Неспроможність Львівщини вже впродовж тривалого часу самостійно вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища може призвести до того, що нею займеться держава. Але в такому разі доведеться змиритись з тим, що і комерційну вигоду від прибуткового сміттєпереробного бізнесу отримуватиме також Київ.
Львівська область запропонує уряду в доповнення до уже підписаної раніше регіональної угоди про співпрацю підписати ще одну — про фінансування за кошт держбюджету робіт з рекультивації Львівського полігону твердих побутових відходів (ТПВ), т.зв. Грибовицького сміттєзвалища. Проект відповідного звернення вже готує постійна комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради. У Львівській облдержадміністрації намір депутатів підтримали.
Грибовицьке сміттєзвалище — головний біль місцевої влади вже останні десять років. Експлуатують його з 1959 року. Він вже давно вичерпав свій ресурс і на сьогодні буквально тріщить по швах. На ньому накопичилося більше 8 мільйонів тонн побутового сміття та понад 2 мільйона тонн токсичних відходів промислового виробництва, які загалом займають площу 38,8 гектара. Закрити сміттєзвалище мали ще в 2005 році, але оскільки в такому разі Львову не було б куди вивозити сміття, термін експлуатації щоразу продовжують. На думку начальника управління житлового господарства Львівської міськради Юрія Голеця, возити сміття в Грибовичі можна спокійно до 2012 року.
Ресур сміттєзвалища вдається подовжити за рахунок рекультивації. На цю справу, а також на реалізацію інфраструктурних проектів для грибовицької громади, яка потерпає від шкідливого сусідства, Львів виділив чимало грошей. Точну суму назвати складно. За даними Марка Шпікули, депутата сільської ради прилеглого до сміттєзвалища села Муроване, мова йде про 30 мільйонів гривень. Заступник голови постійної комісії з екології облради Микола Кидикало володіє інформацією про 24 мільйона.
Ефективність використання цих коштів викликає сумніви. Марко Шпікула у вересні 2010-го розповів, що уважно проаналізував, скільки і на що пішли гроші: «Я підняв усі документи, кошториси за останні чотири роки діяльності мерії цієї каденції. Виявилось, що сума справді майже така, про яку говорять депутати — 30 млн. грн. Дивує одне: почнемо з самого початку, із в’їзду в сміттєзвалище. Там стоїть споруда з дуже гарною назвою «Станція очистки інфільтратів». На неї було виділено 4,5 млн. грн. Насправді там стоїть, грубо кажучи, сарай, збоку вирито три котловани, які вже заповнені інфільтратами. І це коштує 4,5 млн. По-друге, у 2006 році на рекультивацію сміттєзвалища було виділено 12 млн. грн. Рекультивація не проведена — це видно неозброєним оком, коштів немає. Подібна ситуація із проведенням водопостачання у с. Збиранка. Було виділено близько 3 млн. грн. Я звертався в компанію, яка займається прокладанням водопроводів, де мені повідомили, що кошторисна вартість цього проекту завищена приблизно в два рази. Таких прикладів можна наводити безліч».
Микола Кидикало заявив «Вголосу», що обласна рада готує звернення у прокуратуру та УМВСУ у Львівській області з проханням перевірити, як використали «сміттєві мільйони».
За визначенням фахівців, Грибовицьке сміттєзвалище по-своєму унікальне. «Це — єдиний найважчий екологічний об’єкт у світі, тому що тут разом зберігаються сміття і гудрони. Розділити їх і потім забезпечити належне зберігання гудронів практично неможливо», — стверджує голова правління ВАТ «Гірхімпром» Іван Зозуля. За його словами, на вирішення питання зі сміттям на Львівщині потрібно понад 3,5 млрд. грн., в тому числі потреба по Львову складає 560 млн. грн.
Скільки Львівська облрада проситиме в уряду на Грибовицьке сміттєзвалище, не відомо. Микола Кидикало повідомив, що точна сума ще не визначалась. За приблизними оцінками, може йтися про 80 мільйонів гривень.
Президент Віктор Янукович темі поводження з твердими побутовими відходами приділяє особливу увагу. 8 вересня 2010 року він визначив національним пріоритетом проект «Чисте місто», який полягає у створенні в Україні системи комплексів з переробки ТПВ. Пілотні проекти передбачено впровадити в десятьох містах, в тому числі Львові.
Як повідомив «Вголос» Тарас Колтик, представник національного проекту «Чисте місто», на Львівщині пілот запускатимуть, швидше за все, на базі сміттєзвалища у Грибовичах, а управління сміттєпереробним комплексом здійснюватиме спеціально створене Державне підприємство «Чисте місто». Переговори щодо цього він зараз веде з міським головою Львова Андрієм Садовим.
Проте держава, з його слів, має умову: щоби вирішити проблему сміттєзвалища, потрібно всі повноваження щодо цього об’єкта зосередити в «одному місці».
Тарас Колтик вважає, що зараз інвестору складно зайти на сміттєзвалище, бо повноваження щодо земель, на яких він розташований, розпорошені між Грибовицькою селищною, Жовківською районною і Львівською обласною радами. До того ж власне звалище перебуває в експлуатації у комунального підприємства Львівської міськради («Збиранка»). Інвестор губиться.
Тому є пропозиція зосередити всі повноваження у держави. «Наприклад, держава, — пояснює Т.Колтик, — забирає ті всі повноваження в тих діючих суб’єктів [місцевого самоврядування] і після того тоді вирішує, що далі з тим робити — чи влаштовувати тендер на пошук інвестора, чи самій інвестувати в ті всі речі. Такий алгоритм».
Водночас Микола Кидикало з обласної ради запевнив «Вголос», що ніякої плутанини з Грибовицьким сміттєзвалищем не існує: державним актом на землю (мова про 30 гектарів) володіє Львівська міськрада.
Але з інвесторами у Львова справді відбувається щось незрозуміле. Упродовж останніх кількох років в пресу потрапляла інформація про ряд бізнесових структур, які виявляли бажання будувати сміттєпереробний завод. Міська влада довго з ними перемовлялась, але до конкретного результату справа так і не доходила. От зараз нібито є інвестори з Німеччини, Канади та Італії. Принаймні про це повідомив 11 січня на брифінгу начальник управління житлового господарства ЛМР Юрій Голець. «Це інвестиційні проекти, де міська рада не вкладатиме жодної копійки… Депутатський корпус вивчає пропозиції. Думаю, що ближче до весни вони дадуть своє бачення», — сказав він.
У грудні 2010-го стало відомо, що переробкою львівського сміття зацікавились також китайці. Китайські банкіри, як повідомив тоді заступник голови Львівської ОДА Євген Пастух, «вийшли на український уряд з ініціативою та готові збудувати сміттєпереробний завод як подарунок».
Побутує думка, що інтерес до мільйонів тонн сміття в Грибовичах виявляють і донецькі бізнесмени. Проте знайти підтвердження цій інформації «Вголосу» не вдалося.
На жаль, ми не змогли отримати коментар керівництва Львова щодо ініціатив «Чистого міста». Напевно, вони все-таки дещо не співпадають з планами Ратуші, оскільки, як відомо, навесні міськрада має намір провести конкурс з визначення інвестора будівництва сміттєпереробного заводу. «Про ініціативу проекту «Чисте місто» я нічого не знаю», — сказав представник обласної ради Микола Кидикало.
У світі сміттєпереробний бізнес є доволі дохідною справою. Рівень рентабельності підприємств, які працюють в цій галузі, складає 25-30%. Інвестпроекти окупляють вже за 5-6 років. На Заході такі підприємства приносять своїм власникам в рік декілька мільйонів доларів прибутку. Для прикладу, тонна пресованого харчового поліетилену (пластикові пляшки) приймається за ціною 100 євро, тонна пресованого харчового алюмінію (банки з-під пива тощо) — по 600 євро.
На Грибовицькому сміттєзвалищі, нагадаємо, понад 8 мільйонів тонн побутових відходів. Даних про структуру сміття в нас немає, але ми можемо відштовхуватись від узагальнених даних про склад сміття українських міст, які наводить національний проект «Чисте місто»:
Папір…………………………………..20%
Харчові відходи…………………….25%
Скло……………………………………12%
Метал………………………………….10%
Пластмаса……………………………5%
Текстиль………………………………4%
Деревина……………………………..3%
Шкіра, резина………………………..3%
Інше……………………………………18%
Питання, хто зможе заробити на цьому, здавалось би нікому не потрібному, багатстві, залишається відкритим. Лише нагадаємо, що Львів раніше вже втратив один надпривабливий об’єкт — стадіон до Євро-2012, який почали будувати за кошт міської громади, а згодом передали у державну власність.