Підсумки місії МВФ — транш під питанням, антикорупційна неефективність, знецінення гривні та перспективи росту
Найголовнішими новинами для української економіки минулого тижня стало оприлюднення підсумків роботи місії Міжнародного валютного фонду, які засвідчують, що найближчим часом черговий транш кредиту МВФ Україні очікувати не варто. Також вартими уваги стало знецінення гривні на готівковому ринку через мітинги та ухвалення популістичних законів і оприлюднення дослідження міжнародної організації Transparency International, яке засвідчує, що реальної боротьби з корупцією в Україні практично немає.
Відповідно до заяви МВФ за підсумками роботи місії фонду в Україні, опублікованій 18 листопада, однією з головних умов успішного завершення третього перегляду програми розширеного фінансування між Україною та МВФ є ухвалення парламентом урядового проекту державного бюджету на 2017 рік, сформованого з урахуванням підтверджених фондом орієнтирів реформ. «Місія провела конструктивні дискусії з владою про те, що потрібно зробити для завершення Третього перегляду програми EFF. І хоча країна демонструє значний прогрес, визначені кроки необхідно зробити для закріплення фінансової стабільності в середньостроковій перспективі. У їх числі — прийняття проекту держбюджету на 2017 рік, збереження фінансової стабільності та боротьба з корупцією. Дискусії з цих питань продовжаться», — йдеться в заяві, де також зазначається, що викладена точка зору «не обов`язково збігається з думкою Ради директорів МВФ».
На думку голови місії фонду Рона ван Рудена, зараз Україна повинна сфокусуватися на реформі державного сектора, заходах із поліпшення ділового клімату, а також на досягненні реальних результатів у боротьбі з корупцією, яка гальмує економічний підйом. «Потрібно довести, що заявлене підвищення зарплат (тобто мінімальної зарплати до 3200 грн. на місяць) буде відповідати зростанню продуктивності праці, збереженню конкурентоспроможності ринку, — цитує Рудена прес-служба МВФ. — Необхідна подальша фіскальна консолідація, проведення пенсійної реформи та поліпшення податкового адміністрування поряд з якісним контролем державних витрат. У монетарній політиці необхідно знижувати інфляцію, відновлювати обсяги держрезервів і оживляти банківське кредитування».
У МВФ констатують, що дії влади в останні два роки привели до різкого зниження зовнішніх і внутрішніх дисбалансів. «Українська економіка демонструє ознаки відновлення, інфляція знижується, а міжнародні резерви НБУ значно збільшилися», — заявив Рон ван Руден. За прогнозами фонду, економіка України зросте в 2016 році на 1,5%, в 2017 році — на 2,5%. Натомість місія відзначає, що валовий внутрішній продукт на душу населення в Україні, як і раніше, є дуже низьким — всього 20% від середнього показника по ЄС, що є другим найнижчим рівнем серед країн Центральної та Східної Європи. На думку фонду, перетворення досягненої в державі економічної стабілізації у стійке економічне зростання — це непросте завдання. Раніше воно завжди було викликом, і зупинка реформ лише поглиблювала кризові явища в економіці. «Влада повинна бути єдиною в своєму прагненні продовжувати реформи, чинити опір тиску популістів і представників різних груп інтересів», — упевнені в МВФ, натомість звертають особливу увагу на недостатність антикорупційної боротьби. «Особливо рішучих дій вимагає боротьба з корупцією, яка залишається найбільш часто згадуваною перешкодою на шляху ведення бізнесу в Україні. Незважаючи на досягнуті успіхи у створенні нових інститутів — Антикорупційного бюро, системи електронного декларування активів, до винесення вироків та притягнення до відповідальності корумпованих чиновників високого рівня та повернення доходів, одержаних внаслідок корупційних дій, поки не дійшло», — йдеться в заяві місії.
Недостатність боротьби з корупцією в Україні, крім статистики реальних покарань за корупційні дії, підтвердив і звіт міжнародної антикорупційної організації Transparency International — Global Corruption Barometer, оприлюднений 16 листопада. За його результатами, 86% українців не побачили прогресу в боротьбі з корупцією в державі. Позитивно про антикорупційні дії української влади відгукуються лише 10% населення. Окрім того, 49% опитаних українців вказали, що багаті українці відстоюють свої інтереси за допомогою політичного лобі, а 67% респондентів виступили за заборону фінансування бізнесом політичних партій та кандидатів. Згідно з даними дослідження, Україна є п’ятою країною за рівнем сприйняття корупції серед країн Європи та Центральної Азії — 56% українців вважають корупцію головною проблемою в країні. Серед європейців, крім України, корупцію вважають найгострішою проблемою мешканці Молдови (67%), Іспанії (66%), Косово (65%) та Словенії (59%). Результати дослідження щодо України свідчать, що українці вважають найбільш корумпованими державних службовців (65%), парламент (64%), податкову службу (62%), суди (61%). 60% опитаних вважають корумпованими президента та прем’єр-міністра, 55% — представників місцевих органів влади, 54% — поліцію, 46% — керівників бізнесу. Цікаво, що 32% опитаних повідомили, що стикалися з корупцією в церквах.
Солідарні з МВФ і керівники Світового банку. 17 листопада директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен на одному з інвестиційних форумів заявила, що в Україні за останні три роки було зроблено чимало для відновлення економіки, але щоб досягнути росту ВВП у 3-4% на рік, необхідно не зменшувати темпів реформ. «За останні три роки уряд провів більше реформ, ніж за останні 15 років», — заявила вона, але відзначила, що при відсутності подальшого руху в напрямку структурних реформ економічні перспективи залишатимуться слабкими, і в країні знову виникнуть економічні дисбаланси з негативним впливом на рівень життя населення. «Сильне і стійке відновлення ще не почалося. Зараз добрий час, аби Україна почала роботу над усуненням серйозних вузьких структурних місць, що заважають розвиватися економіці. Також потрібно посилити антикорупційні заходи», — підсумувала Сату Кахконен.
Тим часом, минулого тижня дії української влади навряд чи можна назвати реформаторськими. Вочевидь, побоюючись велелюдних мітингів нібито ошуканих вкладників під Національним банком України та урядовими установами, більшість учасників яких отримувала погодинну оплату, Верховна рада з подачі президента України ухвалила закон про зміни до системи гарантування вкладів фізичних осіб, які дозволять отримати державне відшкодування в сумі до 200 тис. гривень вкладникам фінансових компаній, чиї вклади досі не підпадали під державне гарантування. Ціна питання — 1,2 млрд. гривень вкладів, що залучалися від населення на користь сумнівних фінкомпаній збанкрутілим банком «Михайлівський». Закон уже набув чинності, і всі видатки з компенсації цих вкладів лягають на державний бюджет, тобто на всіх платників податків. Реакцію національної валюти на цей закон довго чекати не довелося — вже на кінець минулого тижня на готівковому ринку курс гривні знизився до 27,2 гривні за долар. Щоправда, у Національному банку не бачать ризиків для курсу гривні через цей закон — за словами заступника голови НБУ Олега Чурія, на курс тисне політична нестабільність, яка перевершує сприятливі фундаментальні зовнішні фактори, а вже найближчим часом через наближення новорічних та різдвяних свят попит на іноземну готівкову валюту знизиться.
Хай там як, але негативні результати такої економічної політики, крім валютного курсу, підтверджують ще деякі показники. Наприклад, результати приватизації — за даними Фонду державного майна, план за доходами бюджету від приватизації був виконаний аж на… 0,45%, або на 77,86 млн гривень зі 17,1 млрд гривень, бо хто ж буде вкладати у нестабільну країну? Хіба офшорні компанії — за інформацією Держслужби статистики, у січні-вересні в економіку України надійшло майже 2,86 млрд доларів іноземних інвестицій, причому найбільшу частину інвестицій дав Кіпр, куди за цей же період було спрямовано 93,4% прямих інвестицій з України. Сумним є і результат торгового балансу України за 9 місяців 2016 року — його профіцит знизився майже у 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року, або до 654,1 млн доларів через скорочення експорту майже на 8%.
Але є в економіці й позитивні сигнали, частина яких теж надійшла минулого тижня. За даними Мінекономрозвитку, за перше півріччя 2016 року рівень тінізації економіки знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 38% офіційного ВВП завдяки дерегуляції, відносній макроекономічній стабільності, поступовому відновленню міжгалузевих зв’язків в економіці та детінізації ринку праці через зниження ставки єдиного соціального внеску. Важливим для бізнесу є ухвалене 17 листопада рішення Національної комісії з питань регулювання електроенергетики та комунальних послуг про зміни до методики розрахунку плати за підключення до енергомереж за стандартними включеннями (160 кВт – 5мВт), яке встановлює чіткі строки виконання в 45 днів та фіксовану вартість включення. Якщо воно працюватиме чітко, процедура підключення бізнесу до електромереж значно спроститься, і Україна може піднятися на 13 сходинок у рейтингу Doing Business у наступному році. Зрештою, позитивний прогноз Україні дало міжнародне рейтингове агентство Fitch, яке покращило очікування росту української економіки у 2017 році з 2% до 2,5% та констатувало зменшення її залежності від зовнішнього фінансування — натомість застерегло, що без поліпшення в діловому кліматі обсяг інвестицій залишиться на відносно низькому рівні.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України