Фото: slando.com.ua
На минулому тижні парламент прийняв у цілому зміни до Житлового кодексу, якими заборонив використання житлових приміщень для виробничих потреб. Юристи кажуть, що нехитра, на перший погляд, новація дозволить ліквідувати в колишніх квартирах не тільки офіси, а й аптеки, перукарні, відділення банків і магазини.
Про це йдеться у статті «Офіси виселять із квартир», опублікованій в газеті «Ділова столиця» (№41 від 10.10.2011 р.).
Спочатку підготовлений депутатами («регіоналом» Владиславом Забарським, литвинівцем Олегом Зарубінським та бютівцем Юрієм Сербіним) законопроект «Про внесення змін до ст. 6 Житлового кодексу (щодо визначення житлової і загальної площі об’єктів житлової нерухомості)» не припускав кардинальних змін. І, як запевняють автори документа, носив суто технічний характер. Зокрема, законодавчо закріплював за деякими приміщеннями (ванна кімната, лоджії, балкони, кухня, комори і коридори) статус нежитлових. На сьогоднішній день цей статус, а також порядок розрахунку житлової площі квартири закріплений внутрішніми інструкціями БТІ і при бажанні забудовника може бути оскаржений. Однак після доопрацювання законопроекту профільним комітетом ВР з будівництва його суть була повністю змінена шляхом маніпулювання формулюваннями.
Діючі зараз норми Житлового кодексу забороняють надавати в житлових будинках приміщення для промислових потреб. Оновлена ж версія кодексу встановлює заборону на надання квартир для виробничих потреб. «Це істотно розширює спектр дії документа. Згідно з інструкцією МОЗ, виробничим вважається приміщення, в якому постійно або періодично ведеться трудова діяльність. У Мінсоцполітики дане формулювання розширюють: виробнича діяльність може бути пов’язана не тільки безпосередньо з процесом випуску товарів, але й з управлінням будь-яким підприємством. Фактично розміщення в квартирах аптек, перукарень, магазинів, нотаріальних та юридичних контор, а також інших організацій після вступу в силу поправок до Житлового кодексу буде визнано незаконним», — пояснює «ДС» віце-президент Ліги експертів України, екс-керівник юридичного департаменту Асоціації ріелторів Світлана Бовсуновська.
Хто стане виселяти комерційні структури з житлових будинків і хто зможе ініціювати таке рішення питання, новий закон не обумовлює. Сьогодні покарати за розміщення промислових об’єктів у квартирі може санепідемстанція. За аналогією вона ж повинна контролювати і дотримання заборони на експлуатацію житлових приміщень для виробничих потреб. «Санітарні інспектори напевно будуть апелювати не стільки до того, що в житловому будинку розташували виробництво, скільки до неналежних умов праці співробітників офісу, розміщеного в колишній квартирі. У санепідемстанції є повноваження на цій підставі припиняти діяльність підприємств», — говорить партнер ЮФ «КПД Консалтинг» Владислав Кисіль. Фіксувати правопорушення, пов’язані з неналежним використанням житлових приміщень, можуть і дільничні міліціонери, які потім передають ці дані в ЖЕК. Той, у свою чергу, може звертатися до суду зі скаргами на заподіяння шкоди від розміщення виробничих приміщень у будинку. Аналогічні позови до суду можуть подавати і мешканці будинку, в якому розташований офіс або магазин. «Виселити офіс суд не зможе, але йому цілком під силу призначити таку компенсацію за нанесену шкоду, що підприємцям буде простіше самим з’їхати», — зазначає пан Кісіль.
За словами юристів, максимум, чого варто побоюватися власникам офісів, так це штрафів. Причому, оскільки «проступок» у вигляді розміщення офісу в квартирі ніяк не можна назвати тяжким, швидше за все, вони будуть невисокими. Інша справа, що застосовуватимуться штрафи можуть необмежену кількість разів. Законодавчі новації можуть виявитися на руку і податківцям, оскільки допоможуть їм виводити з тіні доходи орендодавців, які здають свої квартири в оренду під офіси та магазини, часто не переводячи житло в нежитловий фонд. «Такі орендодавці не оформляються навіть «спрощенцями», всі розрахунки за оренду проводяться у готівковій формі без укладання договорів. З введенням законодавчої заборони на розміщення офісів у житлових будинках у податківців з’явиться формальний привід для перевірок. І в кожному новому випадку вони будуть отримувати відразу двох потенційних «клієнтів»: нелегального орендодавця і орендаря», — зазначає Владислав Кисіль.
У виграші виявляться власники офісних центрів. «Сьогодні попит на офісні площі в нових центрах невеликий. І не виключено, що автори документа, що мають відношення до будівельного бізнесу (Юрій Сербін є керівником компанії «Екобуд», а «регіонал» Ігор Лисов, з подачі якого була введена поправка про заборону розміщувати офіси в квартирах, — власник фірми «Ліко-Холдинг ». — «ДС»), захотіли допомогти колегам залучити нових клієнтів. Але ж житло орендується під офіси нерідко саме через відсутність фінансової можливості зняти приміщення в спеціально зведених для цього будівлях. Тому навіть таке штучне стимулювання попиту на комерційну нерухомість навряд чи приведе до істотного приросту клієнтів офісних і торгових центрів», — вважає пані Бовсуновська.
Втім, як запевняють правознавці, у разі підписання Президентом згаданих змін до Житлового кодексу виселення магазину або офісу з житлового будинку можна буде оскаржити в суді. Оскільки положення документа суперечать нормам інших законів. Відповідно до Цивільного кодексу власник майна може розпоряджатися ним на свій розсуд. Під дію цієї норми підпадають як власники житла, що здається під офіси та магазини, так і бізнесмени, які купують квартири з цією ж метою. Господарський кодекс передбачає можливість використовувати свою нерухомість в комерційних цілях. Більше того, приватні підприємці можуть реєструватися за місцем проживання, що дає їм право не тільки жити, але і працювати у своїх квартирах.
Незрозуміла подальша доля офісних та торгових приміщень, спочатку запроектованих в новобудові. Адже вони чітко підпадають під визначення «приміщення в житлових будинках», на які поширюється заборона. Крім того, незрозуміло, куди повинні діватися орендодавці, квартири яких вже переобладнані під офіси чи склади. Очевидно, що ця недомовленість укупі з суперечливістю законодавства дадуть цілком очікуваний ефект: розширять можливості для неофіційних заробітків численної армії контролерів.