Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 23-27 травня
Скарничка-свинка розбира на друзки

Головні події в економіці України за тиждень. 23-27 травня

Падіння банків, валютна лібералізація та податкові претензії до бізнесу

Минулий тиждень в українській економіці розпочався черговим падінням великого та популярного в країні банку. Коротко ми згадували про нього у попередніх підсумках тижня, але прогнозували тимчасову адміністрацію протягом тижня-двох. Як виявилося, передбачення були занадто оптимістичними — вже в понеділок, 23 травня, пізно увечері Національний банк України визнав неплатоспроможним та доручив Фонду гарантування вкладів фізосіб запровадити тимчасову адміністрацію до банку «Михайлівський», що станом на 1 квітня був 28-м за активами, але став другим у рейтингу українських банків за витратами на рекламу і маркетинг, складеним НБУ за підсумками 2015 року.

Події з банком «Михайлівський» зайвий раз підтвердили, що в Україні від появи перших ознак проблемності (затримка платежів, «технологічний збій» у банківських системах, відтік коштів) до введення тимчасової адміністрації проходить не більше трьох банківських днів. У п’ятницю, 20 травня, у банку «Михайлівський» сталися технологічні збої в проведенні платежів та було встановлено обмеження на видачу коштів з платіжних карт. Відповіді прес-служби банку були аналогічними до роботи прес-служби «Фідобанку», тимчасову адміністрацію в якому було впроваджено 20 травня — в стилі «так, є проблеми, але ми робимо все можливе для стабілізації і вже скоро все буде добре». Прикметно, що проблеми з платежами у «Михайлівського» розпочалися через день після відставки голови правління банку Ігоря Дорошенка, який звільнився з посади 18 травня та вже 19 травня став головним виконавчим директором холдингу PT Platinum Public Limited — компанії, якій належить «Платінум Банк». Цей банк, хоч і є 24-м за активами станом на жовтень 2015 року та четвертим за витратами на рекламу і маркетинг за підсумками минулого року, має проблеми з виконанням зобов’язань перед клієнтами — до нього має претензії компанія «МТС-Україна», яка вимагає повернути їй 250 млн. гривень депозиту та вже перемогла у першій судовій інстанції. За кілька днів до введення тимчасової адміністрації у «Михайлівський» відбулося ще дві події: власник банку та одночасно мережі з продажу побутової техніки та електроніки «Ельдорадо» Віктор Поліщук продав банк групі фізичних осіб, які володіли «Михайлівським» раніше, а сам «Михайлівський» продав свій найцінніший актив — портфель кредитів балансовою вартістю понад 682 млн. грн. маловідомій фінансовій компанії. До речі, тимчасовий адміністратор «Михайлівського» вже заявив, що визнаватиме операцію з продажу кредитів та ще чимало транзакцій, що відбувалися в банку минулого тижня, нікчемними. А отже, це додасть нові проблеми як позичальникам, так і іншим клієнтам «Михайлівського».

Олії у вогонь у банківському секторі «підлила» і заява міністра фінансів України Олександра Данилюка щодо ситуації з найбільшим банком України — «Приватбанком». Виступаючи в ефірі телеканалу «112.Україна» 23 травня, він назвав Приватбанк «дуже креативним банком», який «використовує всі можливі способи, щоб обійти регуляторні норми. «А як ви знаєте, Національний банк ставить їх в дуже жорсткі рамки, для того щоб вони вирішили ті системні проблеми, які знаходяться в банку. Я не хочу їх називати, їх досить багато”, — сказав міністр, зауваживши, що «Приватбанк» не завжди хоче жити в тих рамках, які ставить НБУ, однак іншого виходу у цієї фінансової установи немає. Телевізійні заяви міністра змусили Нацбанк оприлюднити окремий коментар щодо «Приватбанку», у якому було наголошено, що банк стабільно працює. «Приватбанк» є одним із трьох системно важливих для фінансової системи і найбільшим ощадним банком країни. Він обслуговує значну кількість пенсіонерів, великий, малий і середній бізнес, зарплатні проекти, успішно розвиває платіжні системи і є провідним інноваційним банком. У 2014 році «Приватбанк» пройшов стрес-тестування та виконав всі необхідні умови для подальшої роботи. За результатами цієї діагностики капітал банку збільшено на 8,2 млрд. гривень. Національний банк України здійснює постійний моніторинг діяльності банку в цілому та контроль за виконанням програми рекапіталізації зокрема. Стан ліквідності банку задовільний, на сьогодні «Приватбанк» має найбільший по системі залишок коштів у касах і банкоматах — близько 9 млрд. гривень, на коррахунку – близько 2,3 млрд. гривень», — наголошено у коментарі. Оскільки «Приватбанк» працює та виконує всі платежі та зобов’язання, ситуацію вдалося заспокоїти. Натомість минулого тижня ринок все ж таки залишають ще два банки — київський «Смартбанк», куди було заведено тимчасову адміністрацію через непрозорість структури власності, а також київський «Фінанс Банк», акціонери якого 30 травня мають ухвалити рішення про самоліквідацію фінансової установи.

Якщо не брати до уваги падіння банків, для фінансового сектора тиждень з точки зору новин виглядав позитивно. 26 травня правління Нацбанку вирішило знизити облікову ставку НБУ на 1% — до 18% річних. Як наголосила прес-служба Нацбанку, зниження облікової ставки стало можливим «завдяки стійкій тенденції до уповільнення споживчої інфляції, яка узгоджується з інфляційними цілями на 2016 і 2017 роки». Зміна облікової ставки впливає на вартість кредитів Нацбанку комерційним банкам та є сигналом для визначення банками процентних ставок за вкладами і позиками, а її зниження свідчить про збереження спокійної ситуації на ринку.

Про збереження стабілізації свідчить і те, що Національний банк продовжує запроваджувати заходи з лібералізації валютного ринку. Зокрема, Нацбанк скоротив термін очікування юридичних осіб на купівлю іноземної валюти — з 1 червня заявки клієнтів на купівлю валюти на міжбанківському ринку виконуватимуться на наступний операційний день, а не через три дні, як це вимагалося раніше. Окрім того, з 25 травня було істотно спрощено порядок повернення іноземних інвестицій, а також скасовано вимоги надання для валютних операцій копій документів, що є у відкритому доступі. Наступним кроком з валютної лібералізації, за словами директора департаменту відкритих ринків НБУ Сергія Пономаренка, стане збільшення ліміту добового продажу іноземної валюти фізичним особам, який на сьогодні складає еквівалент 6000 гривень, та можливе зниження нормативу обов’язкового продажу валютної виручки для підприємств, що сьогодні становить 75%, а також скасування 2% збору до Пенсійного фонду з операцій продажу іноземної валюти, яке Нацбанк також підтримує.

Минулого тижня кілька кроків з лібералізації бізнесу зробив і український уряд. Так, Кабінет Міністрів на своєму засіданні 25 травня спростив митні процедури, затвердивши концепцію створення і функціонування автоматизованої системи «єдине вікно», яка спрощує митні процедури та усуває доступ правоохоронців до митних оглядів. Ця концепція передбачає, що митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю вантажів на кордоні здійснюватимуться за допомогою електронного обміну даними без паперових документів, печаток і штампів — повна інформація про вантаж, який йде через кордон, буде автоматично з’являтися у всіх службах контролю та на митних пунктах. Того ж дня уряд ухвалив законопроект про запровадження в Україні за аналогією Європи інституту уповноважених економічних операторів. Якщо цей закон буде прийнятий, держава надаватиме добросовісним підприємствам спеціальні сертифікати, що даватимуть право на спрощене митне оформлення. Для отримання такого статусу потрібно буде відповідати чітко встановленим критеріям — суворо дотримуватись положень законодавства України, дотримуватись стандартів надійності та безпеки, мати бездоганну ділову репутацію та фінансову стійкість підприємства, а також позитивну історію виконання зобов’язань.

На перший погляд, ухвалені урядом та Нацбанком зміни заохотять інвестиції в Україну — уряд, за словами прем’єра Володимира Гройсмана, має намір допомогти цьому через створення спеціального офісу із залучення інвестицій. Щоправда, незрозуміло, як цей офіс пояснюватиме незрозумілі претензії до інвесторів з боку фіскальних та контрольних служб. А їх є вже чимало. 26 травня стало відомо про те, що штраф у 4,1 мільярда гривень загрожує одній із найбільших тютюнових компаній України – Philip Morris Ukraine. За повідомленням директора з корпоративних зв’язків компанії Наталії Бондаренко, претензії пов’язані з ввезенням протягом 2015-2016 років сировини, яка поміщалася у митний режим переробки з подальшим експортом виробленої з цієї сировини продукції на загальну суму 97 млн. доларів. Philip Morris не погоджується з претензіями, оскільки вважає, що діяло відповідно до чинного Митного кодексу, а претензії податківців базуються на порушенні вимог закону «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», який… втратив чинність ще у 2012 році. Разом з претензіями фіскальної служби до найбільшого українського телеком-оператора «Київстар», якому було спочатку донараховано 1 мільярд гривень, а потім збільшено претензії до 2,3 млрд. гривень через неможливість підтвердити підписи на актах виконаних робіт за реально проведеними операціями, та ще кількома прецедентами (наприклад, визнання права вимоги боргу матеріальним товаром), ситуація справді створює репутаційну загрозу для інвестиційного клімату в країні. Адже мало хто вкладатиме кошти в бізнес в державі, де ніхто не застрахований від найнеймовірніших претензій.

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події в економіці України за тиждень. 16-20 травня

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business