Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 1-5 серпня
Головні події в економіці України 1-5 серпня 2016.

Головні події в економіці України за тиждень. 1-5 серпня

Валютна лібералізація, засилля корупції та недовіра кредиторів та інвесторів

Головною новиною в українській економіці минулого тижня стала лібералізація ринку готівкової іноземної валюти, проведена Національним банком. Відповідно до постанови НБУ, вже з 10 серпня українці зможуть купувати валюту в банках на суму до 150 тисяч гривень без пред’явлення та копіювання паспортів, а ліміт суми одноразової купівлі іноземної валюти збільшено з 6 до 12 тисяч гривень на день.

Причиною пом’якшення готівкових валютних обмежень, на яке Нацбанк не йшов максимально тривалий час, називають стабілізацію готівкового ринку. «Тривалий час населення продає банкам більше валюти, ніж купує. У січні-липні 2016 року чиста купівля банками валюти у населення сягнула 1,9 млрд доларів США. З огляду на стабілізацію ситуації на валютному ринку правління НБУ вважає за можливе лібералізувати вимоги до проведення валютообмінних операцій фізичними особами», — йдеться в оприлюдненій заяві прес-служби НБУ з цього приводу. Враховуючи те, що норму обов’язкової ідентифікації клієнта при купівлі валюти скасовано, обмеження у 12 тисяч гривень на день на купівлю валюти стане чисто номінальним. Бо ж ніхто не зможе обмежити людину, яка зможе придбати валюти кілька разів по 12 тисяч гривень навіть у різних відділеннях одного і того ж банку — без ідентифікації та обліку операцій цього ніхто навіть не знатиме. А от чи скористаються громадяни цією можливістю та чи збільшать купівлю іноземної валюти в банках — це питання. Адже постанова Нацбанку про пом’якшення валютних обмежень для громадян у нинішніх умовах є не стільки констатацією стабільності на ринку, скільки спробою повернути операції з купівлі доларів чи євро у банківські каси. Бо ж за час дії жорстких обмежень на операції з інвалютою, коли українці могли придбати валюту лише за паспортом і не більш як 100-150 доларів на день, в державі сформувався повноцінний паралельний ринок іноземної валюти — у тематичних групах у соціальних мережах, оголошеннях на спеціалізованих банківських форумах і просто у деяких небанківських обмінних пунктах будь-хто може придбати валютну готівку на будь-яку суму без жодних паспортів, копіювань чи обмежень. Звичайно, ризик шахрайства залишається, але умови «сірого» і чорного ринків привабливіші — через оподаткування купівлі валютної готівки у банках пенсійним збором у 2% від суми операції курс купівлі валюти «з рук в руки» є вигіднішим. До речі, ця різниця могла бути ще більшою — рік тому в Україні намагалися оподаткувати купівлю валюти додатковим військовим збором у 1,5% від суми, однак ця спроба була невдалою. Як вплине лібералізація Нацбанку на купівлю валюти у банківських касах — побачимо вже згодом, але передбачаємо, що обсяги сильно не зростуть. Принаймні доти, доки не буде скасоване оподаткування 2% збором у Пенсійний фонд купівлі готівкової валюти — минулого тижня у парламент було внесено законопроект про скасування цього збору, але перспективи його прийняття наразі незрозумілі.

Лібералізація правил купівлі іноземної валюти — не єдина новація від Нацбанку цього тижня. 2 серпня Нацбанк змінив перелік ознак ризикової діяльності банків, куди було внесено нові виявлені в Україні «схемні операції». Відтепер у переліку ризикової діяльності є проведення клієнтами фінансових операцій, що не мають документального підтвердження економічної доцільності або ж невідповідність операцій клієнта його фінансовому та соціальному статусу, участь банку у фінансових операціях, які мають ознаки конвертації коштів у готівку, здійснення клієнтами банку операцій з використанням викрадених чи недійсних документів, а також неодноразове перерахування клієнтом коштів за кордон як аванс на виконання зовнішньоекономічних договорів, стосовно яких банку могло бути відомо з відкритих джерел або від інших фінустанов про те, що контрагенти порушують умови або взагалі не виконують вимоги контрактів. Враховуючи те, що ризикова діяльність є однією з підстав впровадження тимчасової адміністрації без урахування реальної платоспроможності банку, українські банки будуть змушені значно прискіпливіше контролювати своїх клієнтів та зупиняти будь-які операції, які видаватимуться їм підозрілими — адже в таких умовах краще відмовити клієнту, але залишитися на ринку. Все це, звичайно ж, не сприятиме розвитку бізнесу та залученню інвестицій — адже вже навіть українські урядові чиновники визнають, що банківські валютні обмеження заважають приходу інвесторів в Україну. Так, міністр інфраструктури Володимир Омелян, відповідаючи в інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда» наприкінці липня на запитання про те, чому закордонні авіакомпанії не хочуть відкривати дочірні підприємства в Україні, відверто сказав: «Це абсурд. Коли ти мрієш про закордонного інвестора, заманюєш його в країну, розповідаєш, які реформи ми тут робимо, які ми прогресивні, а потім кажемо: «Знаєш, ти тут маєш 65% одразу продати, а от як ти їх зможеш потім вивести, ніхто не знає. Але ти працюй».

Ще одним фактором, який аж ніяк не сприяє збільшенню інвестицій, є корупція. Минулого тижня були оприлюднені дані проведеного навесні компанією «TNS-Україна» опитування, згідно з якими протягом останнього року 41% опитаних українців зіткнувся з тим або іншим проявом корупції, а 49% опитаних українців вважають, що ситуація з корупцією за минулий рік не змінилася. Найбільш корумпованими сферами виявилася: медична (61%), сфера освіти (34%), силові структури (24%), дозвільні контролюючі органи (19%), місцеві органи влади (18%).

Відповідаючи на запитання про причини такого широкого поширення корупції в Україні, респонденти назвали найголовнішою проблемою безкарність корупціонерів — про це сказали 59% респондентів. Серед інших важливих причин ситуації — корумпованість вищого керівництва (44%), відсутність дієвого контролю (42%), традиції (36%) та низькі зарплати (24% опитаних). Тим часом, затвердження електронних декларацій чиновників, що є не тільки одним з дієвих антикорупційних інструментів, а й однією з основних умов надання українцям безвізового режиму з країнами Євросоюзу та надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, опинилося під загрозою. МВФ і Євросоюзу було озвучено, що система електронного декларування запрацює 15 серпня, але цього не станеться, бо… вона не отримала атестат на комплексний захист від Державної служби спеціального зв’язку та інформатизації. Причому справа тут, схоже, не у невідповідності системи параметрам безпеки — як повідомив радник Світового Банку Дмитро Чаплінський, наприкінці липня Держспецзв’язку всупереч узгодженому плану не затвердив незалежну експертну організацію для підготовки висновку про захист системи, а 2 серпня затвердив експертом своє дочірнє підприємство, яке до 15 серпня… просто не встигне. Нові терміни експертизи не були озвучені, а без атестата робота системи не буде легітимною. А потім в Україні дивуються, чому держава не отримує закордонну допомогу чи преференції.

З цього приводу дуже чітко висловився голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. Відповідаючи на запитання щодо кредиту МВФ в інтерв’ю «Економічній правді», він чітко заявив: «Однозначно можна сказати, хоча це неприємно чути – до України немає довіри у кредиторів. Наша держава подібна до людини, яка хоче черговий раз позичити грошей, добре не розуміючи, як буде їх повертати. Наші кредитори добре обізнані з усіма тіньовими, корупційними схемами… Передбачені Україні кошти ЄС, ЄБРР, Світового банку на різні проекти ми хронічно не вибираємо — і через загальну недовіру, і через наші технічні вади компетенцій в отриманні технічної допомоги. Кредитори не бачать генеральної лінії реформ, дотримання загального курсу. Ленінська фраза «Крок вперед — два кроки назад» намертво засіла в головах наших політиків»…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події в економіці України за тиждень. 25-29 липня

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України: 14-18 листопада 2016 р.

Головні події в економіці України за тиждень: 14-18 листопада

Підсумки місії МВФ — транш під питанням, антикорупційна неефективність, знецінення гривні та перспективи росту