Огляд подій тижня у Львові, 16-20 грудня 2019 

У свіжому номері журналу «Новоє Врємя» (№47 від 19.12.2019 р.) опубліковано рейтинг «Топ-30 найвпливовіших людей Львова». Опираючись на думки неназваних експертів, журнал вніс до рейтингу чиновників, політиків, бізнесменів, і навіть журналістів. Ось весь список:

  1. Андрій Садовий, мер Львова
  2. Ігор Кривецький, бізнесмен
  3. Ярослав Дубневич, політик, бізнесмен
  4. Олег Синютка, екс-голова Львівської облдержадміністрації
  5. Богдан Дубневич, політик, бізнесмен
  6. Григорій Козловський, готельєр, депутат Львівської міськради
  7. Ігор Зінкевич, громадський діяч
  8. Святослав (Шевчук), глава УГКЦ
  9. Олександр Ганущин, голова Львівської облради
  10. Віталій Антонов, засновник ОККО Group
  11. Маркіян Мальський, голова Львівської облдержадміністрації
  12. Тарас Кицмей, співвласник ІТ-компанії SoftServe
  13. Геннадій Васьків, заступник міського голови Львова
  14. Остап Дроздов, журналіст
  15. Петро Адамик, голова фракції БПП у Львівській міськраді
  16. Олег Онисько, головний редактор Zaxid.net
  17. Володимир Мельник, ректор Львівського національного університету ім. І. Франка
  18. Михайло Цимбалюк, народний депутат ВР від ВО «Батьківщина»
  19. Ярослав Рущишин, народний депутат ВР від партії «Голос»
  20. Роман Матис, керівник управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації
  21. Петро Димінський, президент і співвласник ФК «Карпати»
  22. Мирослав Маринович, проректор УКУ
  23. Борис (Гудзяк) президент УКУ
  24. Юрій Винничук, письменник
  25. Андрій Худо, бізнесмен, співвласник холдингу «Фест»
  26. Мар’яна Савка, засновниця Видавництва Старого Лева
  27. Марк Зархін, ресторатор
  28. Іван Спринський, активіст
  29. Ярослав Грицак, історик
  30. Отар Довженко, медіаексперт

Довгоочікувана новина. Нарешті обрано фірму, яка впроваджуватиме у Львові е-квиток. На початку тижня стало відомо, що цим займеться Municipal Technologies LLC — чесько-український консорціум компаній Mikroelektronika spol s r.o. та SoftServe. Запуск і підтримка системи упродовж 10 років обійдеться у 11,6 млн євро кредитних коштів від ЄБРР. «Уже з наступного року починаємо процес встановлення валідаторів. Кожному львів’янину потрібно буде надати карточку. Будуть задіяні і Центри надання адміністративних послуг, і соціальний захист — будемо всі разом працювати. Готівка має вийти з обігу — тільки оплата через електронний квиток», — прокоментував мер Львова Андрій Садовий. От тільки загальну радість затьмарила заява одного з шести учасників тендеру із запровадження е-квитка, компанії Ridango AS (Естонія), яка процес, що супроводжував тендер, назвала «дивним та непрозорим».

У понеділок, 16 грудня, Генпрокуратура повідомила про обшуки на шести шахтах державного підприємства у Львівській області. (Якого саме, не уточнено, але тут не важко здогадатись — ДП «Львіввугілля».) Було встановлено, що керівники шахт не за призначенням використовували працю підлеглих, зокрема один з них залучав шахтарів до будівництва будинку на земельній ділянці, що належить його дружині. А ще працівники шахт у робочий час займались підприємницькою діяльністю, виробляли тротуарну плитку на обладнанні, підключеному до електромережі шахти, а деякі взагалі довгий час не виходили на роботу, були на заробітках, а зарплату при цьому їм нараховували і нібито виплачували. Словом, безлад повний. Ведеться досудове розслідування.

Обшуки на шахтах Львіввугілля
Не чекали. СБУ нагрянуло до шахтарського начальства

За оцінками Укрзалізниці, будівництво євроколії зі Львова до Мостиськ обійдеться у 900 млн грн. Якщо вдасться узгодити питання щодо джерел фінансування цього проекту, то, як розповів голова УЗ Євген Кравцов в інтерв’ю Liga.net, його реально втілити за один рік.

СБУ встановлює причетність високопосадовців правоохоронних органів до «кришування» нелегального грального бізнесу Львові. Перед цим «есбеушники» блокували, як вони повідомляють, діяльність угруповання, яке налагодило роботу семи підпільних точок азартних ігор у Львові. Тривають слідчі дії у межах кримінального провадження за ст. 203-2 (зайняття гральним бізнесом) ККУ.

Журналісти «Гал-інфо» з’ясували, яка користь бюджету Львова від різдв’яних ярмарків, що проводяться на проспекті Свободи, на площі Ринок та на площі перед Культурно-освітнім центром ім. Олександра Довженка. Сумарно в 2019 році від них в міську скарбницю надійшло якихось 146,8 тис. грн. Організатором різдв’яних ярмарків у Львові традиційно виступає ТзОВ «Львівські ярмарки».

Виконком Львівської міськради затвердив розподіл коштів бюджету розвитку Львова на 2020 рік. Це наразі лише пропозиція, яку до 25 грудня обговорюватимуть з громадськістю, після чого винесуть на розгляд депутатів. Загальна сума видатків з бюджет розвитку пропонується в обсязі 3 млрд 85 млн грн. Найбільше з них планують витратити на ремонт доріг.

Витрати бюджету розвитку Львова на 2020 рік
Структура видатків з бюджету розвитку Львова на 2020 рік

При Головному управлінні ДПС у Львівській області запускають Громадську раду. Нічого екстраординарного не відбувається, бо такий консультативно-дорадчий орган діяв при львівській податковій і раніше, — просто, щоб ви були в курсі. Склад нової Громадської ради із 35 осіб обиратимуть на установчих зборах, запланованих на 13 лютого 2020 року. Більше інформації — за посиланням.

У 2019-му Львів виторгував за землю 120 млн гривень, повідомив заступник начальника управління земельних ресурсів Львівської міськради Олег Павлишин. За його словами, в цілому було продано більше 200 га земельних ділянок для виробничих цілей та 2 га — під житлову забудову. «Тобто зараз у місті великий акцент на промислові території», — зазначив він.

«Львівелектротранс» отримав від концерну «Електрон» партію з 23 тролейбусів, десять з яких уже навіть виїхали в неділю, 15 грудня, на лінію, а решта тринадцять залишаються наразі у тролейбусному депо до завершення всіх паперових формальностей та встановлення додаткового обладнання. Їх, як повідомив речник «Львівелектротрансу» Іван Бондар, розраховують випустити в місто у першій декаді січня 2020 року.

У Львівській області, а також ще п’яти областях України стартував пілотний проект Аграрного реєстру. Зазначається, що Аграрний реєстр — то такий електронний майданчик, завдяки якому аграрій зможе «легко, швидко та зручно отримувати державну підтримку та взаємодіяти з органами державної влади». За його допомогою також планується спростити доступ аграріїв до банківського фінансування, запровадити програми таргетованої держпідтримки і оцінювати їх ефективність. Сервіс працюватиме за принципом «єдиного вікна». Аграрний реєстр надаватиме зареєстрованому користувачу інформацію про нього з Державного земельного кадастру, Реєстру юридичних та фізичних осіб, Реєстру речових прав, Реєстру тварин, зокрема: земельні ділянки у власності та користуванні, зареєстровані тварини тощо. Планується, що реєстр буде доповнено функціоналом замовлення державних послуг, які необхідні для ведення сільськогосподарського господарства. «Через особистий кабінет агровиробник зможе ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією», — прокоментувала заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Інна Мєтєлєва.

Читайте також: 

Інтерв’ю з Григорієм Козловським, 6-им номером рейтингу найвпливовіших у Львові

Інтерв’ю з Романом Матисом, 20-им номером в топ-30 найвпливовіших людей Львова