Фото: unt.ua
Уряд осінило спробувати вирішити енергетичну проблему за допомогою альтернативних джерел видобутку газу, а саме видобутку його зі сланцю. Кабмін уподобав Західну Україну, оскільки тут є запаси сланцю, газ з якого, за оптимістичними прогнозами, дозволить посилити енергобезпеку держави. Йдеться про так звану Олеську площу, яка охоплює території Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
Під час вчорашнього візиту до Львова перший заступник міністра охорони і захисту природного середовища Володимир Ігнащенко на сесії Львівської обласної ради влаштував просто-таки презентацію перспектив видобутку сланцевого газу на території Олеської площі. Варто зазначити, що загальна площа територій, з яких потенційно можна «вижати» газ, становить 6 213 км, з яких на територію Львівщини припадає 2 923 км. Загалом роботи по газовидобуванню можуть вестись на території 9 районів Львівської області: Жовківського, Перемишлянського, Кам’янко-Бузького, Пустомитівського, Жидачівського, Золочівського, Буського , Сокальського та Миколаївського.
«Ми зацікавлені, щоби проект був достатньо масштабний, бо нікого не цікавить можливий видобуток півмілярда чи мільярда кубів газу. Він балансу для України не дасть. А якщо вдасться вийти на видобуток багатьох мільярдів газу на рік, то цей проект буде мати загальнонаціональне значення і буде локомотивом розвитку цих територій», — зазначив у коментарі журналістам заступник міністра.
Сланцевий газ, пояснив депутатам урядовець, – це той самий природний газ, але спосіб його залягання у надрах інший. Сланцевий газ перебуває у розсіяному стані, тому для його видобутку потребуються інші технології, ніж для видобутку звичайного газу. Для видобутку газу зі сланцю використовують горизонтальне буріння на глибину 1-2 км та гідророзрив пласту. Вже у 70-ті роки в Україні було відомо про сланцевий газ, але його не видобували, бо це було економічно невигідно через високу затратність видобутку. Але, за словами Володимира Ігнащенка, сучасні технології, які масштабно застосовуються в Північній Америці, США, Канаді, дозволили організувати видобуток на комерційно привабливих умовах. Таким чином американці довели собівартість видобутку газу на найкращих родовищах до рівня 100 доларів, а подекуди і 70 доларів за тисячу кубометрів газу. Так, в США за 1 рік збільшили свої запаси до 30 трильйонів кубічних метрів. Для порівняння, Україні це дозволило б покрити потребу в газі на 600 років.
Подивившись на вдалий досвід США, український уряд вирішив також зайнятися видобутком сланцевого газу, щоправда, поки що чужими руками, тобто видобуток газу швидше за все будуть здійснювати такі гіганти газового сектору, як «Chevron», «Shell», «Exxon-Mobil», «Total». Загальний обсяг можливих інвестицій у видобуток газу на Олеській площі вимірюється багатьма мільярдами доларів.
«Це може бути найбільший інвестиційний проект на теренах України. В разі його реалізації, окрім великого ресурсу природного газу для держави, він дасть позитив і для регіону — це створення тисяч робочих місць, програми навчання, розвиток дорожньої інфраструктури», — зауважив Володимир Ігнащенко.
«Олеська площа є цікавою і тепер обласній раді треба визначити свою позицію у цьому питанні, — наголосив начальник газопромислового управління «Львівгазвидобування», депутат облради від Партії регіонів Олександр Сендега. — Це — перспектива, але ми повинні мати певні гарантії, тобто ми повинні підключити до цієї справи науковців, людей, які знають цю тему, з тією метою, щоб рішення, яке прийме обласна рада було виваженим і враховувало інтереси території області, щоб були враховані всі екологічні проблеми, які можуть виникнути».
Але до реального видобутку сланцевого газу на території Львівщини ще далеко. За словами Володимира Ігнащенка, проект поки що перебуває тільки на стадії концептуальної ідеї. Потрібно, щоб його схвалили Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради. Далі уряд має прийняти постанову, яка дасть можливість розробляти Олеську площу на основі угоди про розподіл продукції. Потім буде потрібне окреме рішення уряду, щодо запустити тендерні процедури і знову звернення та спільна робота з облрадами щодо затвердження тендерних умов. Тоді вже буде оголошено конкурс, розроблять тендерну документацію спільно з місцевими громадами. Опісля визначать переможця конкурсу, який подасть в уряд проект інвестиційної угоди. Тобто від теперішнього часу до підписання угоди може пройти як мінімум рік. При тому, що ще три роки триватиме геологічна розвідка на місцевості.
За оцінками Олександра Сендеги, на запуск проекту піде щонайменше 5-10 років.
Однак, існують деякі застереження щодо впливу розробки родовищ на довкіллі та здоров’ї людей. «Це є новітня технологія, альтернативне джерело, проте є екологічна небезпека, оскільки розробляється велика площа, вводяться хімічні речовини, тому виникає імовірність потрапляння цієї «хімії» в підземні води. Тема є необхідна, але нам потрібно зважати на екологічну складову», — зазначила депутат Львівської облради від ВО «Свобода» Ірина Сех.
Наскільки добування сланцевого газу є перспективним на території Олеської площі і чи вдасться досягти рівня США у цьому напрямку, «Вголос» запитали в експерта паливного ринку, головного редактора журналу «Газ і нафта» Олега Дорожовця.
«В загальних рисах, це перспективно, — розповів експерт. — Але питання в тому, наскільки це буде окупно. В США видобуток сланцевого газу себе виправдовує, але чи виправдає він себе в Європі — невідомо. Якщо дивитися на Польщу, то практично вже половина цієї країни розчленована на ділянки, на які різні іноземні компанії отримали ліцензії. І там почалися перші буріння, тобто Польща зараз цим активно займається і через 2-3 роки будуть перші конкретні результати. Оскільки українські території суміжні з польськими, а там розробляється Люблінський вугільний басейн, то цілком може бути, що ці проекти знайдуть реалізацію і в нас. Але питання тут полягає в тому, наскільки є відповідальними інвестори, наскільки вони готові до ризику».
Щодо собівартості видоботку українського сланцевого газу, то за словами Олександра Дорожовця, у США вона тримається на рівні 180-200 доларів за тисячу кубометрів газу, а в Європі ціна газу буде дещо вищою.
Отож видобуток сланцевого газу в Україні — справа перспективна, але перспектива ця дуже далека. Дехто навіть припускає, що вся ця історія — не більше, ніж черговий інформаційний маневр, орієнтований на Росію.
Оксана Попович,
«Вголос про економіку», 23.02.2011