Елементарні речі, які треба знати, щоб вести сторінку інтернет-видання на Facebook та отримувати від неї користь.
Попереджаю, що готових «рецептів», як саме треба просувати онлайн-ЗМІ в соціальній мережі Марка Цукерберга не дам, а тільки розповім все, що знаю про SMM в ній з теорії, а також з практики, адже трохи стикався з цією справою в своїй роботі, хоча вважаю себе в ній швидше любителем, аніж професіоналом.
Насамперед раджу ставитись до сторінок у Facebook не як до такого собі придатку до видання, чогось другорядного, а як до повноцінного медійного майданчика. Недаремно ж соціальні мережі відносять до new media. Раджу також не зациклюватись суто на кількості переходів з соцмережі на сайт видання, а займатись побудовою відносин з аудиторією, залучати аудиторію до взаємодії з брендом (в даному випадку — з конкретним онлайн-ЗМІ). А там, гляди, і трафік приємно здивує.
У багатьох наших інтернет-видань увесь SMM в частині «Фейсбуку» зводиться до того, що вони:
а) заводять сторінки в соцмережі і банально постять туди «голі» лінки на всі свої публікації;
б) агресивно нарощують кількість так званих фанів за рахунок розміщення на своїх сайтах спливаючих вікон, де виклянчують у читачів лайкнути їхню «Фейсбук»-сторінку.
Останнє багатьох читачі в дуже дратує. Однак таким чином онлайн-виданням нерідко все ж вдається суттєво наростити кількість фанів в соцмережі. Але користі від цього мало. Є приклади, коли у сторінки онлайн-ЗМІ на Facebook налічується понад 10 000 фанів, проте вони майже зовсім не взаємодіють з нею — не лайкають і не поширюють пости, не переходять за посиланнями в них.
Одна з причин цього — хитромудрий алгоритм «Фейсбук» EdgeRank, що фільтрує пости, які бачать користувачі соцмережі в своїй френд-стрічці. Пости, які, на «думку» фільтру, є нецікавими, практично не мають шансів потрапити на очі широкій публіці. Цікавими ж він «вважає» такі пости, з якими взаємодіють користувачі, тобто коли ставлять їм like, коментують їх, поширюють.
Часи, коли користувачі «Фейсбуку» радо взаємодіяли з будь-яким новим постом, давно минули. Постів з’являється дедалі більше. Доводиться змагатись за увагу аудиторії. А це означає, що SMM-менеджеру онлайн-ЗМІ треба докласти зусиль, щоб з усього валу публікацій на сайті обрати лише ті, які можуть викликати резонанс в аудиторії соцмережі, грамотно подати цю публікацію і донести її саме до тієї категорії аудиторії, якій вона може бути цікавою, корисною, важливою.
Для цього SMM’нику слід:
- стежити, які теми взагалі хвилюють аудиторію Facebook; що люди найбільше обговорюють (сьогодні це може бути конфлікт на Hromadske.tv, завтра — захмарні рахунки за теплопостачання);
- досконало вивчити аудиторію «Фейсбук»-сторінки інтернет-видання — це більше чоловіки чи жінки, якого переважно віку, в якому місті вони проживають (статистика в поміч!);
- аналізувати статистику на сайті самого видання, зокрема звертати увагу, які з нових матеріалів набувають більшої популярності.
Варто також знати, які типи контенту потенційно є більш віральними, тобто такими, що можуть стати люто популярним. Нещодавно проводились дослідження на цю тему, і було встановлено, що, наприклад, інфографіка вже не така популярна, як колись, — резонанс здобувають лише високоякісні її зразки. Крім того, якщо раніше мегапопулярними були статті-списки, що містили строго 10, 20, 100 пунктів («10 причин відвідати Львів на Різдво», «20 способів швидко розбагатіти»), то останнім часом люди в соцмережах все частіше взаємодіють зі статтями-списками, що містять довільну кількість пунктів — 16, 23, 24 і т.п. («33 цитати видатних українців про Батьківщину»).
Також у ході дослідження було встановлено, що користувачі «Фейсбуку» охочіше діляться статтями, обсяг яких перевищує 1 000 слів. Люди також радо діляться публікаціями, які стосуються сфери їхньої професійної діяльності, щоб таким чином сформувати образ про себе як про фахівця в конкретній галузі. Або ж статтями, які торкаються їхніх інтересів, хобі, переконань, щоб продемонструвати свою приналежність до певного середовища.
Важливою є подача публікації. Просто дати у пості лінк на журналістський матеріал недостатньо. Посилання варто супроводжувати «підводкою» — написати буквально два-три речення, в яких подати якусь додаткову інформацію, яка не відображається в заголовку та описі, що виводяться разом з лінком, або ж коментар від імені видання, можливо, з певним емоційним забарвленням. Треба експериментувати.
Краще, щоб пост з посиланням на публікацію містив фотографію або іншу ілюстрацію. Як правило, «Фейсбук» підтягує ту ілюстрацію, що знаходиться за посиланням на сторінці з повним текстом публікації (її розмір має бути не менше 200х200 px). Трапляється, що на сайті ілюстрація відсутня, в такому разі її варто додати до поста окремо.
Фото доцільно використовувати унікальні — не перше краще з Інтернету, хорошої якості та орієнтовані по горизонталі (хоча, якщо зважити, що все більше людей заходять на Facebook зі смартфонів, можна поекспериментувати і з вертикальними фото).
Facebook дозволяє групувати пости на певну тематику за допомогою хештегів — слова / слів, яким передує символ «решітка» (#). Наприклад, улітку 2014 року в Україні набув популярності флешмоб Ice Bucket Challenge, суть якого полягала в тому, що люди обливались на камеру холодною водою з відра і в кінці передавали естафету трьом своїм знайомим, які мали зробити те саме. Усі пости з такого роду відео на «Фейсбуці» користувачі позначали хештегом #IceBucketChallenge.
Хештеги — це своєрідні рубрики. Їх варто прописувати у пості, аби, по-перше, краще зорієнтувати аудиторію, чого цей пост (а відтак і публікація на сайті) стосується, по-друге, охопити більшу аудиторію, оскільки частина користувачів, яких цікавить певна тема, відстежують її за хештегами. Багато хештегів зазначати без потреби — два-три буде цілком достатньо. Писати їх можна як на початку поста, так і в кінці.
(На мою думку, хештеги на «Фейсбуці» все ж не настільки функціональні, як у Twitter`і).
На Facebook також реалізована така можливість, що кожен користувач у своєму пості може залінкувати іншого користувача цієї соцмережі. Для цього треба спочатку поставити знак @, відомий як at, «собачка», «равлик», «жабка», а далі написати ім’я користувача. В результаті це матиме такий вигляд: @Василь Хомин. При цьому ім’я стане гіперпосиланням, що вестиме на профіль згаданого у пості користувача. Люди на «Фейсбуці» посилаються таким чином одні на інших, коли хочуть дати зрозуміти своїм френдам, кого стосується пост, або ж коли хочуть привернути увагу згаданої особи до конкретного поста.
У випадку зі сторінками брендів / публічними сторінками згадувати в постах таким чином можна лише інші публічні сторінки, не звичайних користувачів. На «Фейсбуці» на сьогодні є безліч публічних сторінок органів влади, компаній, громадських організацій, публічних осіб. Якщо інтернет-видання опублікувало матеріал, який стосується когось із них, то цілком доречно у пості на «Фейсбук»-сторінці видання позначити публічну сторінку тої чи іншої організації або особи. Це може привернути до поста більшу увагу. А адміністратор публічної сторінки, яку було згадано у пості, може поширити цей пост, завдяки чому його охоплення зросте, іноді суттєво.
Отож, пост готовий до публікації: до посилання додано ілюстрацію, написано «підводку», прописано хештеги і позначено необхідну публічну сторінку. Що далі? В принципі, пост уже можна публікувати. А можна опублікувати його дещо згодом. Спеціально для цього на публічних сторінках у Facebook передбачено функцію «Відкладений постинг». Треба клікнути на значок годинника у вікні редактора поста і далі зазначити рік, місяць, день, годину і хвилину, коли пост має з’явитись для загального перегляду. Таким чином можна, наприклад, заготувати звечора пости для публікації вранці наступного дня.
Є ще одна дуже класна функція на «Фейсбуці», яка дозволяє таргетувати пости — показувати їх лише певній категорії аудиторії публічної сторінки.
Націлювати пости можна, виходячи з таких характеристик аудиторії:
- інтереси (спорт, політика, новини тощо);
- вік;
- стать;
- місцезнаходження;
- мова;
- сімейний статус (одружений, у стосунках, без пари тощо);
- рівень освіти (вища, неповна вища, середня і т.д.).
Припустимо, що інтернет-видання належить до типу видань загального інтересу і пише про все — і про політику, і про економіку, і про спорт; публікує поради для жінок — до прикладу, як доглядати за обличчям. Останнє більшості чоловіків взагалі не цікаво, і коли видання на своій сторінці постить лінки на такі матеріали, це може їх дратувати і, можливо, хтось із них навіть розлайкає «Фейсбук»-сторінку видання. Щоб такого не трапилось, варто використовувати таргетування. Так, якщо пост стосується жінок, то націлити його суто на них. Ніхто з чоловічої половини аудиторії цей пост не побачить. (Примітка: якщо хтось з користувачів поширить таргетований пост, то цей пост побачать всі його френди, незважаючи на налаштування таргетингу).
Або ще один приклад. Існують видання, які мають на сайтах і українську, і російську версії. Щоб не створювати на «Фейсбуці» окремо сторінку українською, і окремо російською мовами, можна просто-на-просто на сторінці, основною мовою якої є українська, публікувати пости російською мовою з таргетингом на російськомовних користувачів. Для україномовної частини аудиторії вони будуть невидимі.
За замовчуванням опція таргетування постів на публічних сторінках відімкнена. Щоб її увімкнути, необхідно у налаштуваннях сторінки відредагувати пункт «Аудиторія стрічки новин та видимість дописів», поставивши галочку у відповідному квадратику.
Що ще можна зробити, щоб просунути онлайн-ЗМІ на Facebook:
- поширювати на публічній сторінці цікаві пости журналістів інтернет-видання, які вони публікують на своїх сторінках. Це можуть бути їхні враження від відвіданої прес-конференції, коментарі з приводу значущих подій абощо;
- поширювати на публічній сторінці цікаві пости лідерів думок — відомих політиків, бізнесменів, громадських і культурних діячів (можна з власним коментарем);
- лайкати, коментувати від імені публічної сторінки цікаві пости лідерів думок;
- зрештою, рекламувати як саму публічну сторінку, так і окремі пости (рекламувати доречно пости, які вже здобули порядну кількість лайків / поширень / коментарів).
Приклади сторінок онлайн-ЗМІ, які вдало просуваються на «Фейсбуці»:
– AIN.ua (https://www.facebook.com/AINUA/);
– «Твоє місто» (https://www.facebook.com/tvoyemisto/);
– «Львівська газета» (https://www.facebook.com/lvivskagazeta/);
– Zaxid.net (https://www.facebook.com/ZaxidNet/);
– 24 Канал (https://www.facebook.com/news24ukraine/).
Задля загального розвитку зазначу, що існує можливість налаштувати публікацію постів на Facebook в автоматичному режимі. Реалізувати це можна за допомогою сервісу TwitterFeed. Для цього треба, щоб на сайті онлайн-ЗМІ був RSS-потік, куди транслюють всі його публікації (наприклад, на «Прибутку» він доступний за цим лінком: https://prybutok.com.ua/category/news/feed/).
Налаштування автопостінгу через TwitterFeed відбувається таким чином (спрощений варіант):
- прописати назву RSS-потоку;
- додати посилання на RSS-потік;
- обрати, з якою періодичністю TwitterFeed «заглядатиме» в зазначений RSS-потік і публікуватиме оновлення з нього на «Фейсбук»-сторінці (не частіше, ніж кожні 30 хвилин);
- обрати, скільки нових публікацій з RSS-потоку публікуватимуться на «Фейсбук»-сторінці (від 1 до 5 публікацій за раз);
- обрати, який контент включатиметься у пост (лише заголовок публікації, лише анонс публікації, заголовок та анонс);
- підключити TwitterFeed до Facebook, надавши сервісу право публікувати пости на публічній сторінці онлайн-ЗМІ.
На цьому все.
Література з SMM для самоосвіти:
– Дамір Халілов. «Маркетинг в соціальних мережах»
– Ольга Філіна. «Facebook-ефект для бізнесу і само-піару»
– Наталія Єрмолова. «Просування бізнесу в соціальних мережах Facebook, Twitter, Google+»
Сподіваюсь, стаття була вам корисна. Запитання і пропозиції, якщо такі виникатимуть, прошу надсилати на e-mail skriba@ukr.net.
Дивіться також:
– Що цікавого розповів Петро Нек на майстер-класі про SMM
– Огляд аудиторій Facebook, Twitter, Однокласників, Вконтакті у Львівській області («Прес-Центр», 21.08.2014)
– Контент, шейри та зворотні лінки: результат дослідження мільйона статей (Aweb; рос. м.)
– Соцмережі для медіа: як працювала команда SMM РІА «Новості» (Tjournal; рос. м.)