Підрядників підвісили за угоду

У Львові міська влада нав’язує підрядникам угоду, підписавши яку, ті практично відмовляються від грошей, які заборгувало їм місто за виконані роботи. 

Сьогодні на сесії Львівської міськради депутат Михайло Лопатнюк озвучив депутатський запит до міського голови Андрія Садового щодо незрозумілих додаткових угод, які місто пропонує підписати підприємцям, перед якими має заборгованість за роботи, виконані у 2009-2010 роках.

Угоди містять пункт, за яким підрядник погоджується з тим, що місто розрахується з ним, якщо буде мати відповідні кошти. А якщо не буде мати, то підрядник нічого не отримає і вважатиметься, що боргу більше нема.

Дослівно це виглядає так: «Зобов’язання Замовника щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень. Відсутність фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунку за виконані роботи, засвідчує факт відсутності заборгованості Замовника перед Виконавцем».

«Іншими словами, — обурюється Михайло Лопатнюк, — згідно угоди, немає коштів у бюджеті — немає заборгованості. Появились якісь кошти, починаємо в ручному режимі роздавати подачки тим, хто ближчий. Таким чином ми створюємо ще один корупційний механізм, тому що прослідкувати черговість та справедливість погашення боргових зобов’язань практично неможливо».

Бізнесмени вимагають перевірити законність таких угод.

Подібні документи, за словами депутата, міська влада запропонувала укласти цілому ряду підприємств, в тому числі ТзОВ «Стелла», ПП «Ренесанс», ТзОВ «Еком».

Для прикладу, фірма «Стелла» у 2009 році проводила реконструкцію дзвіниці та огорожі Вірменської церкви після того, як її ледве не знищив попередній підрядник. Кошторис робіт складав 1 млн. 200 тис. гривень. «Стелла», згідно з угодою, виконувала роботи за власний кошт, бо міська влада, навчена прикрим досвідом співпраці із попередним підрядником, фірмою «Верховина», обіцяла розрахуватись лише після завершення робіт.

Як розповів «Вголосу» на правах анонімності представник однієї з фірм-підрядників, місто буквально нав’язує підприємцям додаткові угоди про борги. При цьому чиновники мотивують це тим, що лише у випадку підписання такої угоди в підприємця залишається шанс, що гроші йому врешті-решт таки заплатять. Бізнесмен тепер визнає, що, підписавши угоду, фактично позбавив себе можливості добиватися повернення боргу через суд.

«Це — грабіж посеред білого дня!», — прокоментував ініціативу міської влади керівник іншої фірми, який також не заходів, аби його називали.

Бізнесмени переконані: вказівку укладати такі папери дав міський голова.

Голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес в розмові з «Вголосом» сказав, що питання про додаткові угоди йому знайоме: «Це абсурд! Місто має розрахуватись з виконавцями робіт,  з якими уклало угоди. Невиконання зобов’язань — це порушення чинного законодавства. Це ставить підприємця перед величезною проблемою у наступних виплатах, податкових, перед Пенсійним фондом».

Окрім того, зазначив він, у підприємців виникають негаразди з правоохоронними органами через невиплату заробітної плати працівникам. Деякі підприємства взагалі можуть опинитись на межі краху.

Керівник підприємницького об’єднання повідомив, що подібна практика спостерігається і в інших областях України, але у Львові вона відбувається в особливо великих масштабах.

Відтак Асоціація роботодавців Львівщини має намір звернутися зі скаргою на дії Львівської міськради до державних органів влади.

Начальник юридичного управління Львівської міськради Гелена Пайонкевич нічого незаконного в угодах між бюджетними установами і підприємствами-підрядниками не бачить. «На мою думку, тут йде мова про продовження бюджетних зобов’язань на наступний рік. Якщо сторони домовились — це є справа сторін договору: вони з цим погоджуються або не погоджуються», — сказала вона.

Ймовірно, імпульсом для підписання таких угод стало блокування Держказначейством у грудні 2010 року перерахунків коштів міською радою. Таким чином 14,6 млн. грн., призначених для сплати фінансових зобов’язань міськради перед підрядниками та громадськими організаціями, зависли в повітрі. Керівництво міста наприкінці грудня погрожувало, що не потерпить такого зухвальства і звернеться до суду, щоб той визначив, чи дії Держказначейства законні. На сьогоднішній день про розблокування коштів, так само як і про судовий позов, нічого не чути.

Натомість, як бачимо, крайніми знову стали підприємці.