Головна / Інше / Тиждень 18-22 січня в економіці України
Петро Порошенко і Крістен Лагард

Тиждень 18-22 січня в економіці України

Валютні «гойдалки» та перспективи співпраці з МВФ, падіння промисловості та слабкість банківської системи

Валютні курси та продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом були, напевно, найголовнішими темами новин в економіці України за минулий тиждень. Курс гривні до твердих іноземних валют коливався як на міжбанківському, так і на готівковому ринку. Вже з початку тижня гривня на «міжбанку» почала стрімко знижуватися з 24,8 у понеділок, 18 січня, до 25,15 гривні за долар США 19 січня. Водночас, вже 20 січня курс гривні зміцнився до 24,69 гривні за долар, а 21 січня за долар на «міжбанку» давали вже 24,57 гривні. Не відставав і готівковий ринок: пік знецінення гривні прийшовся на 20 січня (27,5 грн. за долар), однак вже 21-22 січня курс продажу долара за готівку стабілізувався на позначках 26,8-27 грн. за долар США.

Причин таких валютних «гойдалок» — кілька. Крім вже названого раніше неспівпадіння вихідних та робочих днів в Україні та за кордоном, яке спричиняло перекоси в попиті та пропозиції на валюту, а також вихід на ринок великих обсягів гривневої маси через авансові соціальні виплати, вагомими причинами девальвації є скорочення валютної виручки після розпродажу врожаю аграрними експортерами, відсутність інвестицій та девальвація російського рубля і валют країн СНД – незважаючи на те, що з початку агресії товарообіг між Україною та Росією знизився та продовжує падати, він все ще істотно впливає на курс. Ще одним перспективним фактором девальвації гривні є можлива її емісія на покриття бюджетного дефіциту – так, за підрахунками інтернет-видання FinBalance, у 2015 році така емісія склала мінімум 152 млрд. грн.

Натомість у другій половині минулого тижня курс стабілізувався завдяки збільшенню надходжень валютної виручки, а також адміністративним заходам Національного банку, які полягали в обмеженні заявок на купівлю валюти на міжбанку, а також проведенні аукціонів з продажу валюти для задоволення клієнтських заявок. Але є іще одна фундаментальна причина, яка потенційно протидіє знеціненню гривні – у другій половині минулого тижня перспектива поновлення співпраці України та Міжнародного валютного фонду за програмою розширеного фінансування почала набувати реальні обриси. Саме 21 січня, коли курс гривні на міжбанку досяг найвищого значення за тиждень, у рамках економічного форуму в Давосі відбулася зустріч президента України Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістен Лаґард, після якої остання публічно позитивно оцінила перспективи надання Україні чергового траншу від МВФ.

За словами Крістен Лаґард, зустріч з Петром Порошенком пройшла дуже продуктивно, а на переговорах обговорювалися питання економічного розвитку в Україні, хід реформ та прийняття бюджету на 2016 рік. «Я думаю, це була дуже позитивна дискусія, яка, я сподіваюся, наблизить нас до Меморандуму, над яким працюють наші команди, і я сподіваюся, цей процес завершиться успішно», — повідомила голова МВФ. У свою чергу, президент України в інтерв’ю Bloomberg у Давосі заявив про те, що домовленість про виділення державі чергового траншу кредиту МВФ була практично досягнута – за його словами, виділення кредиту відбудеться без візиту місії фонду. «Мої очікування, що ми отримаємо наступний транш у лютому», — зауважив Петро Порошенко, запевнивши, що було досягнуто компромісу щодо дефіциту бюджету та чутливих макроекономічних показників. В кінці дня четверга, 21 січня, було оприлюднено заяву прес-служби Національного банку України про те, що найближчими днями з місією МВФ будуть фіналізовані технічні питання, і вже найближчим часом можна буде розраховувати на те, що програма поновлення співпраці з Україною буде винесена на найближче засідання Ради директорів МВФ. Наступного дня голова НБУ Валерія Гонтарєва уточнила, що меморандум про співпрацю України та МВФ буде підписано найближчими днями. Що ж, залишається лише чекати і спостерігати.

А тим часом, підсумки роботи української економіки у 2015 році були достатньо суперечливими. Так, за даними Державної служби статистики України, промислове виробництво в державі за минулий рік впало на 13,4% порівняно з аналогічним періодом, тобто з 2014 роком. Ще одним негативним підсумком 2015 року для України стало падіння індексу прав власності з 3,9 до 4,3, що знизило Україну в світовому рейтингу із захисту прав власності на 109-те місце зі 129. Цей рейтинг складається щорічно міжнародною організацією Property Rights Alliance на основі трьох факторів – стан правового та політичного середовища, прав матеріальної власності і прав інтелектуальної власності. Основним драйвером зниження індексу захисту прав власності стало падіння показників «Незалежність судочинства» та «Політична стабільність», а також ситуація із захистом авторських прав. Водночас є у цьому рейтингу і позитив – найкращого показника у ньому Україна домоглася за параметром «Реєстрація власності» завдяки ухваленим минулого року змінам у законодавстві, які розширюють повноваження нотаріусів у питаннях реєстрації прав власності, а також спрощують реєстрацію прав власності на землі сільськогосподарського призначення. Та найгіршим показником року стала слабкість банківської системи – у рейтингу конкурентоздатності країн світу Global Competitiveness, що було опубліковано до початку Всесвітнього економічного форуму в Давосі, за критерієм надійності банківської системи Україна посіла останнє – 140 місце зі 140 країн. До слова, банки Росії у цьому рейтингу посідають 115 місце. При цьому в українському Нацбанку відзначають, що абсолютно згодні з цим рейтингом. «Більше 20 років ніхто не займався реальною оцінкою стану банківської системи. Ми її отримали в жахливому стані, і були змушені проводити очистку», – прокоментувала інтернет-виданню «Економічна правда» в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова.

У загальному рейтингу Global Competitiveness Україна посіла 79 місце, але у рейтингу державного сектора вона посіла 130 місце, а за показником податкового навантаження – 118 місце. Водночас за рівнем інвестиційного потенціалу Україна в цьому рейтингу посіла досить високе 52 місце. І воно підтверджується статистикою – за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у 2015 році в Україну, незважаючи на військові дії та нестабільну економічну ситуацію, було залучено 3 мільярди доларів інвестицій. Натомість можна припустити, що велика частина цих коштів була залучена для реалізації державних інфраструктурних проектів за кредитні кошти. Таких, наприклад, як Бескидський тунель у Карпатах, що будується за кошти кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку та має збільшити пропускну здатність залізничних колій через Карпати на Угорщину та Словаччину, замінивши збудований майже 130 років тому одноколійний австрійський тунель. Перший етап проходки цього тунелю було, до речі, урочисто завершено 21 січня 2016 року. Окрім того, у звіті Global Competitiveness кожного року формується рейтинг найбільш проблемних факторів для ведення бізнесу. Для України це традиційно корупція, доступ до фінансування та інфляція. При цьому показник корупції у порівнянні з минулим роком опустився на півтора пункти – з 17,8 на 16,6, а інфляція, навпаки, виросла на 3,5 пункти – з 8 до 11,5.

Проте найбільшим позитивним сюрпризом минулого тижня став рейтинг ТОП-50 найбільш інноваційних економік світу від агентства Bloomberg, куди увійшла і Україна. Місце в цьому рейтингу, який очолюють Південна Корея, Німеччина та Швеція, наразі не дуже високе – 41-ше, але між Латвією і Болгарією. У цьому рейтингу Україна обійшла такі країни, як Індія, Сербія, Таїланд, Аргентина та Казахстан, але не змогла наздогнати країну-агресора Росію, чия економіка за індексом інноваційності перебуває аж на 12-му місці. Тим не менше, як йдеться у матеріалі Bloomberg, «поява у будь-якому місці списку топ-50 повинно дати економіці привід для радості, оскільки це може означати поштовх для більш довготермінової перспективи росту». Ще одним визнанням року стало повідомлення цього ж агентства Bloomberg про те, що 2015 року облігації ПАТ «Українська залізниця» були найбільш доходними інвестиціями у світі у сегменті високодохідних ризикових облігацій. Інвестиції у ці облігації могли принести близько 90% дохідності за рік, перевищивши прибутковість лідера в сегменті акцій — Ямайського фондового індексу, який показав зростання на 83%, і найприбутковішої валюти 2015 року — сомалійського шилінга, вартість якої зросла на 18% за рік. Агентство наголошує, що на зростання вартості облігацій «Укрзалізниці» вплинула макроекономічна стабілізація в країні і вихід України з переддефолтного стану. А це відображає зростання прибутковості суверенного боргу України, який був успішно реструктуризовано. Значить, не все в Україні ще втрачено…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl.

 
Читайте також:

Тиждень 11-16 січня в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України: 14-18 листопада 2016 р.

Головні події в економіці України за тиждень: 14-18 листопада

Підсумки місії МВФ — транш під питанням, антикорупційна неефективність, знецінення гривні та перспективи росту