Головна / Інше / Малий бізнес: чи існує вихід?

Малий бізнес: чи існує вихід?

Фото: 123rf.com

Здавалося б, уряд створив ідеальні умови для малих підприємств, давши час на “становлення бізнесу”, проте і тут є ложка дьогтю. Скористатися податковими канікулами зможуть далеко не всі бажаючі.

Майже не залишилося часу до 1 квітня, коли набуває чинності третій розділ Податкового кодексу “Про податок на прибуток” і, відповідно, стаття 139.

Вона встановлює, що платник податку на прибуток підприємств не може віднести до своїх витрат придбання товарів, робіт, послуг у фізособи-підприємця, який сплачує єдиний податок, крім витрат у сфері інформатизації.

Як наслідок, після 1 квітня 2011 року компанії, які працюють за загальною системою оподаткування, не зможуть чи, скоріше, не схочуть співпрацювати з підприємцями-фізособами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, чим обмежать їх ринок і спричинять ліквідацію великої кількості підприємців.

Про ефективний розвиток малого бізнесу доведеться забути.

Стаття 139 кодексу суперечить 21-й статті Конституції: “Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними” та 64-й статті: “Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією”.

Мотивація уряду доволі проста: боротьба з корупцією та перекриття схем “відмивання” грошей. Також чимось потрібно наповнювати Пенсійний фонд, а значить, слід перекрити усі можливості неофіційного працевлаштування.

Однак не усі підприємці-фізичні особи зловживали своїми пільгами. Серед них є багато кваліфікованих спеціалістів, самозайнятих осіб, представників вільних професій, які таким чином заробляли собі на життя.

Якщо власник маленького магазину може влаштуватися на роботу у великий супермаркет, то що робити художнику чи журналісту? Вихід є: переформатування.

Один з найбільш перспективних варіантів переформатування – реєстрація приватного підприємства чи товариства із обмеженою відповідальністю.

Для підприємств пункт 154.6 Податкового кодексу передбачає пільгу: застосування ставки 0% для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 мільйонів гривень, і нарахована за кожний місяць звітного періоду зарплата працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не менша, ніж дві мінімальні заробітні плати, нині це 1 882 гривні.

Скористатися цією пільгою можуть підприємства, утворені після 1 квітня 2011 року, і діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років щорічний обсяг доходів задекларовано на суму, яка не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середня кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб.

Також на пільгу можуть претендувати компанії, зареєстровані платниками єдиного податку до набрання чинності кодексом, та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції чи послуг становив до 1 мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників не перевищувала 50 осіб.

Якщо фірма відповідає будь-якому з цих критеріїв, її можуть звільнити від сплати податку на прибуток на п’ять років – з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року.

Здавалося б, уряд створив ідеальні умови для малих підприємств, давши час на “становлення бізнесу”, проте і тут є ложка дьогтю. Скористатися податковими канікулами зможуть далеко не всі бажаючі, адже дія цього пункту Податкового кодексу не поширюється на цілу низку суб’єктів господарювання.

Передусім це компанії, утворені після набрання чинності кодексом шляхом реорганізації, приватизації чи корпоратизації.

Далі – фірми, які працюють у сфері розваг, виробництві, оптовому продажі, експорті-імпорті підакцизних товарів, продажі пального, видобутку та виробництві дорогоцінних металів і каміння, фінансової діяльності, видобутку та реалізації корисних копалин, операцій з нерухомим майном.

Під заборону також потрапили підприємства, які надають послуги у сфері телебачення, радіомовлення, пошти і зв’язку, організовують аукціони виробами мистецтва, ведуть охоронну і зовнішньоекономічну діяльність – крім діяльності у сфері інформатизації, виробництво продукції на давальницькій сировині.

Крім того, про пільгу доведеться забути фірмам, які займаються оптовою торгівлею, виробництвом і розподілом електроенергії, газу і води, бухгалтерським обліком, інжинірингом, консалтингом, маркетингом, рекламною діяльністю.

Тобто перелік претендентів сильно скорочений, причому за рахунок найбільш поширених видів діяльності серед підприємців-фізичних осіб.

Проте варто зазначити, що для підприємців, які займаються роздробною торгівлею, поліграфічною діяльністю, діяльністю у сфері інформатизації, готельним бізнесом, застосування пільги з оподаткування прибутку новостворених підприємств – непогана нагода переформатувати бізнес з найменшими втратами.

Правда, при цьому не варто забувати, що ці пільги не розповсюджуються на ПДВ.

Інший варіант переформатування – укрупнення бізнесу. Підприємці з неконкуруючими видами діяльності можуть об’єднатися і створити одне підприємство на всіх. Так можна зекономити на оренді, адміністративних витратах, а також витратах з оплати праці, наприклад, бухгалтера.

Андрій Домрачевкеруючий партнер Grata Consulting Group
«Економічна правда», 17.03.2011

x

Рекомендуємо

У Львові відбудуться безкоштовні тренінги з фінансової грамотності

Із 1 по 3 листопада в Будинку вчених у Львові проходитимуть Дні ...