Головна » Гроші » НБУ вводить банкноту номіналом 1000 гривень і виводить з обігу дрібні монети
Банкнота номіналом 1000 гривень
1000 гривень / Фото: bank.gov.ua

НБУ вводить банкноту номіналом 1000 гривень і виводить з обігу дрібні монети

Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет, спрямовані на впорядкування готівкового обігу гривні.

«Наша національна валюта – це те, з чим кожен з нас має справу щодня. Попри те, що безготівкові розрахунки стають дедалі популярнішими в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. Тому для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними», — наголосив Яків Смолій під час прес-брифінгу, що відбувся у Національному банку.

Він озвучив такі нові кроки Національного банку на цьому шляху:

  1. З 25 жовтня 2019 року Національний банк вводить в обіг банкноту нового найвищого номіналу — 1000 гривень;
  2. Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року.
    Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом.

У результаті – після завершення процесу вилучення дрібних монет і введення в обіг банкноти нового номіналу – номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів.

«Всього в ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот. Так він стане більш впорядкованим, — уточнив голова Нацбанку. — Саме ряд з 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії».

Ключові причини та переваги

1. Зручність для користувачів

Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків.

«Завдяки оголошеним сьогодні змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот — майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими», — зауважив Яків Смолій.

2. Економічна доцільність

З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень.

Зокрема, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи.

Водночас усі моделі, які центральні банки застосовують для визначення оптимального номінального ряду, свідчать, що настав час вводити в обіг новий найвищий номінал банкнот.

Останнього разу Національний банк уводив у обіг новий номінал 13 років тому – у 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 гривень. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1 000 гривень і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу.

«З того часу багато змінилося. Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн», — пояснив Яків Смолій.

Змінилася і структура банкнот в обігу. Зараз більше 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% може свідчити про потребу введення вищого номіналу.

«Тож необхідність введення в обіг банкноти нового найвищого номіналу назріла досить давно. Після появи в обігу банкноти номіналом 1000 гривень середньомісячна заробітна плата буде розмінюватися дев’ятьма банкнотами найвищого номіналу, і це буде набагато зручніше, ніж зараз», – наголосив Смолій.

3. Економія для держави і бізнесу

Витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.

Зокрема, вартість виготовлення монет 1, 2 та 5 копійок значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.

Що стосується банкнот, то наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні і зберіганні банкнот.

Терміни та дати

– З 01 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні. Відтоді їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк почне вилучати ці монети з готівкового обігу.

Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів упродовж наступних трьох років:

  • упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків;
  • упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).

Крім того, розпочнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 та 5 копійок, 25 копійок поки що залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися. Але ті монети, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг і поступово їх ставатиме все менше.

Для полегшення готівкових розрахунків в Україні можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) до сум, кратних 10 копійкам[1].

– З 25 жовтня 2019 року у готівковому обігу з’явиться банкнота нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.

Банкнота номіналом 1 000 гривень

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського.

«Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році», – повідомив Яків Смолій.

На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

За розміром і кольором банкнота номіналом 1 000 гривень помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.

«Нова банкнота поєднала у собі провідні технології дизайну і захисту, — зазначив головний банкір. — За дизайном ця банкнота наслідує банкноти нового модернізованого покоління гривні — оновлені 20, 100 та 500 гривень».

Банкнота має як елементи захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту:

  • «віконна» захисна стрічка — частково введена в товщу паперу полімерна стрічка, що має відповідний колір (пурпурний) та яскраво виражений комбінований оптично-змінний ефект. Стрічка містить цифрове зображення номіналу банкноти та тризуба — малого державного герба України. При зміні кута нахилу банкноти спостерігається кінематичний ефект — змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки;
  • оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи кольорів (від золотистого кольору до нефритового).

Про майбутні плани

У найближчих планах Національного банку – завершити цей номінальний ряд удосконаленими банкнотами номіналом 50 та 200 гривень.

Водночас Національний банк розпочне підготовку до роботи над дизайном наступного – ще сучаснішого – покоління гривні.

«Ми прагнемо, щоб нове покоління гривні не лише віддавало шану історії Україні і ключовим історичним постатям, які її будували, а й відображало сучасні цінності українців», — зауважив Голова Національного банку.

За його словами, нове покоління гривні народжуватиметься через новий процес створення — прозорий та інклюзивний.

Хто такий Володимир Вернадський

Володимир Іванович Вернадський (28 лютого 1863 року – 06 січня 1945 року) – видатний український філософ, мислитель світового рівня, вчений-енциклопедист, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки (геохімії, біохімії, радіогеології).

Він здобув визнання як основоположник наукових напрямів і нових наук про Землю, творець революційного вчення про біосферу, геніальний теоретик, який визначив магістральний шлях пізнання Всесвіту і законів розвитку цивілізації.

Також він є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, що минулого року відзначила своє 100-річчя.

Авторитет ученого у світі є незаперечним, його внесок у науку відзначений численними преміями й обранням дійсним членом ряду світових академій наук і наукових товариств.

Життя Володимира Вернадського було тісно пов’язане з Україною, яку він досліджував, знав досконало і вважав своєю землею. Дитинство своє він провів на Харківщині, а на Полтавщині зародилося його вчення про живу речовину і біосферу.

Володимир Вернадський належав до патріотів України та передбачав щасливе майбутнє свого народу, який обов’язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі.

За матеріалами прес-служби НБУ

x

Рекомендуємо

Рідкісну металеву гривню продали на аукціоні за ₴40 000

Продавець — зі Львова