Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 30 травня – 3 червня
Зниження ставок акцизів на вживані авто

Головні події в економіці України за тиждень. 30 травня – 3 червня

Законодавча лібералізація, банківські втрати та неконкурентність економіки

Найголовнішими позитивними подіями в українській економіці минулого тижня стало ухвалення Верховною радою України трьох законів, що потенційно можуть спростити життя як простим українцям, так і бізнесу. Це — закони про зниження ставок акцизного збору на імпорт вживаних автомобілів, про спрощення реєстрації медикаментів, що дозволені для використання у розвинених країнах світу, а також про скасування обов’язкової реєстрації іноземних інвестицій.

Перший закон знижує ставки акцизного збору на вживані автомобілі до рівня акцизу на нові авто. Якщо закон буде підписано президентом, ставки акцизу буде знижено до 0,102 євро за 1 куб. см на автомобілі з двигуном об’ємом до 1000 куб. см; 0,063 євро для авто з двигуном об’ємом до 1500 куб см; 0,267 євро — до 2200 куб. см; 0,276 євро — до 3000 куб. см; 2,209 євро для авто з об’ємом двигуна понад 3000 куб. см. Зниження ставок діятиме до 31 грудня 2018 року для легкових автомобілів та інших транспортних засобів, призначених для перевезення людей. Водночас закон матиме обмеження в дії — знижені ставки не діятимуть для автомобілів, вироблених до 1 січня 2010 року, машин походженням з країн, офіційно визнаних агресором або окупантом щодо України (на сьогодні цей статус має Росія), а також для автомобілів, що ввозяться громадянами в кількості понад 1 автомобіль протягом одного календарного року. Законодавці подають цей закон як революцію для громадян, які отримають змогу офіційно ввозити недорогі автомобілі. Водночас професійні імпортери вважають, що закон суттєво не змінить ситуацію на ринку — на думку керівника Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олега Назаренка, через вікові обмеження пільги не поширюватимуться на справді недорогі автомобілі. Але якась лібералізація все ж відбудеться, і це добре.

Закон про лібералізацію реєстрації ліків значно спрощує допуск на український ринок медикаментів, які успішно використовуються у розвинених країнах світу. Спрощена реєстрація діятиме для препаратів, які зареєстровані як лікарський засіб компетентними органами США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або Євросоюзу. Цей закон справді прогресивний, оскільки зробить значно простішим доступ українських хворих до якісних ліків та знизить їх ціну на українському ринку. До речі, як ми повідомляли раніше, єдиними, хто виступав проти ухвалення цього закону, були лише чиновники Міністерства охорони здоров’я. Потрібним є і закон про скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій — відтепер іноземному інвестору для початку роботи в Україні не треба буде збирати кілограми довідок та інших документів для подачі органам влади та включення до реєстрів. Достатньо лише повідомити про інвестицію уповноважений орган влади простою заявою. Разом із звільненням від обов’язкового продажу інвестицій в іноземній валюті, яке Національний банк ухвалив у травні 2016 року, ця норма істотно спростить життя інвесторам в Україну. Чи скористаються вони нею — це вже друге питання.

Однією з проблем, яка заважає роботі бізнесу в Україні, залишається надзвичайно слабка і вразлива банківська система. Незважаючи на те, що минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s поліпшило прогноз банківської системи України до «стабільного» з «негативного» на тлі очікувань відновлення економки країни в наступні 12-18 місяців, що дасть змогу стримати подальше погіршення якості банківських активів, проблема залишається — насамперед через постійне виведення банків з ринку та відсутність будь-яких гарантій отримання вкладів у підприємств, чиї кошти «зависли» у банках-банкрутах.

Так, у зверненні низки банківських та фінансових асоціацій України до керівництва держави було підраховано, що банківська система України втратила 435 млрд. грн. активів, або приблизно 22% ВВП, у 2014-2016 роках через визнання неплатоспроможними та ліквідацію 77 банків, що склало понад 40% від діючих на 1 січня 2014 р. банків. При цьому підприємства реального сектору економіки втратили у банках, визнаних неплатоспроможними, близько 82 млрд. грн. обігових коштів, або чверть усіх коштів бізнесу, розміщених на рахунках у банках станом на 01 січня 2016 року. Враховуючи те, що на ліквідацію банки потрапляють з мінімумом ліквідних активів (в середньому 20%, за даними Фонду гарантування вкладів), повернення коштів бізнесу за рахунок продажу майна таких банків видається малоймовірним. З цих же причин, за версією авторів заяви, страхові компанії та учасники ринку кредитної кооперації втратили близько 2 млрд. грн. ліквідних коштів, якими мали забезпечувати виплати застрахованим і постраждалим особам, а також вкладникам кредитних спілок, а інвестиційні компанії та недержавні пенсійні фонди втратили на цьому 1 млрд. грн. Ці кошти не повернулися до грошового обігу і також зменшили ВВП України, а бюджети різних рівнів «поховали» у неплатоспроможних банках близько 25 млрд. грн.

Єдиним способом боротьби з цією проблемою може бути лише ефективний пошук і повернення коштів банків-банкрутів, а також результативне розслідування злочинів при банкрутстві банків із винесенням справедливих судових вироків. Тоді і коштів на повернення вкладів бізнесу вистачить, і кількість банків-банкрутів зменшиться — завдяки принципу невідворотності покарання для топ-менеджерів. Певний рух у цьому напрямку в Україні розпочався минулого тижня. Національний банк України офіційно повідомив про подачу правоохоронним органам листа про наявність ознак організованої злочинності у діях керівників банку «Михайлівський», куди тимчасову адміністрацію було введено позаминулого тижня. Крім продажу портфелю кредитів балансовою вартістю понад 682 млн. грн за заниженою вартістю маловідомій фінансовій компанії, яка до того ж сплатила за нього з рахунку в «Михайлівському», Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб встановили, що 19 травня в банку відбулася ще одна оборудка – кредитний комітет виніс серію рішень, які дозволили без відома куратора вивільнити забезпечення за кредитами пов’язаних осіб на загальну суму понад 2 млрд. грн. Всі ці операції будуть визнаватися нікчемними.

Цікаві новини були оприлюднені і щодо іншого великого банку, який нещодавно був визнаний неплатоспроможним — банку «Хрещатик». 1 червня Генеральна прокуратура заявила, що керівництво банку «Хрещатик» перед банкрутством видало фіктивним фірмам, які надали підроблені документи, кредити на загальну суму понад 40 мільйонів доларів США. Частина отриманих у кредит коштів через фіктивні підконтрольні підприємства були скеровані на погашення боргу за кредитними договорами шахраїв для виведення з-під застави високоліквідного майна. Всі ці операції включно з виведенням майна з-під застави були проведені протягом одного дня. Найрезонанснішим ж з фінансових розслідувань минулого тижня стала справа Національного антикорупційного бюро України, яке розпочало справу за підозрою у зловживанні службовим становищем топ-менеджерами Національного банку з метою розтрати коштів з рефінансування на загальну суму 12 млрд. гривень, що були надані банкам, які стали банкрутами у 2014-2015 роках. Справа була відкрита ще 27 квітня, але у травні суд надав детективам НАБУ доступ до документів банків-банкрутів, які отримували рефінансування. Старт добрий, але про успіх можна буде говорити тільки після появи перших реальних підозрюваних, а також арешту виведеного майна і коштів.

Поки ж реальних успіхів немає, Україна залишається на «дні» глобальних рейтингів конкурентоспроможності. 31 травня Міжнародний інститут менеджменту опублікував щорічний рейтинг конкурентоздатності економік світу, в якому Україна посіла 59-те місце з 61 країни. Гіршими за Україну у конкурентоздатності є лише Монголія та Венесуела. Рейтинг конкурентоздатності розраховується за 340-ма критеріями за чотирма групами: економічні показники, ефективність уряду, ефективність бізнесу та стан інфраструктури. Найбільш конкурентоздатною економікою в рейтингу визнано Гонконг, у ТОП-5 — Швейцарія, США, Сінгапур та Швеція. Литва та Естонія посідають у рейтингу 30-те та 31-ше місце, Росія — 44-те, Казахстан — 47-ме місце.

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події в економіці України за тиждень. 23-27 травня

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business