Десять найбільш резонансних подій в діловому житті Львівської області за 2010 рік
1. Підприємці виходили зміни до Кодексу
Листопад 2010 року тисячі львівських підприємців, солідаризувавшись із колегами з інших регіонів, провели на мітингах, протестуючи проти прийняття Податкового кодексу.
Підприємці заявляли, що проект ПК, який вони зневажливо обізвали КАТом (Кодексом Азарова-Тігіпка), може знищити малий і середній бізнес. Відтак вимагали його відхилити і натомість розробити інший, з врахуванням їхній побажань і пропозицій.
Після того, як 18 листопада Верховна Рада прийняла проект Податкового кодексу в другому читанні, тон заяв підприємців змінився на ультимативний. Вони попередили Президента Віктора Януковича: якщо він ПК не ветує, вони ініціюватимуть його імпічмент.
Як відомо, 30 листопада Президент ветував ПК. 2 грудня Верховна Рада прийняла його в новій редакції, з президентськими поправками, і вже 4 грудня повний текст Кодексу опублікував «Голос України».
2. Садовий закоркував пляшку на ніч
24 вересня 2010 року, послуговуючись стилістикою жовтої преси, можна назвати чорним днем для львівської торгівлі. Цього дня виконком Львівської міськради прийняв рішення заборонити продаж алкогольних напоїв з 10 години вечора до 10 години ранку. Заборона поширюється на всіх, крім закладів ресторанного бізнесу.
Таке рішення в Ратуші мотивували турботою про здоров’я львів’ян та прагненням зменшити злочинність.
Спочатку під заборону не потрапило пиво, але 1 жовтня виконком доповнив своє попереднє рішення, відтак і його, а також інші слабоалкогольні напої продавати вночі не можна.
Місцевий бізнес заборону сприйняв на диво спокійно. Лунали лише поодинокі заперечення з боку громадської організації, яка об’єднує переважно власників МАФів.
Попри це представництво Держкомпідприємництва у Львівській області оскаржило рішення виконкому в суді. Як пояснив керівник представництва Тарас Медвецький, регуляторний акт був прийнятий з порушенням передбаченої процедури — без аналізу регуляторного впливу, оприлюднення та громадських обговорень.
Виконком відреагував на судове рішення повторною забороною нічної торгівлі алкоголем. Мер Андрій Садовий наголосив, що це його принципова позиція.
Слідами Львова пішло місто Великі Мости. Тамтешня міська рада 2 грудня прийняла аналогічну заборону, за винятком того, що діє вона лише до 9 години ранку.
3. Бізнес запав на замки
На Львівщині зайнялись роздачею замків у концесію. Одразу дві пам’ятки архітектури національного значення — замок ХVI-XVII століть у с. Старе Село Пустомитівського району та палац ХІХ століття у с. Тартаків Сокальського району — у 2010-му перейшли, хоч і тимчасово, але в приватні руки.
Палац у Тартакові, згідно з угодою, яку тодішній голова ЛОДА Микола Кміть підписав 3 лютого, відійшов приватному інвестору з Волині, ФОП «Новосад». Після відновлення аварійного об’єкту інвестор має намір влаштувати в ньому туристично-відпочинковий центр.
Старосільський замок же отримав львівський ресторатор, власник мережі піцерій «ДеМанджаро», кафе «Цар-кава» та «Румба-бар» Михайло Риба. Концесійну угоду з ним підписав вже наступник Кмітя на посаді губернатора Василь Горбаль 11 листопада. «Я не можу конкретно сказати, що там буде далі, але ми б хотіли, щоб був готель, хочемо відновити капличку, обов’язково будемо проводити мистецький фестиваль. Є люди, які пропонують поставити там великі плазми, щоб дивитися футбол, але перед цим всім ми проведемо археологічні розкопки, тоді можна буде точно сказати про подальші кроки», — розповів журналістам Риба.
В обидвох випадках термін концесії складає 49 років.
Ідея передачі львівських замків у концесію зародилася кілька років тому. У листопаді 2007 року уряд фактично її схвалив, прийнявши відповідну постанову (№1338 від 21.11.2007 р.). За нею, концесія світить також замку 1484 року у с. Свірж Перемишлянського району.
Необхідність такого кроку у Львівській ОДА обгрунтовують тим, що у держави немає грошей, щоб привести такі об’єкти до ладу. За словами заступника начальника облуправління охорони культурної спадщини Андрія Левика, вартість реконструкції кожного з них обійдеться у 25-40 мільйонів доларів.
4. Уряд загрузив ЛАЗ роботою
Львівський автобусний отримав небувалу за останні роки протекцію з боку українського уряду.
У березні Кабінет Міністрів і ТзОВ «Львівські автобусні заводи» (ЛАЗ) підписали меморандум про співпрацю в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. За цим документом, ЛАЗ підтвердив спроможність виробити 1500 автобусів та 500 тролейбусів для міст-господарів єврочемпіонату — Києва, Харкова, Донецька і Львова. А уряд, зі свого боку, пообіцяв підприємству підтримку.
Ціна питання, як зазначив віце-прем’єр Борис Колесніков, — близько 3,5 мільярда гривень.
ЛАЗ, який роком раніше звільнив близько півтисячі працівників, терміново заходився набирати робочі руки. У планах заводу — до середини 2011 року збільшити штат на 700 осіб, в основному за рахунок людей робітничих професій.
Обсяги виробництва різко підскочили: якщо за весь 2009 рік підприємство випустило лише 100 автобусів і тролейбусів, то тільки за 10 місяців 2010-го — усі 400.
З привілейованим статусом львівського виробника, однак, не всі погодились. У жовтні корпорація «Богдан» поскаржилась в Антимонопольний комітет на результати тендеру комунального підприємства «Харківпас» із закупівлі 93 тролейбусів та 56 автобусів у ЛАЗу. На думку «Богдану», під час процедури закупівлі харків’яни допустили порушення законодавства. АМКУ закупівлю львівських автобусів загальмував.
У грудні стало відомо, що Кабмін підписав з «Богданом» меморандум, за яким визнав корпорацію головним виробником і постачальником туристичних автобусів та автобусів для аеропортів в рамках підготовки і проведення Євро-2012.
5. «Київ» здали по-дружньому
Незважаючи на протест прокуратури управління комунальної власності Львівської міськради таки продало готель «Київ».
За 7,9 мільйона гривень готель в центрі міста у липні викупило ТзОВ «Готель «Асторія», його суборендар. Орендарем «Києва» виступала луцька компанія «Готель «Україна», яка виборола відповідне право на аукціоні 11 липня 2007 року, запропонувавши 5,1 млн. грн.
Новий власник пообіцяв інвестувати в реконструкцію «Києва» 15 млн. грн. Відтак хоче переформатувати його із 1-зіркового у 4-зірковий, облаштувати в ньому 46 номерів. Відкриття відремонтованого готелю заплановано на грудень 2011 року.
Депутат міськради Іван Василишин дійшов висновку, що до плачевного стану «Київ» довели саме «Україна» з «Асторією».
Інтереси «Асторії» неприховано лобіював міський голова Львова Андрій Садовий.
Коли у лютому депутати підтримали протест прокурора, який вимагав заборонити приватизацію готелю шляхом викупу, мер відмовився виносити на розгляд відповідну ухвалу. «Є орендар, який заплатив кошти до міського бюджету, понад 5 мільйонів гривень, і ми їх використали на потреби міста, тож не можна просто так позбавляти його права на оренду та відмовлятися від надходжень з продажу готелю «Київ», тим більше, коли в державі панує криза», — наголосив він.
Після того, як справу провернули, стало відомо, що «Асторію» викупила компанія з управління активами «Оптіма-Капітал», підконтрольна такому собі Віталію Ломаковичу, другу Андрія Садового, який, подейкують, був одним із спонсорів його мерської кампанії у 2006 році.
6. Податкова клікнула на ІТ-послуги
Ринок ІТ-послуг, один з пріоритетних напрямків стратегії розвитку Львова, опинився під прискіпливим поглядом податкової. Податківці звинуватили деякі львівські ІТ-компанії у недоплаті податків. «По окремих підприємствах, які займаються інформаційними технологіями, у нас виникло ряд запитань. Ми вбачаємо неповну сплату платежів до бюджету», — заявив у липні перший заступник голови ДПА у Львівській області Микола Князевич.
Що за компанії опинилися в боргу перед фіскалами та про які суми недоплат йде мова, високопоставлений податківець не уточнив. Але сказав, що «суми достатньо дорослі».
Дбаючи про ділову репутацію айтішників, податкова утрималась від подальшого розвитку цієї теми. Айтішники, в свою чергу, також не стали виступати.
7. Власників «Криївки» відтіснили з жирного місця
Міська влада, де після виборів відчутний вплив має ВО «Свобода», круто розправилась з мережею концептуальних авторських ресторанів «!Фест», яка налічує чотирнадцять закладів, в тому числі відомий на всю Україну ресторан «Криївка». Мережі заборонили облаштовувати черговий ресторан на вулиці Валовій, 20, у Бернардинському дворику.
Рестораторів звинуватили у тому, що будівництво ведеться незаконно, без необхідних для цього дозволів.
За інформацією Галицької райадміністрації, «!Фест» мав дозвіл на розміщення у цьому місці літнього майданчика, і лише до 1 листопада. Натомість 10 листопада почав будувати стаціонарний павільйон.
До баталії з власниками «Криївки» долучився навіть міський голова Андрій Садовий, попри те, що не так давно один із співзасновників «!Фест» Юрій Назарук працював у нього радником. «Власники компанії забули, що вони живуть у правовій країні… Я не дозволю, аби люди, які колись зі мною працювали, використовували це у подальшому», — обурювався мер.
16 грудня за позовом Галицької райадміністрації суд заборонив ТзОВ «Мережа концептуальних авторських ресторанів «!Фест» здійснювати будівельні роботи на Валовій, 20.
«!Фест» мав намір організувати у Бернардинському дворику м’ясний ресторан.
Юрій Назарук та його бізнес-партнер Андрій Худо в інтерв’ю інтернет-виданню Zaxid.net, яке симпатизує львівському меру, розповіли, що насправді будівництво велося зі згоди менеджменту міста: «В цей об’єкт ми зайшли на початку цього року – це був придбаний нами існуючий об’єкт, ресторан з відповідними погодженнями і документацією. Ми півроку займалися погодженнями загального проекту. Фактично, ми погоджували майданчик з дерев’яним піддоном, верхніми балками і старою стіною, яка була збудована ще бернардинцями. Півроку, з лютого, ми займалися узгодженнями, консультаціями з історичним середовищем, з архітекторами, з менеджментом міста. Доконсультувалися до того, що воно має бути в такому вигляді – і пішли в реалізацію проекту. Тоді влада в нашому місті змінилася, прийшли нові націоналістичні сили, які зараз мають велику вагу в нашому місті – і чомусь ми побачили довкола себе чергову спробу зробити піар на нас».
Негаразди із законом у власників «Криївки» виникали і раніше. У червні 2010 року прокуратура м. Львова винесла припис про примусовий демонтаж двох літніх майданчиків на 150 посадкових місць на площі Ринок. Як встановила прокуратура, ресторатори встановили майданчики самовільно.
8. ЖЦПК замучила криза
Єдиний в Україні виробник газетного паперу — Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат — суттєво скоротив виробництво, а за деякими даними, й узагалі зупинився.
Жидачівські «регіонали» з посиланням на звернення тродового колективу повідомили, що комбінат не працює з 29 квітня через фінансові труднощі. За інформацією Львівської облдержадміністрації, де стан справ на ЖЦПК став предметом розгляду на спеціально скликаній нараді, підприємство працювало у скороченому режимі, деякі напрямки виробництва було зупинено.
Причиною начебто став брак обігових коштів.
Обласна влада нічим не змогла допомогти підприємству, окрім того, що порадила його керівництву звернутись до власників з проханнням поповнити обігові кошти. До слова, восени стало відомо, що комбінат вже майже рік як належить російському холдингу «Ілім Палп Ентерпрайз» (Санкт-Петербург), хоча до цього часу вважалось, що ним і далі володіє група «Приват» українського мільярдера Ігоря Коломойського.
Наприкінці жовтня ЖЦПК заявив про поновлення випуску газетного паперу.
Через кризу, яка лихоманила жидачівське підприємство упродовж декількох місяців, целюлозно-паперова галузь Львівщини, де питома вага ЖЦПК перевищує 40%, суттєво просіла. Так, у І-му півріччі 2010 р. зниження промислового виробництва по галузі склало 32,8%.
9. Податківці сходили на морозиво
17 червня найбільший у Західній Україні виробник морозива «Львівський холодокомбінат» (ТМ «ЛІМО») заявив, що на нього напали рейдери. При більш прискіпливому погляді «рейдери» виявилися зовсім і не рейдерами, а співробітниками податкової міліції і з ними начальник слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області Михайло Шукост.
В присутності депутатів та журналістів на підприємстві розігралася драма, характерна для всіх «маскі-шоу».
Податківці пояснили, що проводили на «Львівському холодокомбінаті» слідчі дії на підставі судового рішення в рамках розслідування кримінальної справи, що була порушена за фактом ухилення від сплати податків службовими особами підприємства (ст. 212 ч.3 КК України). Шукали певні документи.
Як повідомив тодішній в.о. голови ДПА у Львівській області Микола Князевич, морозивники недоплатили понад 3 млн. грн. ПДВ.
На підприємстві існування боргів заперечили.
Чим закінчилась ця історія, не відомо.
10. Росіяни схопились за дрогобицьке долото
Довкола Дрогобицького долотного заводу (ДДЗ) — донедавна єдиного в Україні виробника бурових доліт для нафтогазовидобувної та гірничої галузей — розгорнулись корпоративні бої.
У жовтні російська «ВБМ-групп», яка тривалий час володіла понад 97% акцій заводу, поскаржилась Президенту України Віктору Януковичу, що контроль над активами ДДЗ незаконно отримала компанія «Універсальна бурова техніка» із Дрогобича, яка використала для цього зв’язки в місцевих органах влади, судах, банках та залучила до справи реєстратора.
За словами росіян, рейдерському захопленню посприяли колишні члени правління ДДЗ.
Дрогобицький долотний, у свою чергу, поширив звернення трудового колективу до Президента, в якому «ВБМ-групп» звинувачують у намаганні довести дрогобицьке підприємство до ручки. У зверненні, зокрема, сказано, що власники «ВБМ-групп» «взяли курс на скорочення виробництва на Дрогобицькому долотному заводі шляхом зменшення замовлень через контрольовану ними збутову мережу, неповернення валютної виручки за раніше відвантажену заводом продукцію від компаній, які підпорядковані «ВБМ-групп».
Ще росіян назвали винними в тому, що відносно ВАТ «Дрогобицький долотний завод» було розпочато процедуру банкрутства, бо ті не реагували на звернення Ощадбанку, якому ДДЗ заборгував гроші за кредитами.
Трудовий колектив дрогобицького підприємства навіть розкопав інформацію, що у «ВБМ-групп» дуже хитке фінансове становище, і в Росії відносно флагмана групи, компанії «Волгабурмаш», розпочато процедуру банкрутства.
Рік закінчився тим, що місцева влада, від мера Дрогобича Олексія Радзієвського до керівництва Львівської облдержадміністрації, стали на бік «Універальної бурової техніки».
Читайте також:
– Топ-10 економічних подій 2009 року у Львові та області
– Топ-10 економічних подій 2008 року у Львові та області
– Топ-10 новин компаній за 2008 рік. Львів і Львівщина