Недешево. Організація поховання — неабиякий удар по сімейному бюджету. Детальніше про те, скільки грошей доведеться витратити, а також про сам порядок дій при смерті близької людини — у цій статті.
«Для людей нашого віку поминки — то єдина розвага», — сумно жартує 67-річний Богдан. Він нетверезий, і його можна зрозуміти, адже цього дня він поховав свого старшого брата. Решта гостей на поминках також уже добряче хильнули, і тепер гомонять, згадуючи різні веселі трафунки з життя покійного.
Так виглядає завершення триденного «марафону», який пробігають всі, хто втратив близьку людину. Три. Чокнутих. Дні. Слава Богу, вони вже позаду. І тепер ти відчуваєш коктейль з невимовного смутку, страху, втоми, а також полегшення, що тобі якимось дивом вдалося пробігти цей «марафон». Ти успішно поховав свого тата (маму, дружину, дитину — в кого як), хоча ще три дні тому навіть не знав, із чого почати.
Автор теж витримав такий забіг, і готовий поділитись з тобою, дорогий читачу, своїм досвідом.
Скільки коштує похорон у Львові? Це питання виникає одним з перших — хочеться ж розуміти, які видатки на тебе очікують, скільки грошей доведеться витратити, щоб по-людськи поховати близьку людину. Забігаючи наперед, скажу, що недешево. Похорон — неабиякий удар по сімейному бюджету. Але про все по порядку.
Першим ділом після смерті близької людини треба викликати поліцію і зателефонувати сімейному лікарю. До приїзду поліції покійника краще не чіпати, і тим більше не переносити його з місця на місце. Правоохоронці оглянуть тіло померлого, чи, бува, нема на ньому ознак насильницької смерті, опитають домашніх про обставини смерті, як все відбулося, і складуть відповідний письмовий висновок. Сімейний лікар, в свою чергу, має видати лікарське свідоцтво про смерть, яке включає в себе довідку про причину смерті (то один документ).
Відтак з лікарським свідоцтвом про смерть і паспортом померлого йдеш в РАЦС, де оформляють свідоцтво про смерть. Бажано перед тим собі зробити копію паспорта, або принаймні сфотографувати на смартфон, бо його в РАЦСі заберуть. Взагалі, всі документи, пов’язані з похованням, краще про всяк випадок скопіювати.
Окрім свідоцтва про смерть, в РАЦСі видадуть ще один документ — витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання. Виявляється, держава виплачує допомогу на поховання. Якщо померлий був пенсіонером, то допомога складає в сумі дві його місячні пенсії. Задля отримання цієї допомоги доведеться звернутись до відділення Пенсійного фонду, в якому покійний отримував пенсію, і пред’явити згаданий вище документ. Це можна зробити негайно або ж уже після похорону. Виплату допомоги проводять в день звернення.
Та, десь паралельно з тим треба подбати про «доставлення тіла померлого до місця зберігання». Тобто в морг. Швидше за все, потрібний номер телефону катафалку (на жаргоні — «труповозка») підкаже поліцейський. Так виглядає, що у них з представниками похоронного бізнесу в цьому сенсі відлагоджений механізм. Можливо, винагороду певну за рекомендацію отримують, чи що. Зрештою, то їхня справа.
На цьому етапі — вивезення тіла покійного — і починаються витрати. Така послуга у Львові коштує 1000 гривень. У моєму випадку на виклик приїхав бусик, два вантажники і координатор (я його так назвав) — молодий, віком до 30 років, хлопчина, інтелігентний, який встигав відповідати на мої запитання і водночас — на численні дзвінки клієнтів. Очевидно, бізнес процвітає.
До приїзду катафалку необхідно підготувати підодіяльник, в якому покійника перенесуть з квартири до спецтранспорту. Також на аркуші паперу написати прізвище, ім’я та по-батькові покійного, щоб, як я зрозумів, перевізник, бува, не переплутав трупи.
Мало не забув. Якщо сімейний лікар вважатиме за потрібне, тіло померлого можуть відправити на розтин. Схоже, його роблять не всім підряд, а тільки в тих випадках, якщо причина смерті не очевидна. Такса за розтин — 600 грн.
Пару слів про емоційний стан. Займаючись організацією поховання близької людини, відчуваєш, що тебе наче розрубало на дві частини: одна — вся в турботах про те, що слід ще зробити, куди бігти, як оптимізувати витрати на похорон і т. п., а друга — не може змиритись з втратою, їй дуже боляче, так і тягне поплакати. Не варто її стримувати. Краще дозволити собі поплакати, навіть якщо ти чоловік і сльози підступили в людному місці. Не треба соромитись сліз, переживати, що про це подумають перехожі. Зараз не перехожими треба перейматись, а власною психікою — щоб вона нормально пережила стресову ситуацію. Психологи от теж кажуть, що емоції, які відчуває людина при втраті близької людини, в жодному разі не слід пригнічувати, бо це в перспективі може завдати шкоди здоров’ю.
Їдемо далі. Попереду ще багато справ: придбати труну, хрест та ін., з’їздити в морг, домовитись про місце на кладовищі, зі священиком — про парастас і панахиду, орендувати автобус. Зрештою, обдзвонити родичів і друзів померлого, повідомити їм про сумну новину.
Відправляючись в морг, варто прихопити з собою достатньо грошей, адже там на місці є бюро похоронних послуг, де можна заодно купити все необхідне. Скільки? Думаю, 7 000 гривень — оптимальна сума. Рахуйте самі: зберігання тіла в морзі — 250-300 грн/день (забув, скільки точно); помити-одягнути — 500 грн (до речі, треба принести в морг одяг, в який нарядять покійника); забальзамувати — 800 грн. Можна і не бальзамувати, але в такому разі труп посиніє і пахнутиме не так приємно.
Труна. Труни є різні, на будь-який гаманець. Найдешевша — за 1500 грн. Але це такі суто дошки, оббиті зверху тканиною чорного кольору. Виглядає, відверто кажучи, не дуже. Є труни по 50 000 грн. Не знаю, чому так дорого. Мабуть, там всередині вбудовано домашній кінотеатр, щоб мерцю не було скучно. Ги. Цілком пристойного вигляду труни є за 2 800 – 3 000 грн.
Хрест. Ціни на хрести стартують від 400 грн. За 800 грн можна купити симпатичний хрест із буку. На хрест треба табличку, а це ще 250 грн.
У похоронному бюро запропонують також автобус в оренду та носльників гробу (гружчиків). Бус обійдеться приблизно в 1500 грн, а послуги гружчиків — у 1200 грн. Суто з те, щоб винести гріб з померлим з моргу і завантажити його в автобус, гружчики попросять мінімум 200 грн. За автобус можна розрахуватись з водієм потім, уже в день похорон, після того як завезе на цвинтар.
Похоронний вінок. Його купувати не обов’язково, та якщо ж таки хочеться, то один, середніх розмірів, коштуватиме 500-600 грн. За удвічі меншу суму можна купити на квітковому базарі букет з живих квітів. І гарніше виглядає, і кладовище не захаращуватиметься штучними квітами — про екологію вже мовчу.
Щодо парастасу за померлим у капличці при морзі. З одного боку, воно ніби здалось би замовити парастас у капличці, але навіть в похоронному бюро рекомендують нині, в часи пандемії коронавірусу, цього не робити. Проте й не забороняють. Тут в цінах не зорієнтую, бо вирішив все ж таки обмежитись Службою Божою в церкві та панахидою вже безпосередньо на цвинтарі. «Подякувати» священику — ще плюс 800-1000 грн до бюджету похорон.
Чи не найбільшою статтею витрат є місце на кладовищі. Добре, якщо воно є. Якщо ж нема, то доведеться розщедритись. Подейкують, що в селах біля Львова місце на цвинтарі можна отримати за 10 000 – 15 000 грн.
Гробокопач викопає могилу не менш як за 500 грн. В холодну пору року, коли земля промерзла, його прайс різко зростає.
Ну ось, пройшлися майже по всіх етапах організації похорон у Львові. Залишились лише поминки. Якщо робити їх в кафе, то в них — може, не в усіх, але в частини точно — є навіть спеціальний пакет «Стандартний» на випадок поминок, в який входять: пару видів салатів, борщ зі слойкою, курка з картоплею, хліб, горілка, мінералка і кава. В перерахунку на одного гостя виходить близько 250-300 грн. Тобто поминки на п’ятнадцять осіб коштуватимуть 3 750 – 4 500 грн.
Тепер вже точно все.
Ось так виглядає порядок дій при організації поховання, починаючи від смерті родича і закінчуючи поминками.
В цілому похорон у Львові обійдеться згрубша в 16 000 грн, без врахування витрат на місце на кладовищі.
Припускаю, дорогий читачу, що ти зайшов на цю сторінку не просто так з цікавості. Вочевидь, так само втратив когось із рідних і саме шукав поради, як бути, що робити… Співчуваю твоїй втраті. Сподіваюсь, ця стаття була хоч чимось для тебе корисна, дала відповіді бодай на деякі з тих питань, які тебе турбують. Тримайся!