Головна » Статті » «Ми розуміли, як правильно робити меблі, але не знали, як управляти людьми»

«Ми розуміли, як правильно робити меблі, але не знали, як управляти людьми»

Історія про те, як тренінги, що проводяться завдяки ЄС в рамках ініціативи EU4Business, допомогли бізнесмену зі Львова краще зрозуміти своїх працівників і підвищити на підприємстві продуктивність праці. Здавалося б, і до чого тут ЄБРР?

Це Андрій Варениця, львів’янин, 34 роки.

Андрій Варениця, директор Varenycia Manufacture

А це — підприємство Varenycia Manufacture, яке він відкрив разом зі своїм молодшим братом Михайлом у Підбірцях в 2010 році.

Підприємство Varenycia Manufacture у Підбірцях

А це — працівники, які пиляють, свердлять, стругають, шліфують, лакують і щось там іще роблять із деревом, аби в підсумку з нього вийшли меблі та різноманітні столярні вироби, які випускає Varenycia Manufacture.

Робітник Varenycia Manufacture — за робою в виробничому цеху

Меблева дільниця на мануфактурі Varenycia

Робочий процес на столярній дільниці Varenycia Manufacture

Працівники Varenycia Manufacture обробляють поверхні дерев'яних виробів

Робота з деревом на мануфактурі братів Варениць

Підприємство братів Варениць сьогодні процвітає. Від замовників немає відбою. Розширився суттєво асортимент: якщо на старті виконували відносно прості замовлення, то тепер беруться за складні меблеві та столярні рішення для квартир, особняків, магазинів, ресторанів, готелів, і навіть для стоматологічних клінік.

А нещодавно Varenycia Manufacture стала працювати ще й на експорт.

«Я завжди кажу: клієнтів нема потреби шукати — вони самі тебе знайдуть, якщо ти якісно робиш свою роботу. Свого часу ми зробили у Львові готель, — розповідає Андрій Варениця, CEO Varenycia Manufacture. — І в цей готель вселився наш майбутній замовник з Англії. Йому дуже сподобались меблі, він на рецепції взяв наш телефон і замовив меблі в свій особняк у Стамбулі. Ми поїхали і виготовили йому те, що він хотів».

Окрім Туреччини, якість виробів Varenycia Manufacture змогли уже оцінити клієнти з Польщі, Австрії, Франції. І всі, за словами Андрія Варениці, залишились задоволені.

Натхненний таким успіхом, він навіть у своєму кабінеті повісив на стіну карту світу (теж із дерева), на якій, сподівається, згодом не залишиться країн, де б не знали про його продукцію. Найближчі в черзі — Іспанія, а також і Сицилія, де наразі тривають переговори із клієнтами.

Карта на стіні в офісі Андрія Варениці

«Я хочу, щоби українську продукцію поважали і щоби ми були виробником реально світового значення».

На шляху до світового панування у підприємства з Підбірців траплялись курйози. Бувало, що вдаряли по руках із клієнтом, а лише потім замислювались над тим, як же те замовлення виконати, з огляду на всі нюанси роботи на експорт. А якось отримали взагалі дуже дивне замовлення.

«Кожен закордонний проект — це виклик. Буває, замовники беруть, можна сказати, «на слабо». Дзвонить якось один клієнт з Парижа і каже: «Я в вас буду замовляти, але виготовіть спочатку дві панельки». На цьому етапі багато хто ламається. А ми взяли і виготовили ті дві панельки, все оформили на митниці, зробили доставку до будинку. Клієнт побачив, що ми серйозно налаштовані, і зразу ж на другий день замовив нам цілий дім».

Та найбільший челендж Андрій Варениця отримав з того боку, з якого не очікував. Справа в тому, що він пішов на створення власного бізнесу, не маючи, по суті, ніякої бізнес-освіти. За спиною в нього були лише Художнє професійно-технічне училище №14 у Янові, де він вивчився на різьбяра по дереву, та Львівський лісотехнічний університет, в якому він здобув вищу освіту за спеціальністю «дизайнер меблів».

Тобто він дуже добре розбирається у процесах, пов’язаних безпосередньо з виробництвом — як з яким матеріалом працювати, що і як робити. І це стало йому в нагоді на старті власної справи, коли вони з братом виконували замовлення самотужки. Проте, коли замовлень стало більше, ніж вони фізично спроможні були зробити, довелося наймати працівників — і ось тут і почались проблеми.

«Коли ми почали наймати людей і працювати, то зрозуміли, що розуміння відносно того, як правильно зробити меблі, у нас є, але як управляти людьми — от із цим вже складно».

Найбільше непокоїло молодого підприємця, що люди ніби й працюють зранку до пізнього вечора, а в результаті роблять мало.

Передусім Андрій Варениця звернувся за порадою до знайомих підприємців. Один з яких порадив: щоби працівники краще працювали, можна підвищувати голос. Інший сказав, що найкращий варіант затримувати працівникам зарплату — і от тоді вони працюватимуть як слід. Жоден з цих варіантів нашому герою не сподобався.

Одного разу, перебуваючи в Рівному в гостях у своїх партнерів, які постачають йому шпоновані плити, Андрій Варениця, побачивши, як в них системно налагоджений бізнес, та ще й зваживши на те, що вони мали за плечима закінчену бізнес-школу, розповів їм про свою проблему — мовляв, так і так, не знаю, як дати раду з підлеглими. Партнери ж, в свою чергу, познайомили його з Тарасом Комаренком, який очолює Центр інформаційної підтримки бізнесу (ЦІПБ) м.Рівне, заснований на базі компанії Smart People. Таких ЦІПБ є 15 по всій країні, вони об’єднані в мережу під єдиним брендом. Завдяки фірмовому брендуванню їх легко знайти.

Центри інформаційної підтримки бізнесу активно ведуть діяльність, спрямовану на поліпшення поінформованості бізнесу про можливості, що існують для малого та середнього підприємництва на ринку. Власне, центри проводять тренінги для бізнесу, секторальні заходи в регіонах, форуми, семінари, конференції з різних тематик, які цікавлять підприємців у цих регіонах. Це колосальна робота, бо підприємства дуже часто не мають достатньої інформації про розширення можливостей, нових ринків, підвищення кваліфікації для працівників тощо. Для того, щоб не було таких прогалин в рамках програми Європейського Союзу EU4Business за підтримки ЄБРР створені ЦІПБ і проводять навчання для підприємців.

Андрій Варениця, за пропозицією Тараса Комаренка, став відвідувати у цьому центрі курси для підприємців. Періодично приїжджав на навчання упродовж року. Та ще й брата з собою брав. За цей час довідався від досвідчених тренерів все, що йому варто знати як бізнесмену про менеджмент, маркетинг, HR, психологію, фінанси, продажі і тому подібні премудрості.

«Враховуючи те, що до того я мав освіту дизайнера меблів і різьбяра, оце все — менеджмент, маркетинг — це для мене була дивна наука. До того я собі нічого подібного навіть в голову не брав і не розумів, що воно таке і до чого».

А найголовніше — що під час тих курсів для підприємців Андрій Варениця дізнався, як йому вчинити з працівниками.

«Управління людьми у нас викладала Ярослава Лоянич. Дуже класний викладач! Вона розказувала нам, як працює психологія кожного працівника, про систему мотивації працівників — що їм потрібно, чого їм не потрібно. Я завжди думав, що чим більше ти людині даси роботи і грошей, тим краще вона працюватиме, завжди робитиме все, як ти скажеш. А тут нам розказали, що працівник, який працює в цеху, хоче нормований робочий день, вихідні суботу і неділю, і це для нього просто ідеально».

Андрій Варениця згадує, що коли, озброєний новими знаннями, повертався з першого курсу занять, відчував страшенний драйв і бажання чимшвидше реалізувати те, про що дізнався. Мотивація зашкалювала. І її не зруйнували навіть скептичні голосочки знайомих, які казали, що він даремно витрачає час, що курси — пуста балаканина, нічого путнього з того не буде.

Він взяв і таки запровадив на своєму підприємстві сталий графік роботи: робочий день — з 9:00 до 18:00 (ніяких більше засиджувань до 12-ої ночі!) і плюс повноцінні вихідні дні.

Ця, здавалося б, нехитра новація дала відчутний результат: працівники стали працювати менше, але встигали зробити більше — продуктивність праці зросла! Підприємець був щасливий.

Зараз на Varenycia Manufacture працює 25 людей і молодий директор без особливих проблем дає собі з ними раду. Періодично, двічі на рік, влаштовує тімбілдінги. Тільки не оті посиденьки працівників компанії, на яких народ напивається і горланить «Там, під Львівським замком…», а справжні тімбілдінги, куди спеціально запрошує фахових коучів. Про них він також дізнався під час курсів для підприємців.

«Чесно кажучи, після тих тренінгів у мене з’явився такий спортивний інтерес — мені цікаво це все реалізувати. А ще думаю сформувати на фірмі гарну команду і ключових людей відправити також на курси — щоб спілкуватися з ними потім однією мовою».

Зазначимо, що для того, аби пройти курси для підприємців, не обов’язково їхати аж у Рівне. Про найближчий Центр Інформаційної підтримки бізнесу та розклад заходів в ньому ви можете знайти інформацію за посиланням https://www.bisc.org.ua/

Більше про програму ЄС EU4Business ви можете дізнатись за посиланням http://www.eu4business.eu/uk

x

Рекомендуємо

Євро

Німеччина та ЄС дадуть гранти для 100 українських підприємств

Німеччина та ЄС нададуть гранти 100 українських підприємств мікро-, малого та середнього ...