Головна / Інше / Андрій Хомицький: Я хочу, щоб підприємництво не було ворогом для міського голови

Андрій Хомицький: Я хочу, щоб підприємництво не було ворогом для міського голови

Фото: з особистого архіву А.Хомицького

Андрій Хомицький — депутат Львівської міської ради (фракція ВО «Свобода»), голова комісії з питань економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин ЛМР. В цьому інтерв’ю він розповідає про те, що хорошого комісія робить для розвитку підприємництва та покращення інвестиційного клімату в місті, про нову нормативно-грошову оцінку землі, заборону нічної торгівлі алкоголем, нелегальних працівників, гральний бізнес, муніципальний банк, міське БТІ, нову структуру виконавчих органів Львівської міської ради та суперечки з Андрієм Садовим

— Пане Андрію, над якими рішеннями, проектами ухвал, які стосуються розвитку підприємництва, працює зараз Ваша комісія?

— На порядку денному в нас зараз дві програми. Перша — Програма сприяння розвитку підприємництва, до якої в нас були зауваження. Ми вважаємо, що її не можна ухвалювати без того, щоб не внести зміни до ухвал про паркування та нормативно-грошову оцінку землі, бо дуже багато підприємців звертались із зауваженнями саме по цих ухвалах, вважаючи їх недосконалими.

Ще в нас є Програма сприяння залученню інвестицій у місто Львів на 2011-2013 роки. Ми вважаємо, що місто Львів повинно бути відкрите для інвесторів, щоб вони без проблем здійснювали тут підприємницьку діяльність.

— Ви говорите про іноземних інвесторів?

— Про іноземних, про внутрішніх, українських. Ми взяли за мету боротьбу з таким негативним явищем в економіці, як корупція, або втрати доходів підприємців через незаконні дії, до яких стимулюють певні працівники виконавчих органів влади. Тому хочемо, щоб для інвесторів в нашому місті було повне сприяння і вони без проблем могли реалізувати тут свій інвестиційний проект. Від цього буде користь всім — місту, львів’янам і підприємцям.

Підприємці розповідають цікаві теорії змов: що є великі супермаркети, гіпермаркети, де без проблем алкоголь можна купувати, і заборона нічної торгівлі — це лише спосіб знищити конкуренцію в особі малого та середнього бізнесу

Є ще в нас в роботі проект розпорядження міського голови про створення робочої групи для внесення змін до Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Львова. Чомусь основний економічний документ міста Львова завжди мав декларативний характер. Ми хочемо наповнити його більш якісним змістом, щоб у ньому відображалося справді те, чого ми хочемо досягнути. От у нас є Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста, але це все не доведено до кінця, і власне ця Програма мала би зайняти місце такого середньострокового планування. Бо в нас є Стратегія, розрахована на тривалий період, є бюджет розвиток, орієнтований на рік. А Програма соціально-економічного розвитку ухвалюється на 3 роки. Думаю, це дозволить нам оптимізувати витрати, оскільки в документі буде чітко прописано, на які об’єкти і скільки скерувати, а не робити це в ручному управлінні, перекидуючи кошти з об’єкта на об’єкт.

— В 2010 році на розвиток підприємництва у Львові було передбачено якихось 100 тис. гривень. Скільки передбачає Програма сприяння розвитку підприємництва, про яку Ви згадали?

— Я би був обережний з цифрами, які ми виділяємо на цю Програму. Знаєте, нещодавно було депутатське звернення щодо нецільового використання коштів Департаментом економічної політики Львівської міськради, а саме 550 тис. гривень. Тому я не впевнений, чи взагалі будуть якісь кошти виділені під Програму. Над цим треба дуже добре подумати, зважаючи на ті перевірки Контрольно-ревізійного управління.

— Яким чином тоді збираєтесь розвивати підприємництво?

— Всі кошти, які передбачено, призначені на т.зв. промоційні матеріали — брошури, школу молодого підприємця. Я б сказав, на маркетингові процедури. На фінансово-кредитну підтримку коштів не передбачено. Ми дискутували з цього приводу — скільки мільйонів потрібно дати, щоб підприємці могли сплачувати по відсотках за кредити, чи, можливо, допомогти підприємцям з реалізацією кращого проекту. Але складно продумати механізм реалізації. Багато питань виникає, як ці кошти будуть розподілятись.

— Які пропозиції комісії щодо нормативно-грошової оцінки землі?

— Ми пішли повністю назустріч підприємцям, необхідні зміни до ухвали комісія внесла.

— Я говорив з міським головою Андрієм Садовим. На його думку, галас довкола нової нормативно-грошової оцінки землі підняли в першу чергу ті, хто набрав багато землі і не використовує її…

— З одного боку, є багато підприємств промисловості, які не працюють, але мають багато земель виробничого призначення. Є землі комерційного призначення, на яких працюють підприємці, і для них нова оцінка — це дуже багато. А є, справді, ті, хто набрав землі і чекає до кращих часів, щоб реалізувати ту землю. Я думаю, ми дійшли компромісу з усіма.

— Як вплинула на підприємництво заборона нічної торгівлі алкоголем?

— Я запитував підприємців, яку частку в денному товарообороті займають сигарети та алкоголь. Вони не дали відповіді. Я так розумію, що дуже велику. І для них ця заборона — це певний удар. Мета, з якою це робилося, начебто праведна — боротьба з алкоголізмом, пияцтвом, захист молоді. Але підприємці вважають, що таким чином на них чиниться тиск. Вони розповідають цікаві теорії змов: що є великі супермаркети, гіпермаркети, де без проблем алкоголь можна купувати, і заборона — це лише спосіб знищити конкуренцію в особі малого та середнього бізнесу. Це одна з теорій, для чого це робиться. Правда це чи ні — не знаю.

Ніде в законодавстві України не сказано, що, коли підприємство платить зарплату нижчу від середньої, то це є кримінальна чи антидержавна діяльність

— Отже, в супермаркетах алкоголь після 10-ї вечора купити можливо?

— І не тільки супермаркети, але й великі магазини. Супермаркету не заборониш продавати алкоголь після якоїсь години. Нема ніяких впливів. А на малі архітектурні форми, зрозуміло, вплинути набагато легше.

— Як Ви ставитесь до ініцативи уряду запровадити великі штрафи для роботодавців, які мають нелегальних працівників?

— Проблема така дійсно існує і на місцевому рівні, і на загальнодержавному. Але вона в значній мірі спричинена недосконалістю законодавства — Господарського кодексу, кодексу законів про працю, Податкового кодексу, Цивільного. І вирішити її на місцевому рівні неможливо. З одного боку, я розумію: держава зацікавлена в соціальному захисті робочої сили, яка працює на підприємстві, тому що це є пенсійний захист — якщо людина не оформлена, то, зрозуміло, про який соціальний захист від держави може бути мова. З іншого боку, я розумію підприємців, в яких надзичайно велике навантаження йде на заробітну плату. Віддавати з заробітної плат приблизно 40% — це накладно. Підприємству набагто легше за ті кошти купити якусь оргтехніку. Мені цікаво, як держава вийде з цієї ситуації. Я б, наприклад, створив спочатку підприємцям нормальні умови праці, і тоді, я певний, вони самі б легалізували робочу силу.

— Чи відбуватимуться тотальні звільнення людей, які були працевлаштовані нелегально?

— Важко сказати. Я певний, прибуток — це такий показник, за яким підприємець завжди буде йти, намагатися наповнити власну кишеню. Звільняти працівників, закривати підприємства він не буде.

— Віднедавна в нас влада косо дивиться на підприємців, які платять своїм працівникам зарплату нижчу за середню. Наскільки це виправдано?

— Це наші виконавчі органи міської ради придумали такий статистичний показник — «середня заробітна плата». Як вони це вираховують: беруть весь фонд оплати праці і ділять на середньооблікову чисельність працівників. Але ніде в законодавстві України не сказано, що, коли підприємство платить зарплату нижчу від середньої, то це є кримінальна чи антидержавна діяльність. Є лише мінімальна заробітна плата. Люди на підприємстві можуть працювати і на півставки, і на чвертьставки. Але виконавчі органи ходять, перевіряють підприємства. Як в нас дають дозволи на рекламу? Перевіряють, яка середня зарплата, і з того намагаються виявити нелегальну робочу силу. Часто підприємець суто під отримання дозволу підвищує заробітну плату, а пізніше знову повертає до попереднього рівня.

— Як Ви прокоментуєте намір уряду повернути гральний бізнес, поки що, правда, у 5-зіркові готелі?

— Я проти грального бізнесу.

— ВО «Свобода» свого часу багато говорила про створення муніципального банку. Які останні новини?

— Тим повинна займатись спеціальна група фахівців, щоб розробити стратегію створення цього банку з точки зору економіки і з точки зору юриспруденції.

— Банк даватиме львівським підприємцям кредити за прийнятними відсотковими ставками?

— Думаю, що так. Але про це краще запитати голову бюджетної комісії.

— А як справи зі створенням міського БТІ?

— БТІ створено. Тільки воно має ще такий номінальний характер. Наше завдання зараз — щоб воно стало реальним. Ми готуємо нову структуру виконавчих органів Львівської міськради, і, думаю, в ній БТІ займе своє місце.

— Міський голова, до речі, вважає існуючу систему виконавчих органів міськради цілком нормальною…

— Це позиція міського голови. Я хотів би з ним подискутувати на цю тему, так як я власне працюю над новою структурою. В нас посада першого заступника зосереджує в собі все керівництво містом, тоді як інші заступники є чисто номінальними. Так само є питання по департаментах. Навіщо вони, навіщо ця зайва ланка? Ми їздили у Вроцлав, вивчали їхній досвід. Там заступник і директор департаменту поєднані. Є лише один чи два випадки, коли є окремо директор і заступник. У приватних розмовах вроцлавські посадовці мені розповідали, що теж не розуміють, навіщо ті департаменти. Один взагалі сказав, що їх необхідно ліквідувати. Для мене ця структура міськради, яка є зараз, занадто забюрократизована і зацентралізована.

Не хочу, щоб ми зосереджувались лише на туризмі, бізнес-послугах. В нас ще є прекрасна можливість розвивати логістику, тому що Львів дуже близько до кордону

— Мене завжди цікавило, що реально дає Львову існування так званих міст-партнерів?

— Це може давати лише хороший піар, резонанс в медіа, що в нас такі-от міста-побратими.

— На Вашу думку, які ключові моменти необхідно змінити у Львові, щоб бізнесу жилось краще?

— Потрібно відновити рівень довіри між підприємництвом і міською радою, тому що з попереднього скликання є дуже багато зауважень. Я сам зустрічався з великим інвестором, який представляв іноземну компанію. Він скаржився, що під час зустрічей з посадовцями міської ради багато розмов точилося не на рахунок того, що треба інвестору, а що він може дати. Законним, так і незаконним чином. Я хочу, щоб цих речей не було, щоб підприємництво не було ворогом для міського голови. Не треба з ним робити якусь показову діяльність. Не хочу, щоб ми зосереджувались лише на туризмі, бізнес-послугах. В нас ще є прекрасна можливість розвивати логістику, тому що Львів дуже близько до кордону. Той же Вроцлав, який розташований біля німецького кордону, надзвичайно розвинувся. Він став найбільш розвинутим промисловим центром у Польщі, туди прийшил всесвітньо відомі компанії, такі як Toyota, Bocsh. Львів може зайняти таке ж місце в Україні. Я не розумію, чому нанівець звели виробництво, мислять якимись штампами, що у Львові не може бути виробництва — лише туризм. Я впевнений, що така думка є хибною.

*

Відтепер новини з «Прибутку» можна отримувати на e-mail.

Просто введіть адресу Вашої електронної пошти за цим посиланням:

Економічні новини на E-mail

Відмовитись від розсилки Ви зможете у будь-який час, клікнувши на лінк «unsubscribe now» внизу кожного листа розсилки.

Розмовляв Василь Хомин,
«Вголос», 11.04.2011

x

Рекомендуємо

Медіа-холдинг екс-депутата Львівської міськради запустить 10 інтернет-видань у 2017 році

Медіа-холдинг «Українська інтернет-медіа компанія» (UIMC) запустить десять нових інтернет-видань у 2017 році.