Учора близько 9:00 в смт. Брюховичі біля Львова навпроти кладовища у своєму автомобілі був убитий голова спостережної ради корпорації «Еколан», колишній голова Львівської обласної державної адміністрації у 1999-2001 роках Степан Сенчук.
Картину події журналістам змалював начальник УМВС у Львівській області Віталій Максимов. За оперативними даними, Сенчук приїхав на зустріч з адвокатом. Той чомусь запізнювався. Раптом один з автомобілів, що рухався по автотрасі зі Львова, різко розвернувся на 180 градусів, пригальмував, і невідомі впритул розстріляли Lexus RX 300, в якому знаходився бізнесмен, з автомата Калашникова калібру 5,45. Випустивши майже весь «ріжок», злочинці кинули автомат і зникли.
Міліція розглядає декілька версій убивства, але поки що не розголошує жодну з них. «Те, що це вбивство замовне — однозначно», — сказав Максимов. За фактом убивства екс-губернатора прокуратура Шевченківського району Львова порушила кримінальну справу за ст. 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство).
Місце зустрічі — кладовище
Прибувши на місце події близько 10:30, кореспондент «Діла» побачив моторошну картину: на узбіччі, блимаючи лівим поворотним сигналом, стояв чорний Lexus з розбитими вікнами. На землі — кавалки розбитого скла. У вікні водія — маловпізнаване від слідів куль обличчя колишнього губернатора. Навколо — міліціонери, експерти-криміналісти, журналісти і камери.
Чому для зустрічі з адвокатом впливовий львівський бізнесмен Степан Сенчук обрав безлюдне місце біля брюховицького кладовища, поки що ніхто відповісти не може. Слідство тримає у таємниці навіть ім’я цього адвоката. Але, як повідомив «Ділу» присутній на місці помічник Сенчука, керуючий справами корпорації «Еколан» Валентин Харлов, це був «чужий» адвокат.
Львівське інформагентство ЗІК («Західна інформаційна корпорація») повідомило, що темою розмови з адвокатом повинна була бути ситуація навколо заводу «Львівсільмаш». При цьому агентство зіслалось на інформацію ЦОС ГУМВС у Львівській області, але, як виявилось, подібної інформації прес-центр обласної міліції не розповсюджував. Однак уповноважений трудового колективу заводу Петро Онищак підтвердив, що Сенчук дійсно був причетний до ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація», яку нещодавно комітет кредиторів обрав новим санатором підприємства замість німецької Gesellschaft Fur Extreme Investitionen (див. «Діло» №29 від 28.11.05).
Харлов притримується думки, що убивство відбулося на політичному ґрунті. «Як підприємець він ні з ким не сварився», — сказав він, додавши, що останнім часом ніяких погроз Сенчук не отримував. «Ми тільки що повернулись з робочої поїздки. Все було добре», — відзначив керуючий справами «Еколану». В той же час він спростував чутки про те, що екс-губернатор збирався балотуватися на пост мера Львова. «Це все вигадка», — запевнив Харлов. На його думку, трагедії не трапилось би, якби Сенчук свого часу навідріз не відмовився від особистої охорони.
Екс-губернатора звинувачували у розкраданні
У цьому році ім’я Сенчука згадувалось у справі незаконної приватизації львівських підприємств. Його колишній партнер по бізнесу Василь Глушко разом з заступником голови Львівської обласної ради Ігорем Держком звинуватили колишнього губернатора в тому, що він, будучи держслужбовцем, заволодів Львівським хлібзаводом №1, Львівським хлібокомбінатом, облрибгоспом, а також цукровими і молокозаводами. Крім того, заявили Глушко і Держко, губернатор Сенчук розкрадав державні кошти. «Працюючи головою облдержадміністрації, (Сенчук. – «Діло») перевів обласне фінансове управління на обслуговування в СКБ «Дністер». За півтора року фінансовий оборот управління складав близько 1,2-1,5 млрд грн. Це було практично безпроцентне кредитування банку бюджетними коштами», — сказав у травні цього року Держко.
У відповідь на звинувачення Сенчук заявив, що таким чином певні політики чинять спротив його поверненню у велику політику (на той момент він уже майже два місяці перебував у «Народному союзі «Наша Україна»).
Держко вважає, що причиною для усунення Сенчука стала саме його підприємницька діяльність: «Сенчук — ризикова людина, за ним було багато «хвостів», неповернених боргів. Наприклад, було зверненя в облраду навіть від однієї німецької фірми відносно проблем із Сенчуком. Убивство — це наслідок тіньових розбірок у тіньовому бізнесі, тому що «Еколан» перетворювався у велику потужну структуру не лише в області, але й в регіоні».
(Скріба В. Сенчука розстріляли впритул//Діло. — 2005. — 30 лист. — №31)