Сподівання на фінансову допомогу, стабільні коливання гривні та погіршення економічних прогнозів
Минулий тиждень в економіці України запам’ятався бадьорими заявами українських урядовців про швидке відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та запевненнями в тому, що «Захід нам допоможе». Так, під час виступу у Верховній Раді 29 січня міністр фінансів Наталя Яресько заявила, що вже скоро-скоро Україна отримає чергові 1,7 мільярда доларів кредиту МВФ, оскільки у Фонду «немає додаткових запитань та зауважень до ухваленого бюджету та Податкового кодексу».
За словами пані міністра, перший транш відновленої програми співпраці з МВФ піде на поповнення валютних резервів Національного банку України. Натомість дату виділення коштів Наталя Яресько назвати не змогла – мовляв, засідання ради директорів МВФ щодо ситуації з Україною наразі не призначене, і тому цю дату назвати неможливо. Тим часом, за даними джерел Інтернет-видання «Економічна правда», питання поновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом не таке вже й безпроблемне. Джерела видання стверджують, що різні центри української влади додали до узгодженого ними проекту меморандуму з МВФ чимало моментів, які фонду можуть не сподобатись – це положення, які стосуються відстрочки виконання певних непопулярних дій та моментів, що можуть викликати соціальне невдоволення. На сьогодні доопрацьований проект меморандуму перебуває на узгодженні в фонді, і коли цей процес буде завершено – тоді й буде призначено засідання Ради директорів з «українського питання». Наразі ж жодної конкретики в цьому немає.
Тим не менше, заяви міністра Яресько щодо отримання Україною зовнішнього фінансування дуже і дуже оптимістичні – під час того ж виступу в парламенті 29 січня вона заявила, що Україна очікує отримати в 2016 році від міжнародних партнерів до 10 мільярдів доларів на бюджетні та інвестиційні потреби. За її словами, «від МВФ Україна очікує отримати до 5,8 мільярда доларів, від США – до 1 мільярда доларів, від Японїї, включаючи проект реконструкції станції аерації в Бортничах під Києвом – до 1,3 мільярда доларів, від Швейцарії – 0,2 мільярда, від ЄС – 1,2 млрд євро. Плюс додатково 170 мільйонів євро в грантах». Вона також поінформувала, що, крім цих коштів, Мінфін очікує отримати від Польщі 100 мільйонів євро, від Німеччини – 300 мільйонів євро та 50 мільйонів євро на інвестиційні проекти, від Європейського банку реконструкції та розвитку – 177 мільйонів доларів на реалізацію інвестиційних проектів плюс 1,1 млрд доларів ініціювання нових проектів. Також, Світовий банк готовий надати 210 млн. доларів на реалізацію інвестиційних проектів та 1,5 млрд доларів на ініціювання та підготовку нових позик. Одним словом, «Захід нам допоможе». Але хочеться нагадати, що вся ця допомога буде лише за однієї умови – відновлення програми розширеного фінансування МВФ, яке є «маяком» для всіх міжнародних інвестицій. Немає програми – немає й грошей, а є лише сувора реальність.
А сувора реальність минулого тижня полягала в подальшому повільному «просіданні» курсу української національної валюти – за тиждень курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку знизився з 24,875 гривні за долар 25 січня до 25,653 гривні за долар наприкінці тижня, 29 січня. Щоправда, це було викликано порівняно невеликими обсягами операцій на ринку – на готівковому ринку коливання практично не були помітні: курс продажу долара за гривні коливався у межах 26,7-27 грн. У Національному банку України в подіях на міжбанку жодної трагедії не бачать – голова НБУ Валерія Гонтарєва на прес-конференції 28 січня заявила, що ситуація на валютному ринку стабільна. «Валютний курс в останні дні перебуває на рівні 25-25,2 гривні за долар. При цьому НБУ третій день поспіль не виходить з інтервенціями: ринок сам знаходить баланс на цьому рівні, в діапазоні 24,8-25,25 гривні за долар», – заявила вона, зауваживши, що ситуація перебуває під контролем, але фундаментальні чинники для української валюти не дуже сприятливі. Цими чинниками є, зокрема, погіршення зовнішньої кон’юнктури, зниження цін на сировинних ринках, закриття Росії для українських експортерів, що відбилося на платіжному балансі країни та на курсі гривні, а також девальвація валют світу щодо долара, особливо в країнах-експортерах, до яких відносяться валюти країн СНД – торгових партнерів України.
Того ж дня Нацбанк опублікував повідомлення про погіршення прогнозу зростання валового внутрішнього продукту України вдвічі – на думку його фахівців, зростання ВВП у 2016 році складе не 2,4%, як передбачалося раніше, а лише 1,1%. Нацбанк вважає, що менш жваве відновлення економічної активності порівняно з попереднім прогнозом зумовлено нижчими, ніж очікувалося, цінами на світових сировинних ринках, погіршенням перспектив зростання глобальної економіки та новими обмеженнями в торгівлі з Росією та транзиту через неї. Ці причини виглядають для держави особливо сумно – бо це означає, що за майже 25 років незалежності Україна, а точніше, її економіка так і не змогла позбутися залежності від сировинної складової ринку. Це, зрозуміло – адже бізнес-клімат в країні ще дуже далекий від ідеалу. Так, за підсумками дослідження міжнародної організації Transparency International, за 2015 рік Україна в світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) заробила лише 1 додатковий бал та піднялася у світовому рейтингу з 142 на 130 місце тільки завдяки росту публічного осуду корупціонерів та створенню громадських рухів викривачів корупції – створення спеціалізованих антикорупційних органів вплинуло на цей бал лише в останню чергу. Ну, а створювати нові високотехнологічні підприємства та розвивати бізнес в Україні дуже «заохочує» практика рейдів правоохоронних органів подібно до ситуації, яка трапилася в Харкові 26 січня – там працівники податкової служби виламали двері та провели обшук в офісі ІТ-компанії Promodo на підставі … ухвали суду про обшук підприємств, що могли входити до конвертаційного центру та розташовувалися колись на тому ж поверсі офісного центру, де працює Promodo. Лише після втручання поліції та громадського розголосу ситуації податківці вибачилися та пішли геть, нічого не вилучивши, але питання компенсації за виламані двері, простій підприємства та моральні страждання співробітників залишається відкритим.
Результати ж року говорять самі за себе. Незважаючи на сповільнення інфляційних процесів у другій половині року, інфляція за 2015 рік склала 43,3%. Стабілізація інфляційних процесів дозволила Нацбанку зберегти облікову ставку на рівні 22% річних, але ситуація залишається напруженою. Тим не менше, є і позитивні приклади надходження інвестицій – 29 січня у Львові було урочисто підписано угоду про пакет фінансування на 27,5 мільйонів євро на проект покращення послуг з очистки стічних вод у місті. Донорами проекту є Європейський банк з реконструкції та розвитку, Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) і Східноєвропейське партнерство у сфері енергоефективності та екології. Фінансування для проекту включає в себе кредит ЄБРР на суму до 15 млн євро, кредит NEFCO на суму 5 млн євро, а також до 7,5 млн євро у формі інвестиційного гранту Східноєвропейського партнерства у сфері енергоефективності, основним донором якого є Європейський Союз. Інвестиція дозволить комунальному підприємству “Львівводоканал” реконструювати і модернізувати інфраструктуру очищення стічних вод і встановити потужності для виробництва біогазу та когенерації. Так, на підприємстві буде встановлено теплоелектростанцію, яка функціонуватиме на біогазі стічних вод і вироблятиме до 39 400 МВт/годин електроенергії на рік.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Фото: city-adm.lviv.ua
Читайте також:
– Архів усіх публікацій з підсумками найважливіших подій в економіці України