Урядові нововведення, банківська стабілізація та покращення прогнозів
Перший повний робочий тиждень України з новим урядом був суперечливим, але обнадійливим — крім декларацій про відкритість, прозорість, дружність до інвесторів, реформу фіскальної служби та все інше, що вже стали традиційними для кожного українського Кабміну, новому урядові вдалося зробити трохи конкретних речей, які істотно спростять ведення бізнесу в державі. Водночас новий голова уряду Володимир Гройсман продовжив озвучувати тези попередників щодо підвищення тарифів на газ для населення в контексті відновлення співпраці з ключовим кредитором України — Міжнародним валютним фондом.
Виступаючи у прямому ефірі одного з українських телеканалів, Володимир Гройсман заявив про необхідність приведення тарифів на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня для подолання масштабної корупції в цій сфері. «Низькі чи економічно не обґрунтовані тарифи — це поле для жорсткої корупції. Це десятки-сотні мільярдів, які заробили різні люди на цих справах, —зауважив він. — Коли газ для однієї категорії коштує 3 тисячі, а для іншої — 7, то я вас хочу запевнити, що списують по 3 тисячі для населення, а продають нелегально по 7. Заробляють колосальні мільярди». Прем’єр-міністр зауважив, що іншого шляху у держави немає, але міністерство соціальної політики працюватиме над рішенням, як пом’якшити ціновий удар для родин з низькими заробітками.
Корупцію в енергетичній сфері справді зможе подолати лише єдиний тариф для всіх категорій споживачів як на природний газ, так і на електроенергію, але при формуванні цього тарифу уряд має передбачити механізм захисту від необґрунтованого завищення ціни постачальниками, що можуть скористатися своїм монопольним становищем. Тут якраз доречною є озвучена позаминулого тижня ініціатива нового міністра палива і енергетики Ігоря Насалика провести широкомасштабне обговорення тарифів на енергоносії та пов’язані комунальні послуги за участю експертного середовища та представників МВФ, аби структура цих тарифів була прозорою та зрозумілою. Наразі ж виглядає, що першочерговим завданням уряду є виконання умов програми співпраці між Україною та МВФ, яку Володимир Гройсман назвав «планом реформ, що дозволять змінити систему у країні, забезпечити економічне зростання, яке буде конвертоване у реальні стандарти життя українців». Тим часом, МВФ це почув — як повідомила голова фонду Крістен Лаґард під час зустрічі з керівником Національного банку України Валерією Гонтарєвою у Вашингтоні, місія МВФ буде скерована до України вже найближчим часом.
Що ж до конкретних дій українського уряду минулого тижня, то з-поміж них варто відзначити кілька — крім законопроектів щодо реформування української фіскальної служби, які хоч і надзвичайно потрібні, але все ж ще мають пройти затвердження в парламенті, всі вони були максимально конкретними. Перша дія — скасування сертифікації та експертизи ліків, які вже пройшли такі процедури в США, Євросоюзі, Швейцарії, Японії, Канаді та Австралії. Цей крок не лише зробить доступними українським хворим ліки, які через відсутність української сертифікації доводилося купувати за кордоном, а й потенційно може знизити ціни на них в українських аптеках. Друга дія — повне відкриття державних реєстрів юридичних та фізичних осіб Міністерством юстиції. Відтепер будь-хто може не тільки робити запити до реєстру через веб-портал Мін’юсту, а й завантажити собі повну копію реєстру та імпортувати її у будь-яку програму. Оновлювати реєстр обіцяють щотижнево. Третя і, напевно, найважливіша дія — це можливість реєструвати бізнес без візиту до відповідних служб. Відтепер кожен громадянин України, що має електронно-цифровий підпис, може зареєструвати підприємство або отримати статус підприємця, не виходячи з дому. Для цього достатньо заповнити форму на порталі державних послуг та посвідчити її електронно-цифровим підписом.
Позитив минулого тижня спостерігався і у банківській системі. 21 квітня правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку з 22% до 19% річних. Згідно із офіційною заявою НБУ, це стало можливим завдяки суттєвому послабленню ризиків для цінової стабільності — у березні 2016 року, як і очікувалося, тривала тенденція до уповільнення інфляції, рівень якої досяг 20,9% у річному вимірі. Також продовжилося зниження базової інфляції — до 15%. У цілому споживча інфляція в першому кварталі 2016 року становила 1,6%, що менше від очікувань НБУ, а послаблення інфляційного тиску відбулося «завдяки стриманій монетарній та фіскальній політиці, слабкому внутрішньому попиту та стабілізації інфляційних очікувань». Зменшується збитковість банківської системи — за даними Нацбанку, у березні сумарний збиток українських банків без урахування неплатоспроможних склав 8,011 млрд. гривень, що майже удвічі нижче за показник станом на 1 квітня 2015 року. Одночасно 83 діючих українських банки за перший квартал отримали прибутки — на загальну суму 3,4 млрд. грн.
Демонструвала добрі результати і виробнича сфера. За інформацією Державного комітету статистики, промислове виробництво в Україні росте другий місяць поспіль — у березні зростання промислового виробництва у річному вимірі склало 4,8%. Щоправда, порівняно з лютим 2016 року (7,6%) зростання сповільнилося, але тенденція добра. Найбільше зростання виробництва у березні порівняно з березнем 2015 року було зафіксовано у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (в 1,5 разу), виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (26,6%), видобутку кам’яного та бурого вугілля (25,9%) та металургії (19,1%). До речі, у металургії Україна змогла зберегти 10-те місце в рейтингу основних виробників сталі за версією Всесвітньої асоціації виробників сталі. За даними цієї асоціації, за підсумками роботи металургійних підприємств у березні Україна збільшила виробництво сталі на 28,1% порівняно з березнем 2015 року — до 2,173 млн. тонн. Все це, вочевидь, дало підстави аналітикам українських державних інститутів та неурядовим експертам поліпшити у квітні прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України з 1% до 1,1% — такі дані оновленого консенсус-прогнозу, оприлюдненого Мінекономрозвитку. За даними цього документа, експерти очікують прискорення економічного зростання у 2017 році до 2,5% ВВП, а у 2018 році зростання економіки України може прискоритися до 3% за уповільнення інфляції до 7,3%.
Щоправда, всі ці прогнози можуть справдитися лише за умови поліпшення інвестиційного клімату, до якого, на жаль, ще далеко. Так, 20 квітня представники міжнародної ІТ-групи компаній Lucky Labs, які потерпали від обшуків силових структур України у 2015-2016 роках, оголосили про скерування петиції на ім’я президента України Петра Порошенка з вимогою припинити незаконні обшуки в офісах ІТ-компаній. На думку представників компанії, втрати української галузі інформаційних технологій від перевірок силових структур складають 40 млн. доларів. «Переслідування «айтішників» держорганами і недобросовісна конкурентна боротьба ставлять під загрозу всю ту роботу, яка була зроблена з розвитку IT-індустрії в нашій країні», — заявив комерційний директор компанії LuckyLabs Кирило Сигида, наголосивши, що за 2015-2016 роки IT-компанії обшукувалися різноманітними силовими структурами понад 20 разів, що відразу позначилося на доходах компаній і зірвало кілька важливих контрактів. За його словами, 12 мільйонів доларів прямих втрат — це збитки від вилучення обладнання, пошкодження особистих речей, майна і техніки співробітників, блокування рахунків компанії. «Навіть для невеликої компанії, що нараховує в штаті близько 40 співробітників, день простою коштує близько 6-10 тисяч доларів», — заявив він. Нагадаємо, що компанія Lucky Labs фігурує у кримінальному провадженні щодо нелегального онлайн-казино, доходи від якого використовувалися на фінансування тероризму. Слідство у справі провадить Служба безпеки України, але, як заявив 18 квітня на брифінгу керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук, наразі у цій справі нікого не затримано і нікому не оголошено підозру, проте слідство вважає, що до організації та адміністрування нелегального казино причетні працівники LuckyLabs, що займалися цією діяльністю зі службових комп’ютерів на своїх робочих місцях.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 11-15 квітня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України