Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 14-18 березня
Петро Порошенко та Андрій Садовий вітаються біля трапу президентського літака

Головні події в економіці України за тиждень. 14-18 березня

Бюджетні успіхи, інвестиції за реформи, банківсько-правова «турбулентність» та індекс щастя

Минулий тиждень в Україні приніс дві позитивних новини в частині державного бюджетування — Україна істотно зменшила дефіцит державного бюджету та трохи скоротила зовнішній борг. Як повідомила під час презентації виконання державного бюджету України на 2015 рік заступник міністра фінансів Оксана Макарова, вперше за багато років вдалося не просто виконати бюджет-2015, але й більш ніж наполовину зменшити його дефіцит — на 57,87% від рівня 2014 року. У Мінфіні цей успіх оцінили оптимістичним гаслом «Зменшення дефіциту бюджету і успіх фіскальної консолідації — ключова умова для стрімкого економічного зростання». Другою позитивною новиною стали дані Національного банку про те, що в четвертому кварталі 2015 року валовий зовнішній борг України скоротився на 5,1% — до 118,729 млрд. доларів.

На цьому позитивні новини для української економіки, на жаль, завершились. Думку Міністерства фінансів про ключові умови економічного зростання не поділяє Міністерство економічного розвитку і торгівлі: як заявила на прес-конференції 15 березня заступник міністра Юлія Клименко, міністерство може погіршити прогноз зростання економіки України на 2016 рік з чинного прогнозу в 2% у зв’язку зі складнощами через обмеження транзиту з боку Росії та низькими світовими цінами на сировинну продукцію. За її словами, міністерство наразі зберігає прогноз інфляції на 2016 рік на рівні 12% та залучення прямих іноземних інвестицій на рівні 5 мільярдів доларів, однак «складна ситуація з транзитом, складна ситуація з ембарго, торгова війна, яка йде з Російською Федерацією» погіршує баланс та показники України.

Звичайно, погіршення ситуації може потенційно бути компенсоване збільшенням виробничих інвестицій у модернізацію виробництва та нові підприємства і галузі, однак навіть прогноз Мінекономіки виконати буде важко через те, про що з тижня в тиждень говорять всі міжнародні інвестори — відсутність реформ та умов для покращення бізнес-клімату. Це твердження на минулому тижні підтвердив президент Європейського банку з реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті, який під час відкриття представництва ЄБРР у Токіо прямо заявив, що інвестиції в Україну безпосередньо залежать від реформ. «За останні два роки Україна була нашим другим найбільшим ринком на 1,2 млрд. євро у 2014 році та 1,1 млрд. євро у 2015 році. Це величезні інвестиції в Україну в очікуванні великих реформ, щоб інвестувати більше та забезпечити продовження реформування України», — сказав він та наголосив, що ЄБРР враховує ризики та віддачу по кожній країні, але зараз інвестиції в Україну триватимуть рівно доти, доки Україна продовжує реформи.

Більш конкретною, але не такою оптимістичною, стала заява ключового на сьогодні інвестора в Україну — Міжнародного валютного фонду. 17 березня під час традиційного брифінгу у Вашингтоні заступник голови Департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Уїльям Мюррей заявив, що фонд не розглядає можливості повної зупинки відносин з Україною, однак очікує визначеності зі статусом уряду та продовження програми реформ. «Ми ніколи не зупиняємо відносин з будь-якою країною. Але, безперечно, ми говорили і говоримо, що ми все ще чекаємо визначеності з урядом. Ми чекаємо Другого перегляду програми. Як тільки ми побачимо більше визначеності, ми, звичайно, будемо продовжувати роботу», — сказав він. А от якраз із визначеністю щодо статусу уряду в Україні, схоже, великі проблеми. Минулого тижня чинний прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, чию роботу було визнано незадовільною парламентом і якого просив написати заяву про відставку президент, заявив на погоджувальній раді парламенту, що готовий піти у відставку, якщо коаліція запропонує нового прем’єра з конкретним планом дій. Із альтернативою теж все погано — минулого тижня президент України Петро Порошенко проводив зустріч із керівником партії «Самопоміч» Андрієм Садовим та пропонував йому взяти відповідальність за формування нового уряду, але той не погодився з огляду на те, що відповідальність за країну має бути пропорційною рівню довіри виборців, а фракція «Самопомочі» в парламенті не є найбільшою. Тобто урядова невизначеність, схоже, триватиме ще довго, і це вже безпосередньо позначається на курсі гривні до іноземної валюти, який минулого тижня продовжував коливатися в межах 26,6-27 грн. за долар.

Ситуація з курсом може дати привід до перерахунку державного бюджету. Українське інтернет-видання «Економічна правда» з посиланням на власні джерела в уряді повідомило, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі прогнозує середньорічний курс долара на рівні 26,9 грн. за долар, а Мінфін вже планує перерахувати за цим курсом держбюджет-2016, у який закладався курс у 24 грн. за долар. На фоні цього досить оригінально виглядає заява голови Національного банку України Валерії Гонтарєвої, яка у телеінтерв’ю «5-му каналу» заявила, що головне завдання населення – «перестати думати про курс долара, а почати дійсно дивитися на ціни і на вміст холодильника». Навіть лютнева статистика показує, що населення вже дивиться і на курс, і в холодильник — в лютому українці продали за гривні майже у 5 разів більше іноземної валюти, ніж купили. Так, за лютий продаж валюти збільшився на 20,53% порівняно з січнем — до 185,9 млн. доларів, а купівля валюти знизилась на 0,39% — до 39,3 млн. доларів в еквіваленті.

Якщо ж говорити про банківську систему, то минулого тижня Національний банк України зіткнувся з серйозним правовим викликом. Так, прецедентом у справі очищення системи від проблемних банків стало рішення Окружного адміністративного суду Києва від 16 березня про визнання незаконною та скасування постанови правління НБУ про визнання неплатоспроможним ПАТ «Укрінбанк», а також скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізосіб про впровадження в банк тимчасової адміністрації. Позов до суду подав один із міноритарних акціонерів банку, який звинуватив Нацбанк у порушенні 180-денного терміну на відновлення платоспроможності, незважаючи на надану інформацію про докапіталізацію банку іноземним інвестором. За рішенням суду, НБУ має надати «Укрінбанку» 95 днів на відновлення платоспроможності. Реалізація цього рішення також стане прецедентом, адже частина вкладників банку вже отримала компенсації від Фонду гарантування вкладів фізосіб. До речі, з початку масового виведення проблемних банків з ринку вкладникам таких банків було виплачено понад 70 млрд. гривень, а загальний збиток від банкрутств банків, за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, склав майже 180 млрд. гривень.

Ще одним вартим уваги документом щодо банківської системи стало рішення Антимонопольного комітету України з вимогою скасувати як антиконкурентну постанову уряду про нові правила визначення уповноважених банків для виплати зарплат працівникам бюджетних установ, які фактично істотно обмежують доступ до цього сегменту навіть потужним іноземним банкам, зате дозволяють державним банкам безперешкодно обслуговувати «бюджетників» без обов’язку дотримуватися критеріїв, визначених для інших.

Тим часом, поки тривають суперечки та дискусії щодо економіки, Україна залишається серед «нещасних» країн світу. У міжнародному рейтингу найщасливіших країн світу, який з 2012 року розраховують незалежні експерти Мережі організацій ООН за рішеннями в області стійкого розвитку та Інституту землі Колумбійського університету, Україна посіла 123-тє місце зі 157 — між Кенією та Ганою. У рейтингу, де оцінюється ВВП на душу населення, тривалість життя, соціальний захист, стан поваги прав і громадських свобод, а також суми, віддані на благодійність, найщасливішою країною є Данія, а у першій п’ятірці — Швейцарія, Ісландія, Норвегія та Фінляндія. США в рейтингу посідають 13-те місце, Великобританія — 23, Росія — 56, Польща — 57, а Білорусь — 61. На цьому фоні вже не дивно, що, за даними порталу rabota.ua, кожен п’ятий український кандидат на ринку праці мріє про працевлаштування за кордоном…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Для ілюстрації використано фото president.gov.ua

Читайте також:

– Головні події в економіці України за тиждень — 9-12 березня

– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business