Попередження МВФ, валютні «гойдалки», ріст економіки та негативні споживчі настрої
На початку минулого тижня, напевно, всім в Україні та поза нею стало зрозуміло, що надання державі допомоги від міжнародних фінансових інституцій наразі відкладається на невизначений термін. Як повідомило в одній зі своїх редакційних статей інтернет-видання «Європейська правда», керівник місії Міжнародного валютного фонду Рон ван Руден надіслав прем’єр-міністру Володимиру Гройсману та кільком міністрам листа, у якому застеріг, що провалений запуск електронного декларування статків чиновників є невиконанням зобов’язань України перед МВФ, та закликав владу невідкладно виправити недоліки в системі та запустити її у повноцінному режимі.
Про ситуацію із запуском системи електронного декларування для чиновників, яка є не тільки одним з дієвих антикорупційних інструментів, а й однією з основних умов надання українцям безвізового режиму з країнами Євросоюзу та надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, ми детально розповідали у попередньому огляді тижня. На жаль, Національне агентство з питань запобігання корупції обрало гірший з двох можливих варіантів і все-таки запустило систему 15 серпня без атестату на комплексний захист від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації — у тестовому режимі. А це означає, що декларанти можуть вносити у неї все, що завгодно, і при цьому не нестимуть жодної відповідальності за недостовірні дані — система ж-бо не захищена. В українському відділі міжнародної організації Transparency International одразу ж заявили, що «тестове» е-декларування фактично є дозволом на приховування реальних доходів, оскільки за недостовірні відомості в деклараціях, внесених під час роботи системи без державного атестата, неможливо притягнути до відповідальності, а закон зобов’язує чиновника подати декларацію тільки один раз і не містить вимоги повторної подачі чи уточнення декларацій. Аналогічну вимогу містить і лист МВФ, де наголошено, що «без сертифікації система не вважатиметься робочою та не відповідатиме зобов’язанням за програмою, підтриманою МВФ». Наразі президент України Петро Порошенко зобов’язав уповноважені державні органи повноцінно запустити е-декларування з 1 вересня, а до цього часу про кредит МВФ, напевно, доведеться забути.
Незважаючи на заяви посла США в Україні Джефрі Пайєтта, який в інтерв’ю виданню Ukrainian Business Journal висловив думку про те, що Україна не відчуває гострої необхідності в міжнародних кредитних траншах, відсутність підтримки МВФ Україні не тільки є маркером для інших донорів та інвесторів, а й впливає на валютний ринок. Так, минулого тижня на українському міжбанківському валютному ринку гривня котувалася на рівні близько 25,3 грн. за долар і не опускалася нижче 25 гривень за долар, а на готівковому ринку долар наприкінці тижня пропонували аж за 26,1-26,4 гривні. У п’ятницю, 19 серпня, Національний банк не зміг придбати валюту для себе на традиційному аукціоні, де планував купити у учасників ринку 30 мільйонів доларів.
Крім відсутності рішення МВФ та сезонного попиту на валюту, на курс тиснуть ще й експертні прогнози. Так, на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, при розриві відносин з МВФ гривня може знецінитись до рівня в 30 грн за долар, а головний економіст компанії Dragon Capital Олена Білан заявила, що її організація зберігає прогноз зниження курсу гривні станом на кінець 2016 року до 27,3 грн. за долар, а восени стан валютного ринку погіршиться через сезонне зростання попиту на валюту та подальше послаблення валютних обмежень. У свою чергу, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не бачить причин для перегляду своїх прогнозів, які передбачають зростання економіки країни за підсумками поточного року на рівні 1% при інфляції 12% і курс гривні на рівні 24,1 гривні за долар, оскільки наявні відхилення від прогнозу незначні.
До речі, фактичні дані статистики наразі підтверджують прогнози міністерства економічного розвитку і торгівлі. Так, за даними Державного комітету статистики, у другому кварталі поточного року український валовий внутрішній продукт зріс на 1,3% порівняно з другим кварталом минулого року, а порівняно з попереднім кварталом з урахуванням сезонності ВВП зріс на 0,6%. Збільшуються обсяги іноземних інвестицій — за даними того ж Держстату, загальний обсяг акціонерного капіталу нерезидентів станом на 1 липня 2016 року склав 44,791 мільярда доларів, що майже на 2,3 млрд доларів більше, ніж станом на початок поточного року. Відтік інвестицій за цей же період склав лише 330,1 млн доларів. Інвестиції в першому півріччі надходили зі 125 країн світу. Основними інвесторами України, на яких припадає 83,5% загального обсягу інвестицій, залишалися Кіпр, Нідерланди, Німеччина, Російська Федерація, Австрія, Великобританія, Британські Віргінські Острови, Франція, Швейцарія та Італія. Водночас продовжують скорочуватися експортні та імпортні операції — за перше півріччя експорт з України скоротився на 10,7% до 16,623 млрд доларів, імпорт — на 5,3% до 17,305 млрд доларів.
Зменшується і офіційний рівень безробіття — за даними Держстату, у липні він знизився на 0,1 відсоткового пункту до 1,4%. Натомість споживчі настрої українців погіршилися — за даними дослідження GFK-Україна, індекс споживчих настроїв у липні склав 50,1, що на 2,6 пункти менше від червневого показника. Найбільше зменшилися індекс доцільності великих покупок та індекс очікуваного розвитку економіки країни. Істотно збільшилися очікування безробіття та інфляції. «У липні найбільшого падіння зазнав індекс доцільності робити великі покупки, що відображає почуття невпевненості серед споживачів відносно перспектив майбутнього економічного розвитку», — коментують аналітики GFK.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень. 8-12 серпня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України