У травні у Львові відбудеться конференція, на яку з’їдуться найбільші гравці ринку нафти і газу з усієї України. Там будуть також представники великих іноземних компаній, ЄБРР і Світового банку. Організовує цю конференцію консалтингова компанія Exploration & Production Consulting (ExPro). Її директор Геннадій Кобаль розповів в інтерв’ю «Прибутку», з якого приводу таке представницьке зібрання.
Поговорили ми також про те, що змінилось в нафтогазовій галузі нашої країни після революції 2014 року. І окремо — про те, як ExPro вдається заробляти гроші на інформації в епоху, коли, здавалося б, все можна знайти в інтернеті, і безплатно.
— 17-18 травня ви організовуєте у Львові галузеву конференцію Carpathian Oil & Gas Conference. Чому саме у Львові?
— По-перше, тому, що Львів є одним з крупних регіональних центрів у плані видобутку. У Львівській області базується «Львівгазвидобування» (філія «Укргазвидобування»), НГВУ «Бориславнафтогаз» (філія «Укрнафти»), тут працюють більше десятка приватних газовидобувних компаній. І по-друге, це ще й крупний регіон споживання газу, тут працює багато газотрейдерів, розвинута інфраструктура транспортування і зберігання газу. [highlight]В перспективі обсяги видобутку зростатимуть і тут формуватиметься своєрідний газовий хаб на базі підземних сховищ газу.[/highlight] Тобто в регіону є значні перспективи, не тільки Львова, а в цілому Західної України, зокрема Львівської та Івано-Франківської областей насамперед.
— Які питання підніматимуться на цій конференції?
— Умовно конференція розділена на дві частини, на два дні. У перший день розглядатимуться питання, пов’язані з видобутком: це — інвестиції, геологія, буріння і технології видобутку. На другий день будуть дві групи питань: перша — це торгівля газом, друга — інтеграція з європейським ринком газу. Там будуть підніматись питання імпорту, безмитного зберігання газу, впровадження добового балансування на ринку газу.
— Ви плануєте екскурсію учасників конференції на Більче-Волицьке підземне газосховище?
— Є така ідея. «Укртрансгаз», який управляє цими ПСГ, зацікавлений в тому, щоби іноземні компанії, крупні трейдери, користувалися цими сховищами на умовах митного складу. Тобто іноземна чи українська компанія може три роки зберігати газ в Україні у підземних сховищах, не розмитнюючи його. Тому це дуже цікава тема. В перспективі це може стати важливим цікавим інструментом для торгівлі газом, для іноземних компаній в першу чергу.
— Хто з цікавих, відомих спікерів виступить на конференції?
— У перший день в нас буде дуже широко представлена видобувна галузь, це — «Укргазвидобування», «Укрнафта», практично всі крупні приватні видобувні компанії, а також бурові і сервісні компанії. Також будуть представлені НКРЕ як національний регулятор, Міністерство енергетики та Верховна Рада (представниками комітету з палива та енергетики). Наступного дня будуть трейдери, як з Європи, так і багато українських. Ми очікуємо приблизно 50 компаній.
— Міністр енергетики буде?
— Ми точно знаємо, що буде заступник міністра. Все-таки ми більше орієнтовані на бізнес, на приватний сектор. Точно буде голова правління «Укрнафти» Марк Роллінс. Голови правлінь інших компаній. Тобто там перші особи будуть.
— На кого розрахований цей захід?
— У першу чергу ми орієнтуємося на приватний сектор і іноземні компанії. До певної міри, можна сказати, що це відкриття України. Бо Україна останнім часом зробила дуже багато кроків для того, щоб створити сприятливе ділове середовище для нарощування видобутку газу. Тому, з одного боку, ми відкриваємо можливості України для західних компаній, а з другого боку, і для українських компаній це буде можливість знайти партнерів, інвесторів з боку іноземців. Зокрема, у нас виступатимуть, крім газових і нафтових компаній, представники фінансових структур — ЄБРР, Світового банку. Буде можливість так само обговорити питання стосовно фінансових інвестицій.
— Квитки на конференцію не кожному по кишені. Чому саме така ціна?
— Ми орієнтуємося на міжнародні конференції світого рівня. Таких у Львові ще не було. І в Україні таких небагато проводиться. Це буде одна з кращих конференцій, найбільш репрезентативна. На цьому ринку працюють крупні компанії з мільярдними обсягами, і тут дуже важливу роль відіграє саме репутація. Тому, встановлюючи таку ціну, ми прагнули зробити так, щоб на конференцію потрапили ті компанії, на які вона розрахована. Учасники конференції представлятимуть більш успішну частину європейських та українських компаній. Ми орієнтувалися на топ-менеджерів компаній, на власників бізнесу. Це ті люди, які задають тон в цій галузі.
— Де можна зареєструватия для участі в конференції?
— Які важливі зміни відбулись в нафтогазовій галузі України після анексії Криму та окупації частини Донбасу?
— По-перше, у нас різко знизилось споживання газу. За цей період впали ціни на газ. Кілька разів змінилося оподаткування — спочатку податки різко зросли, потім так само різко впали. І зараз склалася доволі непогана ситуація, коли створились привабливі умови для видобувних компаній, але, разом з тим, є деякі стримуючі фактори. У нас зараз досить мало, скажемо так, активів, які виставляються на продаж. Тобто є бажаючі купити, але мало що продається.
Разом з тим, для іноземців Україна все ще залишається досить ризикованою країною і поки що, не дивлячись на те, що у нас дуже хороші умови на законодавчому рівні, все-таки вони лише придивляються до нашого ринку. Ми знаємо, що зараз відбувається дуже активний пошук компаній на продаж, ведуться перемовини на високому рівні, зустрічі, альянси, ведуться пошуки різноманітних варіантів співпраці. Але поки що все це в процесі. Я думаю, що уже до кінця цього року ми зможемо говорити про конкретні іноземні компанії, які почнуть працювати в Україні.
— Мабуть, ви в курсі, що Генпрокуратура намагається через суд визнання недійсними договорів про безоплатну експлуатацію газорозподільчих мереж компаніями «Львівгаз», «Харківгаз» і «Волиньгаз». На вашу думку, чим закінчиться ця історія?
— Я не думаю, що станеться щось таке екстраординарне. Це, швидше, такі дрібні покусування бізнесу. Але не це є зараз головною проблемою.
Найбільшою проблемою зараз є впровадження добового балансування газу. Тобто раніше в Україні балансування газу відбувались раз на місяць, здавалися звіти, подавалися плани, а зараз це все мало відбуватися щодня, так, як це робиться в Європі. І це зараз проблема №1 на ринку газу — як перейти на нове балансування. Минулого року «Укртрансгаз» через систему Prozorro купили інформаційну платформу, заплатили за неї 98 млн гривень. І зараз, коли вже 1 травня мало би розпочатися тестування цієї платформи, «Нафтогаз» і «Укртрансгаз» виходять з ідеєю відмовитися від неї. Була найнята компанія Ernst & Young, яка провела аудит і визнала, що ця платформа не підходить (він не опублікований, це поки що тільки розмови). На основі цього аудиту був звільнений керівник «Укртрансгазу», і питання, наскільки готовий «Укртрансгаз» до впровадження цієї платформи, залишається відкритим. Тобто суцільна невизначеність…
— Наскільки мені відомо, ExPro випускає інформаційно-аналітичні дайджести. Донедавна вони охоплювали ринок нафти і газу, а відтепер ще й електрики. Чому ви вирішили робити видання про електроенергетику?
— Огляди ринку нафти і газу і котирування ми видаємо два роки. Ми починали як стартап, а зараз це досить вдалий проект, у нас багато підписників, в тому числі іноземні компанії. Видання здійснюється українською і англійською мовами. Можу відзначити, що це стало можливим тільки після того, як ринок газу запрацював в Україні, коли з’явилися іноземні компанії, трейдери, коли є багато гравців яким потрібна інформація про те, що відбувається на ринку. В принципі, можна сказати, це нормальний, цивілізований процес.
Що стосується ринку електроенергетики, то Україна поки що ще не може похвалитися такими досягненнями, як на ринку газу, великої кількості гравців на цьому ринку поки немає, але поступово рухається у цьому напрямку. Україна взяла на себе зобов’язання інтегруватися з Європейською енергосистемою. Це все має відбуватися у найближчі рік-два. Поки що важко собі уявити, як це відбуватиметься. У нас же на сьогодні синхронізована з Європою тільки невелика частина енергосистеми …
— Бурштинський острів…
— Так. Так само, як Бурштинський енергоострів, має бути синхронізована вся енергосистема. І якщо вона буде синхронізована, тоді, звичайно, у нас стане можливий імпорт / експорт електроенергії у великих масштабах у всіх напрямках. Поки що у нас це все відбувається у досить обмежених обсягах і дуже мало компаній у цьому беруть участь. Ринок фактично монополізований, і тому така ситуація. Ми відчуваємо, що в цьому напрямку є зміни. Ми очікуємо хвилю приватизації. Очікуємо, що в Україні з’являться іноземні компанії і візьмуть участь у приватизації. Це стосується як розподільчих мереж, так і генеруючих потужностей.
Крім того, бачимо досить стрімкий розвиток альтернативної енергетики по всій Україні — і Захід, і Центр, і Південь. Тут дуже багато іноземців та іноземних компаній.
Усе це наштовхує на думку, що таке видання, яке би генерувало інформацію про ціни на цьому ринку, матиме успіх.
В Європі ринок газу, до речі, менш ліквідний, ніж ринок електроенергії. І коли у нас ринок електроенергії стане більш відкритим, то з’явиться набагато більше можливостей для трейдерів. До слова, ці два ринки — газу та електроенергії — між собою багато в чому перетинаються, в Європі принаймні. Газ часто служить енергетичною сировиною для вироблення електроенергії. Тому практично всі трейдери, які торгують газом, торгують також електроенергією.
— Для якої аудиторії пишете? Хто передплачує ці ваші дайджести?
— Видобувні компанії і трейдерські компанії. Це дуже ліквідний ринок і він потребує оперативну інформацію. Я маю на увазі торгівлю нафтою і газом. Звичайно, зараз ми вже можемо сказати, що формат щотижневого видання не зовсім відповідає вимогам часу, уже потрібно з більшою частотою цю інформацію оновлювати. Тобто мова йде про те, щоби робити щоденні такі дайджести. Особливо це стане актуально в разі впровадження добового балансування газу.
— А як вам вдається витримувати конкуренцію з інтернетом, де інформація є фактично у відкритому доступі?
— Розумієте, наші конкуренти — це не інтернет, наші конкуренти — це крупні міжнародні ділові агентства. Нам доводиться конкурувати з ними. Конкуруємо ми з ними не стільки новинами загальновідомими, а більше новинами з українського ринку та аналітикою, а також статистикою. Ну і звісно знанням ринку, який ми досліджуємо і добре знаємо.
— Де і як можна передплатити дайджести?
— Через редакцію. Зазвичай у нас передбачено кілька тестових розсилок безкоштовних, для того щоб компанії, які хочуть підписатися, могли оцінити продукт. Працюємо над дайджестами ми упродовж тижня, у суботу їх формуємо, перекладаємо в неділю на англійську, і в понеділок зранку їх розсилаємо. До початку робочого дня передплатники отримують всю інформацію стосовно минулого тижня.
Знаєте, для нас визначальним фактором, що ми робимо важливу справу, є те, що практично всі компанії, які були підписані на наш продукт, роблять перепідписку.
— Чи правильно я зрозумів, що для ExPro ці видання — це прибутковий проект, ви на них реально заробляєте, а не робите їх суто для престижу?
— Звичайно. Редакція ExPro в основному, складається із колишніх журналістів ділових ЗМІ, і ми бачили, як після кризи 2008 року вмирає ділова журналістика. В Україні було як мінімум чотири щоденні ділові газети. Жодна з них уже не виходить. Практично всі щотижневики так само збанкрутували. Хоча попит на ділову інформацію є, бо є бізнес, він розвивається, багато компаній продовжують працювати на ринку. Просто ділові видання не змогли переформатуватися відповідно до потреб ринку.
У нас колектив складається переважно з журналістів, які працювали в ділових виданнях, і ми ринки добре знаємо, вміємо оперативно працювати з інформацією. Ми побачили свою нішу. Коли обдумували, якою буде модель видання, то розуміли що це не буде друковане видання у звичному розумінні, бо всі друковані видання в Україні збиткові, без винятків. Продовжувати грати в цю гру з від’ємним результатом і сподіватися, що, може, колись щось зміниться, ми не хотіли. Ми для себе вирішили дещо змінити формат роботи і формат видання, і побачили, що на цю інформацію є попит, що бізнес готовий платити за неї.
— На які ще теми плануєте випускати дайджести у майбутньому?
— В Україні не так багато є напрямків, які працюють, розвиваються. Поки що нам достатньо цього ринку, де ми працюємо. Ми ще тут не реалізували, як мені здається, і четвертої частини можливостей. І найближчі три роки на цьому ринку, я думаю, буде дуже багато змін і, відповідно, можливостей працювати і розвиватись. Україна є досить крупною сировинною економікою, і те, що стосується комодітіз, я думаю, має найближчим часом у нас дуже великі перспективи. Тобто це може бути і видобуток, і «аграрка», і первинна переробка. Якраз оці напрямки будуть розвиватися. Вони поки що не структуровані, там відбуваються певні зміни. Можливо, за рахунок деяких покращень буде забезпечена більш ринкова ситуація і ліквідність їхня зросте. Україна буде більше інтегруватися з європейським ринком, покращаться експортні можливості, тому, я думаю, є перспектива на найближчі роки рухатись в цьому напрямку.
Читайте також:
– 17-18 травня у Львові пройде Carpathian Oil & Gas Conference