити ініційоване Ігорем Насаликом публічне обговорення структури тарифів, яке розпочнеться вже 18 квітня і до якого будуть залучені не лише виробники, експерти і парламентарі, а й представники МВФ. Ще одним завданням Ігоря Насалика, за його словами, стане реструктуризація НАК «Нафтогаз України», яку він вважає «до кінця незрозумілою». І цим також потрібно займатися, особливо в контексті корпоратизації газотранспортних та видобувних підприємств і необхідності розмежування функцій видобутку і транспортування природного газу.

Тим часом, поки новий уряд окреслює перші кроки і робить перші програмні заяви, економічні реалії залишаються суворими. 12 квітня Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2016 році з 2% до 1,5% при інфляції на кінець періоду в 13%, але вірить, що в поточному році українська економіка все ж почне відновлюватися завдяки поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, поступовому підвищенню реальних доходів та поступовому послабленню умов кредитування. За інформацією Державного комітету статистики, за січень-лютий 2016 року дефіцит зовнішньої торгівлі зріс майже утричі — до 731 млн. доларів порівняно з 254,9 млн. доларів у січні-лютому 2015 року. Експорт за цей період скоротився на 21,3%, імпорт — на 12,8%. Продовжується тиск на бізнес з боку силових структур — минулого тижня Служба безпеки України провела обшуки з вилученням техніки в офісах компанії «Ем Айті Компані» в Києві, до складу якої входить розробник програмного забезпечення та ігор LuckyLabs. Нібито через «нелегальний онлайн-бізнес, через який фінансувалися терористи». Враховуючи те, що минулого року у цій же компанії проводились аналогічні обшуки через так і не доведене ухилення від сплати податків, а також справу найбільшого телеком-оператора України «Київстар», якому фіскальна служба донарахувала 1 млрд. гривень податків тільки через те, що контрагент у договорі не підтвердив свої підписи на виконаній угоді, до привабливості довгострокового інвестування в Україну ще далеко. Фронт робіт перед новим урядом — дуже широкий. І вибору немає — бо ж, як заявив на форумі з питань безпеки у Києві екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, Захід може відвернутися від України, якщо в державі не йтимуть реформи. За його словами, новому уряду потрібно «робити це швидко, інакше виникає ризик того, що терпіння Заходу вичерпається, воно не необмежене»…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Для ілюстрації використано фото apostrophe.com.ua

Читайте також:

Головні події в економіці України за тиждень. 4-8 квітня

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України: 14-18 листопада 2016 р.

Головні події в економіці України за тиждень: 14-18 листопада

Підсумки місії МВФ — транш під питанням, антикорупційна неефективність, знецінення гривні та перспективи росту