Своїми роздумами про те, як вплине/вплинув карантин на бізнес, поділився на «Фейсбуку» директор консалтингової компанії «Центр українського бізнесу» (Львів) Ярослав Тиравський.
«Прибуток» публікує допис з дозволу автора.
Моя професійна діяльність дає можливість спілкуватися з підприємцями із різних галузей та постійно тримати руку «на їхньому пульсі». Вирішив поділитися кількома думками.
1. Нерухомість комерційна
Нерухомість (довгострокова оренда офісних та виробничих приміщень, коворкінг) летять у прірву. Виживуть найменш жадібні.
За останні два місяці деякі офісні центри Львова спорожніли на 20-30%. Більшість «офісних» компанії, які виживуть до наступного року, потребуватимуть лише від половини до 3/4 попередньо орендованих площ. Розважливіші орендодавці вже зараз зменшують орендну плату, щоб затримати у себе орендарів. [highlight]Гряде «битва» за орендаря.[/highlight]
Також слід врахувати, що бізнес вже змінює моделі власних внутрішніх комунікацій, документообігу, систем прийняття рішень, переходить на віддалені доступи, он-лайн спілкування (в самій компанії та з клієнтами).
Ліричний відступ: Показовою у цій сфері була так звана турбота «позеленілої команди» про малий і середній бізнес при прийнятті «антивірусного» закону №540-IX, метою якого було надати підтримку орендарям під час карантину. Однак відразу після його прийняття фразу «наймач звільняється від плати за користування майном» у тексті вказаного закону змінили на «може бути звільнений»…
Схожою є ситуація і з виробничими приміщеннями. Платоспроможний попит на товари падає. І це тільки початок. Першими це вже відчувають виробники товарів «не першої необхідності». Відповідно відпадатиме необхідність у частині виробничих приміщень. Пощастить орендодавцям, які зможуть бути цікавими бізнесу, що потребуватиме складських площ для он-лайн торгівлі та рітейлу.
2. Кафе, ресторани…
Тут вже багато сказано. Відзначу лише, що за оцінками власників даного бізнесу, [highlight]кризу можуть не пережити приблизно половина ресторанів[/highlight]. Більш-менш змогли втримати своїх працівників підприємці, яким вдалося налагодити процеси доставки їжі.
3. Виробництво, переробка та доставка харчових продуктів
Ситуація виглядає більш-менш стабільною. Особливо добре можуть почувати себе підприємці, які змогли «вмонтуватися» у ланцюжки постачання харчових продуктів великих торгових мереж.
4. Он-лайн доставка їжі
Поки що ринок є «затісним» для всіх, хто хоче в нього попасти. Попит не встигає за пропозицією. Даний ринок можна вважати таким, що перебуває на стадії становлення, але він дуже швидко набирає обертів.
5. Оплата праці
Треба бути свідомим того, що у зв’язку із зменшенням обсягів оборотних коштів, значна кількість власників бізнесу може стати перед непростим вибором: зменшення витрат (у т.ч. зменшення заробітної плати або скорочення персоналу) чи закриття бізнесу.
6. Рекламний бізнес
Під час кризи частенько перше, на чому починають заощаджувати бізнесмени, — це витрати на рекламу. [highlight]Паперово-вулично-сітілайтна реклама доживає останні дні.[/highlight] Дана криза напевно доб’є її остаточно (єдина надія на місцеві вибори у жовтні цього року). Інтернет реклама поки що хитається через загальне падіння ринку, але очікує на значне зростання (не в останню чергу у зв’язку з перерозподілом ринку).
Хто виживе, той отримає максимум!
Задача кожного підприємця на найближчі 1-1,5 роки – це зберегти бізнес. Після зникнення слабших компаній, на початку точки росту стійкіші компанії отримають перспективу відкусити «великий шмат пирога», оскільки вони вже матимуть певну долю ринку, на відміну від тих, хто лише стартуватиме у їхньому секторі економіки.
Тримайтеся!