Корекція прогнозів, дерегуляція, доопрацьований держбюджет та інвестиційна активність
Головними новинами минулого тижня в українській економіці стали песимістичні корективи прогнозів розвитку України від міжнародних фінансових організацій та Національного банку, доопрацювання проекту держбюджету на 2017 рік із подвоєною мінімальною зарплатою, важливі зміни в законодавство, що стосуються перевірок бізнесу та дерегуляції економічних відносин, а також інвестиційні успіхи, виражені у активності іноземних інвесторів в Україні.
Розпочнемо з песимізму. 3 листопада стало відомо, що Європейський банк з реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2016 році з 2% до 1,5%. Причинами корективи прогнозу банк називає насамперед недостатній рівень реформ. «Економіка України відновила зростання в першій половині 2016 року, після сукупного падіння ВВП на 16% протягом 2 попередніх років. Проте, темпи відновлення йшли повільніше, ніж очікувалося на тлі слабких реформ, урядових перестановок і відсутності іноземних інвестицій», – зазначається у матеріалах ЄБРР. При цьому однією з найгостріших проблем української економіки банк вважає не стільки повільні реформи, скільки велику кількість безнадійних кредитів. Прогноз ж росту ВВП на 2% у 2017 році наразі зберігається.
У свою чергу, Національний банк України свої прогнози на поточний рік зберіг – споживча інфляція у 12% за рахунок росту адміністративно регульованих цін і тарифів зі зниженням інфляції до 8% та 6% відповідно на кінець 2017 та 2018 року, ріст реального ВВП на 1,1% у 2016 році. Натомість у середньостроковій перспективі, на думку експертів НБУ, темпи зростання української економіки будуть нижчими, ніж прогнозувалося раніше: 2,5% у 2017 році та 3,5% у 2018 році. Перегляд прогнозу пов’язано з гіршою зовнішньою кон’юнктурою для українських експортерів порівняно з очікуваннями раніше. Враховуючи рекордне виробництво зернових у світі за 2016-2017 маркетинговий рік, світові ціни на зерно залишаться низькими, а ціни на сталь також не продемонструють істотного росту через високі обсяги її пропозиції на світових ринках. На думку Нацбанку, основним чинником економічного росту стануть інвестиції, а також помірне відновлення приватного внутрішнього попиту.
Дуже хочеться сподіватись, що не песимістичні результати рейтингу Doing Business-2017 для України, про які ми розповіли минулого тижня, а власне розуміння економічних прогнозів та значення внутрішнього розвитку економіки спонукало українську владу серйозно займатися спрощенням та підвищенням комфорту ведення бізнесу в Україні. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила кілька законів, які можуть трохи поліпшити український бізнес-клімат. Першим став закон, який продовжує мораторій на планові перевірки українського бізнесу до кінця 2017 року за винятком перевірок безпеки та якості харчових продуктів, а також встановлює, що позапланова перевірка роботи бізнесу може бути проведена виключно на підставі обґрунтованого звернення громадянина про порушення бізнесом його законних прав та з дозволу Державної регуляторної служби, за рішенням суду або зі згоди Кабінету Міністрів.
Другий закон, ухвалений парламентом 3 листопада, зменшує кількість органів-контролерів, знижує кількість планових перевірок та звужує підстави для проведення позапланових перевірок бізнесу органами санітарно-епідемічного, пожежного, архітектурно-будівельного та інших видів держнагляду. Термін планових перевірок встановлюватиметься залежно від ступеню ризику роботи підприємств – раз на 2 роки при високому ступені, раз на 3 роки при середньому та раз на 5 років при незначному ступені ризику. Це дуже важливий закон для бізнес-клімату, враховуючи статистику скарг бізнесу – так, у третьому кварталі 2016 року Рада бізнес-омбудсмена України отримала 242 скарги українських підприємців, що є найбільшим показником за всю історію роботи цього органу. 75% скаржників – представники малого бізнесу. Найбільше бізнесмени скаржаться на Державну фіскальну службу, Національну поліцію, Службу безпеки та Міністерство внутрішніх справ.
Третій закон істотно спрощує життя фрілансерам та іншим особам, які експортують послуги за кордон – закон про усунення адміністративних бар’єрів у сфері послуг дозволить підприємцям укладати угоди з іноземними партнерами електронною поштою і проводити оплату на підставі інвойсу, який стане первинним бухгалтерським документом. Зараз для того, аби отримати гроші за послуги іноземним партнерам і сплатити з них податки, потрібно надати банку договори з мокрими печатками та акти виконаних робіт, а також їх переклади на українську мову, обов’язок надання яких та валютний контроль при експорті послуг також буде скасований новим законом. Влада сподівається, що новий закон допоможе вивести такі послуги з тіні – адже, за інформацією Нацбанку, з початку 2016 року за допомогою систем переказу коштів в Україну з-за кордону надійшло 1,85 млрд. доларів.
До речі, саме детінізацією мотивував своє рішення збільшити вдвічі мінімальну зарплату на 2017 рік український уряд – за словами прем’єра Володимира Гройсмана, жодної емісії коштів не буде, а мінімальна зарплата просто відповідатиме споживчому кошику. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, нині мінімальну зарплату в 1450 грн. на місяць отримують близько 3,7 мільйона українців, причому 47 тисяч з них є керівниками підприємств, а лише 1,1 мільйона працюють у бюджетному секторі. Пропозиція збільшити мінімальну зарплату-2017 до 3200 гривень була внесена до доопрацьованого проекту державного бюджету на наступний рік, який був переданий до парламенту 3 листопада. Крім питання мінімальної зарплати, доопрацьований проект бюджету також містить збільшення видатків на медицину та підвищення державних гарантій на проекти у сфері оборони та безпеки.
Минулого тижня в Україні відбулося дві події, які трохи пожвавили інвестиційну активність. Перша – завершення операції з придбання Укрсоцбанку групою «Альфа». 31 жовтня офшорна ABH Holdings, яка опосередковано володіє 100% акцій українського Альфа-Банку, завершила трансакцію з італійською UniCredit Group, після якої UniCredit позбулася 99,9% Укрсоцбанку в обмін на статус міноритарного акціонера ABH Holdings з часткою 9,9% та одне крісло у раді директорів холдингу. Новий власник цього ж тижня змінив спостережну раду Укрсоцбанку на представників ABH. Друга подія була позитивнішою: німецька компанія Bader GmbH відкрила другий завод з пошиття шкіряних сидінь для європейських автомобілів у Львівській області. На відкриття заводу завітав особисто президент Петро Порошенко, який подякував компанії-інвестору за довіру та створення робочих місць. До речі, збільшення інвестицій у виробничі підприємства Львівщини вже спричинили невелике, але зростання конкуренції за працівників на території області, що призвело до збільшення середньої зарплати працівників на таких підприємствах…
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України