Прибуток
Інтерв’ю, в якому львів’янин Андрій Лозинський розповідає про клінінговий бізнес, яким він займається у Львові ось уже 7 років за франшизою «Універсальний Прибиральник».
Про підготовку до Великодня
У нас на Західній Україні є така тенденція, що перед Паскою всі хочуть навести у себе порядки, все поприбирати. Це стосується як приватних, так і юридичних осіб — тих же автосалонів великих. Усі миють вікна, вітрини… Тому з кожним днем, чим ближче до свята, тим більше маємо об’єктів на обслуговування. Учора, наприклад, три об’єкти було, сьогодні три об’єкти. Доводиться в такому трохи напруженому графіку цей місяць працювати.
Про специфіку клінінгового бізнесу
Це специфічний бізнес, який потребує дуже багато знань. Ми маємо справу з великою кількістю поверхонь, матеріалів, які потрібно обслуговувати — підлога, меблі, будь-що. Потрібно знати, що, де використовувати. З кожним днем матеріалів і засобів догляду за ними стає все більше, і ти мусиш постійно слідкувати, бути в курсі всього цього, воно все на твоїй відповідальності.
Про те, як відкрив власну справу
Випадково. Я в «Прибиральнику» з 2011 року. А до того часу був їхнім постачальником. Займався продажем обладнання та інвентаря для клінінгу. Але так вийшло, що той франчайзі «Прибиральника», який працював у Львові переді мною і з яким ми контактували, вирішив змінити вид діяльності. Відтак, декілька місяців тут нікого не було. Я увесь той час телефонував Анатолію (Анатолію Мельнику, власнику франшизи «Універсальний Прибиральник». – прим), запитував, коли вже буде хтось у Львові, щоб я з ним міг працювати. Нема, нема, нема. Чекайте, чекайте, чекайте.
З того всього я вирішив сам зайнятись клінінгом у Львові. Я наважився на це, оскільки як постачальник спілкувався зі всіма клінінговими компаніями у Львові і вже знав, що то таке. Я знав уже трошки ту кухню. Я знав, що той бізнес є прибутковий.
Про перші кроки у клінінгу
Мені пощастило, бо я увійшов в цей бізнес якраз у період перед великодніми святами, і у нас відразу було дуже багато роботи. Буквально на наступний тиждень після того, як ми з Анатолієм підписали угоду, я вже мав перший об’єкт.
Те, що зі старту ми мали дуже багато роботи, було таким додатковим поштовхом, тому що ми зразу побачили віддачу. Зразу собі «відбили» кошти, які вклали на початках. Буквально за два чи три місяці усі вкладені кошти повністю нам окупилися.
Найскладніше було з людським ресурсом. Ця проблема залишається актуальною і зараз. Складно підібрати оптимальну команду. Але якось так склалось, що коли я починав, то багато хто з тих працівників, які прийшли до мене, були уже з досвідом більшим, ніж в мене. І так виходило навіть, що в деяких питаннях вони мене вчили. Я знав теоретично, як працювати з обладнанням, але що стосується роботи з миючими засобами, то я вже у своїх працівників досвід переймав. Дехто з тих працівників, з якими я починав, працюють зі мною і досі.
Про перше замовлення
Це не було щось таке надзвичайне. Звичайний офіс. Треба було вимити вікна і почистити ковролін. Я тоді покликав на допомогу керівника іншої львівської клінінгової компанії, з яким ми були в хороших стосунках. Він поїхав зі мною і допоміг мені це зробити. Ми з першого ж разу зарекомендували себе дуже добре, і той клієнт продовжував з нами працювати наступні п’ять років.
Про «плюс» ринку професійного прибирання у Львові
«Плюс» Львова в тому, що тут є багато підприємств з іноземними інвестиціями. І у нас багато офісів іноземних фірм. А в них за кордоном уже давно відпрацьовані стандарти, тож вони навіть не розглядають такого варіанту, як брати в штат прибиральницю. Вони це все відразу віддають на аутсорсинг, не створюють собі зайвих проблем.
Є, звичайно, керівники, які вважають, що можуть зекономити, найнявши прибиральницю за меншу зарплату. Але якби вони порахували уважніше, то зрозуміли б, що ця економія примарна. Хай навіть наші послуги будуть трошки дорожчими, але зате ти з себе знімаєш всі проблеми і відповідальність за чистоту. Не переймаєшся, що треба шукати заміну прибиральниці, коли вона захворіла, чи коли закінчилась хімія. Ти знаєш, що в кінці місяця треба заплатити певну суму грошей, і за ту суму в тебе має бути цілий місяць чисто. Все. Увесь світ так працює. І ми до того йдемо.
І про «мінуси»
На нас дуже впливають наші сусіди. Польща. Мало того, що багато працівників їдуть туди на роботу, так вона ще й впливає на рівень зарплат у нас. Бо чомусь працівники відразу порівнюють, що вони можуть тут отримати, і що можуть заробити там. Щоправда, в нас минулого року була така ситуація, що наші працівники, які поїхали на літо в Польщу на заробітки, заробили в результаті менше, ніж ті, що залишилися в мене.
Ще велику конкуренцію у нас створюють заводи, які відкрились останнім часом. «Фуджікура», «Бадер»… Вони дуже багато працівників переманюють. Хоча, у нас є працівники, які попрацювали там трохи, і повернулися назад. Там важка робота. Зарплата ж, в принципі, у нас із цими заводами конкурентна. А місцями, залежно від сезону, у нас виходить навіть більше, ніж там.
Про професію прибиральниці
На жаль, у нас ще з радянських часів так склалось, що робота прибиральниці вважається непрестижною. «Вчись, дитино, бо будеш двірником». Насправді це дуже тяжка робота, яка потребує дуже багато знань. Нема жодного вузу в Україні, який би готував спеціалістів з клінінгу. У цьому є потреба. Насправді, на сьогодні, для того щоб опанувати цю спеціальність, потрібно витратити роки — настільки багато нюансів, знань, навиків.
Це так здається, що ця робота є дуже легкою — пішов помахав шваброю чи протер там пилюку. Насправді це потребує дуже багато знань, щоб поверхню не зіпсувати, а зробити чистою. Так само, як автомобіль ти з першого разу не зможеш водити добре, так і прибрати з першого разу ти не зможеш якісно. Тобі хтось мусить показати, як це, і лише потім ти потрошки мусиш сам пробувати, щоб навчитись самостійно робити.
Про конкурентів
Знаєте, я зі всіма керівниками клінінгових компаній у Львові, з якими починав сім років тому, в хороших стосунках. Я їх не вважаю конкурентами — це, швидше, мої партнери.
Сім років тому у Львові було, напевно, менше десяти клінінгових компаній. Таких, що реально могли будь-яке замовлення виконати. На сьогодні їх уже більше, але переважно вони виконують нескладні роботи — прибирання квартир, миття вікон, хімчистка. Хтось це робить краще, хтось гірше. Але таких, що можуть братися за роботи будь-якої складності, так і залишилось близько п’яти.
Про концерти «Океану Ельзи»
Знаєте, я такий по натурі, що ніколи не боюся роботи. І були такі випадки, що я брався за об’єкт, а потім думав, як його зробити. Найскладнішим об’єктом був стадіон «Арена Львів», який ми прибирали під час концертного туру «Океану Ельзи». Треба було знайти багато працівників. Стадіон стояв майже рік не прибираний. Ми там прибирали повністю все, з усіма санвузлами, підсобними приміщеннями. То десь два тижні часу нам зайняло. Машин, напевно, чотири чи п’ять було наскладовано сміття.
І то ми обслуговували його перед концертом, під час концерту і після концерту. Найважче було під час концерту. Я настільки був увесь в тому прибиранні, що з усього концерту почув вже тільки останню пісню.
А коли вже був другий концерт, то я піднявся на сам верх і зі скайбоксу побачив тих 50 тисяч людей на стадіоні… Тоді до мене прийшо усвідомлення, що ми здатні виконати роботу будь-якої складності.
Про Платіні та Януковича
Ми прибирали «Арену Львів» перед її офіційним відкриттям до «Євро-2012». Там було багато фірм-підрядників, але нам дали прибрати найважливіші приміщення. То в той час ми і з Платіні бачилися, президентом УЄФА, і на той час президентом Януковичем на стадіоні зустрічалися.
Те замовлення ми отримали випадково. Вони шукали, хто прибере. Ми запропонували найкращі умови, і нас взяли.
Про переваги бізнесу за франшизою
Це зараз, коли в нашу мережу приходить новачок, його скеровують на навчання до більш досвідченого франчайзі, а тоді, як починав я, було тільки п’ять представництв, і всі вони почали плюс-мінус одночасно. Тому ми самі всьому вчились. У цьому плані нам було трошки важче.
Зате був розкручений сайт. Ми тільки почали працювати, а сайт «Універсальний Прибиральник» уже був у Львові на перших позиціях в Інтернеті. По деяких запитах ми були перші, по деяких — у першій трійці. Це багато що давало, бо люди звертались в першу чергу до нас. Був у нас один цікавий випадок. Як відомо, люди переважно не хочуть витрачати час на пошук — перші три компанії обдзвонюють, щоб порівняти ціни. Так-от, у нас був випадок, коли клієнт подзвонив нам першим, а потім ще обдзвонив десять компаній, і все одно повернувся до нас.
Крім того, ми все-таки підтримували зв’язок з іншими представництвами — до франчайзі у Франківськ періодично дзвонив за консультаціями, в Донецьк. Це теж багато чого дало.
Плюс, уже були напрацьовані постачальники, які працювали з «Прибиральником» і давали знижки. У нас і на сьогодні є постачальники, які нам дають знижки до 40% від роздрібної ціни. Так виходить за рахунок об’єму. Якщо би я не працював з «Прибиральником», невідомо, чи я б таку знижку отримав. Це стосується не тільки миючих засобів, але також й інвентаря, обладнання.
Про перспективу
На сьогодні я просто стараюся привчити людей до клінінгу. Хочу змінити стереотип, показати людям, що бабусям з дерев’яними швабрами є альтернатива, яка вартує зовсім небагато і яку вони можуть собі дозволити. Чим більше людей то почнуть розуміти, тим більше ми матимемо роботи, і тим сильніше той бізнес розвиватиметься. Як і в будь-якому бізнесі, у цьому виживає сильніший, той, хто кращий. Я бачу простір для розвитку нашого бізнесу за рахунок підвищення якості послуг.
Джерело: «Універсальний Прибиральник»
Читайте також:
– Остап Гишко: Клінінговий бізнес — хороший старт для того, щоб стати мільйонером
– Анатолій Мельник: У клінінговому бізнесі на окупність можна вийти й за місяць
