Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 29 лютого – 4 березня
Наталія Яресько просить слова

Головні події в економіці України за тиждень. 29 лютого – 4 березня

Майбутнє уряду та співпраця з МВФ, валютна лібералізація та зміцнення гривні з негативним прогнозом

Тиждень, що минув, приніс українській економіці чимало позитивних новин, незважаючи на політичну невизначеність, негативні економічні прогнози та відсутність перспектив зовнішнього фінансування. Але спочатку про політичне – минулого тижня українські медіа жваво обговорювали майбутнє українського уряду. А точніше, інформацію про те, що в ході консультацій між парламентом, урядом та президентом було досягнуто попередньої домовленості про те, що нинішній прем’єр Арсеній Яценюк нібито добровільно подасть у відставку, а уряд очолить технічний голова – нинішній міністр фінансів Наталя Яресько.

Офіційно цю інформацію спростували прес-служби і президента, і прем’єр-міністра. Неофіційно ж є дані про те, що Наталія Яресько нібито й погодилася очолити Кабмін, але висунула кілька умов. По-перше, відсутність у новому уряді партійних квот та політичного тиску, по-друге – безпосередній діалог з парламентом та карт-бланш у реалізації всіх ініціатив, а по-третє – врахування списку осіб, яких Яресько хоче та не хоче бачити у своєму уряді. Наскільки це все стане реальністю, буде відомо вже найближчим часом. Але цього часу вже мало, оскільки вирішення української урядової кризи очікують вже не так українці, як західні партнери України – наприклад, Міжнародний валютний фонд. 3 березня офіційний речник МВФ Джеррі Райс заявив, що Фонд продовжить роботу з Україною за програмою розширеного фінансування, але очікує конкретики щодо уряду та парламентської коаліції. За його словами, президент Петро Порошенко чітко висловлює свою відданість реформам, а конкретний перелік реформ представлений у проекті меморандуму з другого перегляду програми розширеного фінансування, який зараз перебуває на погодженні в уряді України. Спільне з МВФ доопрацювання меморандуму підтвердила і сама Наталя Яресько, яка повідомила, що робота триває: «Це живий документ, там щотижня щось міняється».

Справжні ж позитивні новини від політики не залежали. Перша така новина прийшла від Міністерства фінансів – 1 березня Україна своєчасно і в повному обсязі виплатила купонний дохід за новими державними облігаціями, випущеними в ході проведеної в листопаді реструктуризації зовнішнього державного боргу. Загальна сума виплат склала 473,313 млн. доларів. Своєчасність виплати є переконливим сигналом того, що Україна виконує свої зобов’язання, незважаючи на внутрішню ситуацію. Друга позитивна новина прийшла з Національного банку – 3 березня на прес-конференції голова НБУ Валерія Гонтарєва оголосила про лібералізацію адміністративних обмежень на валютному ринку. Послаблення стосуються найчутливішого для звичайних громадян сегменту – готівкового, де обмеження не переглядалися досить давно.

Так, удвічі – з 3 до 6 тисяч гривень – збільшено граничну суму добового ліміту, на який пересічний українець може придбати собі готівкову іноземну валюту в банках. Це обмеження не переглядали ще з вересня 2014 року. Друге послаблення стосувалося ліміту видачі готівки у гривні та в іноземній валюті – з наступного тижня з валютних рахунків можна буде зняти готівкою вже не 20 тис. гривень в еквіваленті, а 50 тисяч. Добовий ліміт видачі з рахунків у гривнях піднято з 300 до 500 тисяч гривень. Факт збільшення цих лімітів можна оцінювати по-різному. З одного боку, сам факт послаблення адміністративних обмежень разом із деяким спрощенням валютних переказів за кордон та оплати товарів критичного імпорту є сигналом про те, що ситуація на валютному ринку України стабільна. З іншого боку, обмеження все-таки залишили граничну суму операцій невеликою. Так, якщо до зняття обмежень звичайний українець міг придбати в банках трохи більше ніж 100 доларів на день, тепер він може купити аж 220 доларів. 20 і 50 тисяч гривень – це відповідно десь 740 та 1850 доларів США, і важко уявити, що зміна цього ліміту збільшить кількість бажаючих вкладати валюту на депозити в українських банках. Адже ріст валютних вкладів стримує сам факт обмежень – бо ж ніхто не буде розміщати кошти на банківський рахунок, знаючи, що отримувати їх доведеться кілька днів. В цих умовах підняття Нацбанком лімітів виглядає більше спробою залучити в офіційний ринок кошти, які за останній час опинилися на неофіційному, «чорному» ринку. Бо ж за останній час завдяки багатомісячній тенденції того, що українці більше продають валюти, ніж купують, попит і пропозиція на «чорному» ринку стабілізувалися, і на курс гривні на ньому не впливали жодні перипетії «міжбанку».

Тим не менше, позитивні фінансові новини стали одним з вагомих чинників укріплення гривні наприкінці тижня. На міжбанківському валютному ринку, де гривня вже давно котувалася на рівні 27-27,1 грн. за долар, у п’ятницю долар подешевшав аж на гривню – до 26 грн. Щоправда, крім гарних новин, на гривню на міжбанківському ринку вплинули зменшення гривневих коштів в українських банках, надлишок пропозиції валюти через продажі експортерів задля платежів у бюджет, зниження активності імпортерів на купівлю валюти та очікування приходу на ринок валюти від докапіталізації Промінвестбанку. На готівковому ринку долар подешевшав теж на гривню – в середньому до 26,3 гривні за долар США, і причиною тут стали позитивні новини з міжбанку разом з підвищеною пропозицією готівкової валюти напередодні довгих весняних свят.

Фундаментальні ж чинники у довгостроковій перспективі, на жаль, проти гривні. Так, за прогнозами Міністерства економічного розвитку і торгівлі, очікуваного урядом росту валового внутрішнього продукту може не відбутися – в економіці поновилися рецесійні процеси, і у першому півріччі ВВП може впасти на 0,5%. На думку міністерства, найбільше по економіці вдарили торговельні та транзитні обмеження Росії – товарообіг між Україною та Росією впав у 2,3 рази порівняно з аналогічним періодом 2015 року, а експорт української продукції до Азії впав більш ніж на 60-80%. У свою чергу, аналітики ING Bank підтвердили прогноз зниження реального ВВП України у 2016 році на 1%, але назвали іншу причину – те, що «в Україні все засноване навколо політики».

На думку аналітиків, невизначеність довкола уряду несе ризики для продовження співпраці з МВФ та створюватиме додатковий тиск на гривню. Аналітики також цитують думки приватних інвесторів, які вважають, що політична ситуація в Україні є безладом без чітких сигналів про виконання декларованих реформ. До думки аналітиків ING приєднуються представники Єврокомісії – член комісії з політики сусідства Йоханнес Ган заявив, що українська корупція відлякує інвестиції в Україну. «Ситуація розвивається позитивним чином, але є ще багато партнерів, які не бажають брати зобов’язань у рамках інвестування саме з причини локальної та регіональної корупції”, – сказав він на відкритті «українського тижня» в Європарламенті, зауваживши, що в Україні з корупцією доводиться мати справу зазвичай під час отримання дозволу на будівництво або під час запуску підприємства. Ще одними негативними чинниками є інфляційні очікування – з 1 березня в Україні істотно подорожчала електроенергія, через акцизи зросла ціна на алкогольні напої, з цієї ж причини може подорожчати паливо…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події 22-26 лютого в економіці України

Головні події 15-19 лютого в економіці України

Головні події 8-12 лютого в економіці України

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 17-21 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 17-21 жовтня

Перше читання бюджету та антирейдерський закон, чутки та реальність у банківському секторі, оптимістичні прогнози та PolskiBus в Україні