Життя без МВФ, зниження виробництва, рейдерський бізнес-клімат та емісія в перспективі
Минулий тиждень в українській економіці відзначився остаточним крахом надій на відновлення співпраці з головним кредитором держави — Міжнародним валютним фондом. 20 липня стало відомо, що Рада директорів МВФ не включила «українське питання» у порядок денних своїх засідань до традиційних тритижневих серпневих канікул. Це означає, що, як свого часу говорив офіційний спікер фонду Джеррі Райс, розгляд питання другого перегляду програми співробітництва та розширеного фінансування України відбудеться лише у вересні.
Відкладення «українського питання» в МВФ сталося, незважаючи на запевнення міністра фінансів України Олександра Данилюка в тому, що кошти від фонду Україна отримає вже на початку серпня. 17 липня в телеефірі каналу «Інтер» він заявляв, що імовірність включення України до липневого порядку денного засідань Ради директорів МВФ ще залишається, а у переговорах з МВФ «залишилися лише технічні питання». 21 липня Олександр Данилюк в інтерв’ю українським журналістам скоригував свої прогнози, але залишив їх оптимістичними – на його думку, позитивне рішення про відновлення програми співпраці з Україною МВФ може ухвалити вже у серпні, а до моменту засідання Україна зможе вирішити всі технічні питання, що залишилися. «Ми дуже багато зробили… Думаю, в серпні буде рада директорів і буде креативне рішення», — зазначив він та зауважив, що не прийняті парламентом закони не мають принципового значення для відновлення програми, але кількість таких законопроектів є тривожним сигналом. Він також припустив, що затримка з прийняттям рішення МВФ не вплине на курс гривні. В той же час, крім неухвалених законів, причинами невідновлення співпраці є також дефіцит бюджету Пенсійного фонду України та запізнілий запуск електронного декларування доходів державних службовців, а також деякі питання щодо банківської системи. На сьогодні Україна успішно витримує стабільний курс гривні та приріст золотовалютних резервів і без кредитів МВФ, однак восени ситуація може змінитися. Окрім того, той же Олександр Данилюк наголошував, що для надання Україні всіх траншів кредиту МВФ буде проведено оцінку реалізації Україною реформ, і її результат (тобто транші) стане позитивним сигналом для інших міжнародних фінансових організацій та іноземних інвесторів. На сьогодні ця оцінка є незадовільною — і не тільки через ненадання коштів МВФ. Є і інші тривожні сигнали.
Першим таким тривожним «дзвіночком» стало зафіксоване у червні падіння промислового виробництва — всупереч усім прогнозам та оптимістичним заявам про «подолання дна», вперше за 4 місяці промислове виробництво, за даними Державного комітету статистики, знизилось у червні на 3,4% порівняно з червнем минулого року та на 2,1% порівняно з травнем 2016 року. Другим тривожним сигналом стало істотне скорочення доходів держбюджету від приватизації — згідно зі звітом Фонду державного майна, за підсумками січня-червня поточного року від приватизації надійшло 42 мільйони гривень, що у 2,8 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2015 року. Разом з провалом конкурсу з продажу одного з найбільших українських виробників хімічної продукції та монополіста з роботи з аміаком — Одеського припортового заводу, на який не надійшло жодної заявки, це серйозний сигнал про те, що з інвестиційним кліматом щось не так. За версією Фонду держмайна, причинами відсутності заявок на купівлю ОПЗ, крім господарського боргу у 193 млн. доларів перед компанією Ostchem олігарха Дмитра Фірташа, є обмеження на виведення дивідендів з України та відсутність податкових пільг і преференцій для покупця, що робить стартову ціну за продаж у близько 520 млн. доларів непомірно високою як для цих проблем та економічних ризиків країни.
Ще одним важливим ризиком для роботи бізнесу в Україні стало різке збільшення випадків рейдерства — завдяки радикальному спрощенню систем реєстрації власності та бізнесу в Україні сотні бізнесменів потерпіли внаслідок неправомірних дій реєстраторів, які за одну ніч можуть позбавити активів як дрібних підприємців, так і великий іноземний бізнес. Оскільки зараз змінити право власності можна через будь-якого приватного нотаріуса, центр надання адміністративних послуг і навіть «Укрпошту», цим активно користуються зловмисники. Як заявив журналістам заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Павло Мороз, з початку 2016 року до міністерства надійшло близько тисячі скарг на такі дії, з яких відновлено порушених прав… тільки у 150 випадках.
З найпомітніших захоплень бізнесу — рейдерське захоплення майна на 1 млрд. гривень ТзОВ «Новус Україна», що є найбільшою інвестицією Литви в Україні (права інвестора відновлено завдяки оперативному втручанню МВС України та посла Литви), знищення з реєстрів інформації про 12 автозаправних станцій латвійської компанії TRI Management нібито через DDOS-атаку, проведене двічі порушення прав власності «Укрсоцбанку» на бізнес-центр «Горизонт-парк» у Києві, коли приватний нотаріус змінив власника об’єкту вночі на підставі підробленого рішення суду (права власника відновлено) і, звичайно ж, перереєстрація власником скерованого на ліквідацію «Укрінбанку» в банк «Укрінком» приватним нотаріусом на підставі справжнього рішення суду про незаконність ліквідації банку для подальшого виведення активів.
Для системного вирішення проблеми до парламенту було подано антирейдерський законопроект, яким запропоновано відновити нотаріальне оформлення всіх змін до складу засновників та керівників підприємств, однак через канікули документ так і не був прийнятий. А отже, як слушно зауважив на прес-конференції президент Альфа-банку Олександр Луканов, з огляду на гостроту проблеми рейдерства в Україні, принаймні, для частини бізнесу одним з основних способів захисту своїх активів може стати виведення капіталу за кордон та вихід з ринку України. Що, зрештою, й відбувається.
Ще одним фактором тиску на бізнес в Україні залишається робота Державної фіскальної служби. За повідомленням ради бізнес-омбудсмена, за 14 місяців роботи в Україні рада отримала 1000 скарг від підприємців на роботу цього органу, з яких успішно вирішила 455 справ. Найбільш болючими для бізнесу є податкові перевірки, електронне адміністрування та затримка з відшкодуванням податку на додану вартість, а також кримінальні провадження, ініційовані ДФС проти бізнесу. Щоправда, щодо кримінальних проваджень завдяки принциповій позиції бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети питання вдалося вирішити позитивно — Державна фіскальна служба видала наказ, за яким матеріали податкових перевірок будуть передаватися до податкової міліції для проведення розслідувань тільки після остаточного завершення всіх адміністративних та судових процедур оскарження. Якщо підприємець не погоджується з рішенням ДФС та подає скаргу до суду, кримінальне провадження розпочнеться тільки тоді, коли слідчий знайде реальні докази злочину, що, на думку Кабінету Міністрів, істотно зменшить кількість безпідставних кримінальних проваджень проти бізнесу та створить кращі умови для розвитку підприємництва.
Суперечливі тенденції присутні і в українській банківській системі. Збиток діючих банків України без урахування неплатоспроможних за перше півріччя скоротився втричі порівняно з І-м півріччям минулого року і склав 9,2 мільярда гривень. Натомість доходи банківської системи за перше півріччя скоротилися на 13% — до 88 млрд. гривень через збитки від торгових операцій, а також скорочення інших операційних доходів. Залишається проблемним і стан Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виплачує відшкодування вкладникам банків-банкрутів — за даними звітності фонду, станом на 1 липня ним було акумульовано 8,51 млрд. грн., в той час як виплати вкладникам на цю ж дату мали скласти 6,9 млрд. грн. Враховуючи те, що вихід банків з ринку триватиме, імовірність того, що фонд, як анонсувалося раніше, попросить у Мінфіну щонайменше 10 млрд. гривень, які треба буде якось емітувати, зростатиме. Схоже, Україну чекатиме цікава осінь…
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 11-15 липня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України