Експортні рекорди, банківські злиття, тиск на гривню та закриття бізнесу
Минулий тиждень в українській економіці запам’ятався рекордами з експорту сільськогосподарської продукції, згодою на придбання одного з найбільших банків, можливим посиленням тиску на національну валюту через ініціативи зі збільшенням державних гарантій за банківськими вкладами та виходом з українського ринку міжнародних компаній.
Спочатку — про рекорди. За інформацією асоціації «Укрцукор», у вересні 2016 року українські виробники експортували 39,9 тисяч тонн цукру, що є найбільшим місячним показником за останні 5 років. Найбільше українського цукру було відправлено до Шрі-Ланки (11,52 тис. тонн), на другому місці — Грузія з показником у 6,4 тис. тонн. На третьому місці серед вересневих споживачів цукру — Азербайджан, куди було відправлено 4,62 тис. тонн цукру. За прогнозами асоціації, до кінця поточного року українські виробники планують відвантажити на експорт 250 тис. тонн цукру, а найбільший національний виробник цукру, «Астарта», прогнозує 500 тис. тонн експортних поставок цукру у 2016/2017 маркетинговому році.
Другим, але досить суперечливим українським рекордом стало лідерство з експорту борошна. Минулого тижня продовольча сільськогосподарська організація Організації об’єднаних націй (FAO) оголосила, що Україна у 2015/2016 маркетинговому році стала світовим лідером з експорту борошна, поставивши на ринки 344,2 тис. тонн, що на 32,5% більше, ніж у 2014-2015 маркетинговому році. Цим гордим званням можна було б пишатися, якби не одне «але» – вартість експортованого українського борошна вищого ґатунку була найнижчою у світі — 193,2 долари США за тонну. Таким чином, Україна, будучи лідером з експорту борошна, заробила з цього експорту 72,9 млн. доларів, що більш ніж удвічі менше сумарного доходу від експорту борошна з США, які опинилися на другому місці за обсягами експорту борошна у світі, поставивши на світові ринки 303,3 тис. тонн та заробивши за них 151,02 млн доларів США. Найбільшим споживачем українського борошна стала Північна Корея, а серед лідерів у світовому експорті борошна є також Росія, Індія, Канада та Велика Британія.
Суперечливою за значенням була і головна новина минулого тижня в українському банківському секторі. 11 жовтня правління Національного банку України надало згоду кінцевим бенефіціарам групи «Альфа» — Михайлу Фрідману, Герману Хану, Петру Авену та Олексію Кузьмічову — на набуття істотної участі у четвертому за розміром активів українському банку «Укрсоцбанк», який належить італійській банківській групі UniCredit та наразі надає під цим брендом банківські послуги українським клієнтам. Рішення НБУ знімає останню перешкоду для придбання «Укрсоцбанку» люксембурзькою компанією ABH Holdings, якій в Україні належить «Альфа-банк». Суперечливою ж ця трансакція є з двох причин: по-перше, ABH Holdings не є новим інвестором для України та вже має тут один банк, а, по-друге, операція фактично не є купівлею-продажем — європейська група UniCredit, аби вийти з українського ринку, віддасть 99,8% акцій «Укрсоцбанку» в обмін на міноритарну частку в аж 9,9% ABH Holdings, до якого, крім українського «Альфа-Банку», входять банки під тією ж назвою в Росії, Білорусі та Казахстані.
Другою новиною банківської системи України стали припущення про необхідність докапіталізації найбільших державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Як повідомило українське інтернет-видання FinBalance з посиланням на неофіційні дані джерела на банківському ринку, у зв’язку із впровадженням Національним банком з 1 січня 2017 року більш жорстких правил оцінки кредитних ризиків «Ощадбанк» необхідно буде докапіталізувати на 6,3 млрд гривень, а «Укрексімбанк» — на 13 млрд грн. через потребу в збільшенні на ці суми резервів під, м’яко кажучи, не дуже якісні кредити. Прес-служби цих банків від коментарів утримались, а Міністерство фінансів заявило про передчасність подібних роздумів з огляду на те, що нові нормативи зараз застосовуються у тестовому режимі. Але, як кажуть в Україні, диму без вогню не буває.
Натомість сьогодні набагато більше занепокоєння викликає інша банківська новина — за три квартали 2016 року обсяг коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (державна установа, що здійснює виплати державних гарантій вкладникам банків-банкрутів) знизився більш ніж удвічі. Станом на 1 жовтня загальна сума його коштів склала 6,6 млрд. гривень, тоді як на початку року вона сягала 14,08 млрд. гривень. Загальна ж сума компенсацій, виплачених фондом станом на 1 жовтня, перевищила 80 млрд. гривень. Якщо ж говорити про надходження, то, відповідно до звітності Фонду гарантування, за 9 місяців від регулярного збору за членство з банків було отримано лише 2,47 млрд. грн, ще 5,14 млрд. грн. надійшли від неплатоспроможних банків. Додатково ще 5,335 млрд. грн може надійти від банків, що ліквідуються — саме такою є сума їхніх доходів від погашення кредитів, продажу та оренди майна. Різниця ж покривається емісійними коштами — кредитів Нацбанку та викупу державних облігацій для підтримки фонду. Все це, а також борг перед Національним банком за кредитами з рефінансування, який станом на 1 жовтня склав 81,04 млрд. гривень, створює суттєвий тиск на курс гривні, який може ще збільшитись через ініціативу групи народних депутатів збільшити граничний рівень відшкодування за вкладами громадян удвічі — з 200 до 400 тисяч гривень разом із збільшенням сум внесків з банків, які все одно не відшкодують витрати фонду у разі закриття ще хоча б одного-двох великих банків. На цьому фоні абсолютно реалістичними виглядають результати проведеного Нацбанком опитування серед керівників українських підприємств, дві третини з яких передбачили обмінний курс у наступні 12 місяців на рівні 26-30 гривень за 1 долар США.
На завершення згадаємо ще дві негативних новини тижня. Перша: Міністерство фінансів України та Світовий банк домовилися закрити частину застарілих та неактуальних проектів — як заявив міністр фінансів Олександр Данилюк за підсумками зустрічі з керівництвом банку у Вашингтоні, це потрібно для вивільнення ресурсів та інвестування коштів в актуальні проекти. Реструктуризація інвестицій — це добре, але наразі не відомо, чи вирішить перегляд проектів глобальну проблему співпраці України зі Світовим банком, яку озвучила 14 серпня старший менеджер портфелю проектів банку Клавдія Максименко. На її думку, Україна нездатна освоїти кошти Світового банку та інших зовнішніх інвесторів через негнучкість української владно-бюрократичної системи. Друга новина — швейцарська компанія Logitech, один із найбільших виробників периферії та аксесуарів для мобільних пристроїв у світі, вирішила закрити свій офіс в Україні, що працював з 2007 року. Оскільки представництво майже не займалося дистрибуцією продуктів компанії, причиною закриття могло стати розчарування у можливостях інвестицій в Україну, які, можливо, планувалися, але так і не стали реальністю…
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 3-7 жовтня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України