Головна / Гроші / Тиждень 11-16 січня в економіці України
Тиждень в економіці України: 11-16 січня 2016

Тиждень 11-16 січня в економіці України

«Просідання» гривні, ріст цін, зубожіння домогосподарств та перекласифікація банків

Перший післясвятковий робочий тиждень в Україні ознаменувався знеціненням національної валюти – протягом усього тижня її офіційний курс до американського долара поступово знижувався і 16 січня був встановлений Національним банком на рівні історичного 9-місячного мінімуму – 24,38 гривні за долар. У готівковому обігу курс знизився ще більше і «пробив» позначку в 26,4 гривні за долар.

Причин такому «просіданню» – кілька. Офіційне пояснення від Національного банку – «перекоси» у попиті та пропозиції валюти через велику кількість вихідних днів у грудні-січні. Як заявив у коментарі українському інтернет-виданню «Економічна правда» заступник голови НБУ Олег Чурій, різниця між робочими днями в Україні та за кордоном спричинила  надлишковий попит на іноземну валюту на міжбанківському ринку, оскільки відбувалися затримки з обов’язковим продажем валютної виручки. Водночас для зниження курсу гривні є і фундаментальні причини. Насамперед – це затримка з фінансуванням Міжнародного валютного фонду, який так і не надав Україні передбачені два транші програми розширеного фінансування. Спочатку – через популістські заяви політиків напередодні місцевих виборів, а потім – через неприйняття бюджету та податкової реформи парламентом у версії, запропонованій МВФ.

Якщо вірити українському міністру фінансів Наталі Яресько, з фінансуванням МВФ все має бути добре. 11 січня у своєму коментарі «Економічній правді» вона сказала, що фонд погодився з тим, що ухвалений 25 січня держбюджет відповідає цілям програми співпраці з МВФ. За її словами, оцінка фондом держбюджету та ухвалених законопроектів вже завершена, і рішення щодо відновлення програми EFF очікується наприкінці січня – на початку лютого. Натомість це лише версія українського міністра – офіційні коментарі Міжнародного валютного фонду з цього приводу відсутні. За іншою інформацією, МВФ влаштовують далеко не всі положення ухваленого держбюджету і податкової реформи, а ще одним ризикованим для відновлення програми фактором може стати визнання МВФ офіційним суверенним боргом трьохмільярдного доларового боргу перед Росією за «бондами Януковича», до якого був застосований мораторій на виплати. Хай там як, але програми МВФ наразі нема. А програма МВФ – це ключовий індикатор доступу України до зовнішнього фінансування і запозичень, і в нинішній ситуації ніхто грошей не дасть. А, значить, і тиск на курс гривні збережеться.

Тим часом, Нацбанк через затримку траншів МВФ передумав скасовувати обмеження на купівлю іноземної валюти, видачу коштів з банківських рахунків та перекази за кордон, а учасники ринку одностайно прогнозують подальше зниження курсу нацвалюти – за результатами опитування керівників 859 підприємств, проведеного Нацбанком у 4-му кварталі 2015 року, 86,6% респондентів очікують девальвації гривні та середнього курсу в 2016 році на рівні 27,2 гривні за долар США. Найпесимістичніший прогноз, який озвучила група ICU (співвласником якої, до речі, до свого призначення була нинішня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва) – це 32 гривні за долар станом на кінець 2016 року.

Всі ці тенденції, що відбувалися протягом двох останніх років, не могли не призвести до тотального зубожіння українських домогосподарств. Як повідомила в коментарі головний економіст компанії Dragon Capital Олена Білан, за останні два кризових роки ціни на споживчі товари зросли на 79% на тлі майже триразового підвищення тарифів на комунальні послуги (+173% в 2014-2015 роках), а також на тлі девальвації гривні з 8 гривень за долар на кінець 2013 року до 24 гривень за долар на кінець 2015 року. За оцінками О. Білан, четверта частина зростання цін за останні два роки була зумовлена підвищенням житлово-комунальних тарифів, а інші три чверті – переважно девальвацією національної валюти. При цьому падіння цін на нафту пом’якшило негативний вплив слабкої валюти на інфляцію, але незначно.

Девальвація гривні, ріст цін та відсутність росту доходів безпосередньо вплинули на українські родини. За підсумками опитування соціологічної групи “Рейтинг” станом на листопад, проведене за підтримки уряду Канади, протягом останнього року 76% українських сімей відчули погіршення власного фінансового стану. З них 40% заявили про значне погіршення, 36% – про часткове. Про деяке покращення фінансового стану розповіли лише 2%, про значне покращення – ніхто. У 20% українців, якщо вірити опитуванню, стан фінансових справ не змінився, але це, схоже, ненадовго –  Міністерство економічного розвитку і торгівлі очікує незначного зростання цін на початку 2016 року. Його причиною у міністерстві вважають погіршення інфляційних та девальваційних очікувань через напруження торговельно-економічних відносин з Росією, ненадання чергового траншу МВФ, потенційне загострення військового протистояння та певне напруження на валютному ринку.

Окрім того, ризиком пришвидшення інфляційних процесів на початку 2016 року і надалі зберігається потенціал прихованої інфляції в економіці через реалізацію ефекту низького платоспроможного попиту населення. Завдяки останньому з України йдуть компанії, що продають розкішні авто – так, стало відомо, що в Україну в нинішньому році не будуть офіційно постачатися суперкари Ferrari та Lamborghini. Єдиним «промінчиком світла» стало хіба те, що агентство Bloomberg не включило Україну до десятки найгірших економік світу, чиї економічні перспективи в 2016 році будуть найгіршими – хоча Україна й увійшла до переліку країн із ризиком рецесії в 50%. Ще одним позитивом для України стало її підняття на 17 позицій у рейтингу аутсорсингової привабливості Global Services Location Index, де вона опинилась між Великобританією та Німеччиною. На думку експертів консалтингової компанії AT Kearney, яка проводить цей рейтинг, незважаючи на напруженість в Україні, держава змогла частково підвищити конкурентоспроможність за рахунок впровадження реформ, а знецінення гривні привело до значного поліпшення її позицій в показнику компенсаційних витрат. Окрім того, Україна змогла підвищити свою конкурентоспроможність як країни за показниками податкових та адміністративних витрат.

Для банківської системи Новий рік приніс нову систему класифікації банків, яку впровадив Національний банк України. Якщо раніше українські банки класифікувалися за розміром активів на 4 групи – найбільші, великі, середні й невеликі, тепер в українському секторі класифікують не тільки за активами, а й за акціонером. Нові 4 групи банків виглядають так: група банків з державною часткою (7 банків), група банків іноземних банківських груп, куди увійшли 25 банків, чиї контрольні пакети належать іноземним банкам чи фінансово-банківським групам, що мають мінімум ще 1 банк, перша група банків з активами понад 0,5% від активів сектора (7 банків) та друга група, куди увійшли всі інші банки. Такий розподіл зручний для клієнтів тим, що вони одразу можуть оцінити надійність того чи іншого банку.

Натомість перекласифікація банків, звісно ж, не вплинула на потребу банків у капіталі. Як повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова, за підсумками стрес-тестування топ-20 фінансових установ України докапіталізація не знадобилася 4-м банкам, а ще 5 виконали програму збільшення капіталу. Наразі Нацбанк продовжив терміни роботи над програмами докапіталізації 11-м банкам, які потребують збільшення капіталу, та уважно спостерігає за їхнім станом. Позитивом для банківської системи є збільшення притоку депозитів – у грудні обсяг гривневих депозитів в цілому по системі збільшився на 12,6 млрд. грн., або на 7,2%, а валютні вклади зросли на 0,9%, або на 73 млн. доларів. В цілому ж за 2015 рік обсяг депозитів в українських банках у національній валюті збільшився на 6,2% – до 388,7 млрд гривень, а в іноземній валюті в доларовому еквіваленті знизився на 32,1% – до 13,2 млрд доларів. Зниження валютних депозитів, схоже, відбулося як через необхідність витрат на життя, так і «завдяки» валютним обмеженням, які ускладнюють отримання коштів з валютних депозитів.

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl.

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business