Прибуток
«Енергетична» стурбованість МВФ, падіння «Хрещатика» та повернення до інфляції
Минулий тиждень не приніс Україні прогресу ні в питаннях виходу з політичної кризи, ні, як наслідок, в питаннях відновлення зовнішнього фінансування. Натомість на початку минулого тижня про себе нагадав головний кредитор України — Міжнародний валютний фонд. 4 квітня на одному з міжнародних форумів глава представництва МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що фонд де-факто стурбований затримкою з підвищенням цін на газ для населення, яке уряд відклав до початку травня.
За словами Жерома Ваше, МВФ наполягає на необхідності дотримання українськими підприємствами та громадянами платіжної дисципліни при розрахунках за спожиті енергоресурси в рамках реалізації загальної реформи енергетичного сектора країни, прописаної у схваленій фондом програмі реформ. «Реформи енергетичного сектора — це не тільки управління дефіцитом НАК «Нафтогаз України» та, як наслідок, зниження навантаження на держбюджет. Результатом реформи стало те, що українці зрозуміли: енергія — це товар, що має свою ціну. Тепер необхідно дотримуватися платіжної дисципліни», — заявив він. Справді, позитивний результат підвищення ціни на природний газ для всіх споживачів включно з населенням, що відбулося минулого року, є — за підсумками завершення зимового сезону Україна спожила лише 50% запасів, нагромаджених у підземних сховищах, які, до речі, є найбільшими в Європі. Тобто через високу ціну споживачі відмовилися від використання великих обсягів «блакитного палива» а подекуди й взагалі відмовились від газу, перейшовши на дешевшу електроенергію або ж альтернативні види палива. І це добре. А от щодо необхідності подальшого підвищення ціни на газ для населення є серйозні сумніви. Як ми уже зауважували минулого тижня, сьогодні в Україні роздрібна ціна на природний газ для населення в 7188 грн., або трохи більше ніж 260 доларів за 1000 кубометрів вже є більш ніж ринковою — адже, якщо вірити міністру палива і енергетики Володимиру Демчишину, Україна в 2016 році імпортує газ в середньому по 190 доларів за 1000 кубометрів, а державне підприємство «Укргазвидобування», яке постачає громадянам газ українського видобутку, продає свій газ по 1590 гривень, або по 58 доларів без податків і вважає мінімально рентабельною для себе відпускну ціну в 3100 гривень, або 115 доларів за 1000 кубометрів. Тобто нинішня ціна на газ вже є більш ніж рентабельною для галузі, і подальше її збільшення разом з донарахуваннями «заднім числом», як це сталося для громадян з центральним опаленням через збільшення нормативів споживання без лічильників за рішенням суду, якраз кризу неплатежів і наблизить.
А тим часом, зовнішнє фінансування, хоч і в порівняно невеликих обсягах, в Україну надходить і без МВФ — Європейський банк реконструкції та розвитку вирішив виділити 75 мільйонів євро на програми з підвищення енергоефективності у вигляді цільових кредитів громадянам та кондомініумам на енергоощадні заходи. У свою чергу, Японія відкрила для України кредитну лінію в 30 млрд. ієн, або близько 269 мільйонів доларів, а, за словами японського прем’єра Сіндзо Абе на зустрічі з українським президентом Петром Порошенком, Японія готова продовжувати надання Україні допомоги на проведення реформ на загальну суму 1,85 мільярда доларів.
Втім, найбільшим «ньюсмейкером» в економічному житті минулого тижня став банківський сектор. Новина про визнання неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації у банк «Хрещатик» стала найголовнішою новиною тижня. І не тому, що це один із найстарших банків України та 18-й банк за активами. Річ у тім, що «Хрещатик» фактично є банком з державним капіталом — майже 25% акцій банку належить державі в особі Київської міської державної адміністрації. Присутність мерії Києва у складі акціонерів надала банку «Хрещатик» додаткового значення і виняткової ролі в житті Києва — у банку обслуговувалися всі комунальні підприємства столиці України, банк реалізовував проект «соціальна картка киянина». Тимчасова адміністрація до банку була введена через різке погіршення ліквідності та невиконання нормативів Нацбанку, викликане різким відтоком клієнтів та коштів.
За словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової, ключова причина різкого зниження платоспроможності — його акціонери, якими є двоє фізичних осіб-громадян України. Підприємства, близькі до цих осіб, вирішили перевести рахунки та кошти в інші банки. З кризою ліквідності банк не впорався і з 1 квітня обмежив видачу готівки та операції в касах. Цікаво, що Київська міська державна адміністрація була готова дати додаткові кошти до капіталу банку — у березні акціонери вирішили збільшити капітал банку на 600 млн. гривень, і мерія зобов’язалася внести свою частку у 150 млн. гривень. Натомість інші співвласники банку свою готовність вкласти кошти 31 березня не підтвердили. Кредитор останньої інстанції — Національний банк України рятувати «Хрещатик» відмовився, незважаючи на «символічний» борг з рефінансування у 190 млн. гривень. Банківська асоціація «Український кредитно-банківський союз» через це вже встигла звинуватити Нацбанк у «вибіркових підходах у банківському нагляді». Але на ці зауваження ніхто не відреагував — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підраховує суму гарантованого відшкодування для виплати вкладникам та шукає інвестора для виведення банку з ринку, «карткою киянина» займеться державний Ощадбанк, а комунальні підприємства та інші клієнти-юридичні особи, які, за українською практикою ліквідації банків, мають мізерні шанси на повернення своїх коштів, фіксують збитки. Ситуація з банком «Хрещатик» вкотре показала, що в українському банківському секторі, який раніше було визнано найслабшим у світі, від «падіння» не застрахований жодний банк, навіть банк з державним капіталом.
Другою новиною у банківському секторі став технічний збій у платіжній системі найбільшого банку України — дніпропетровського «Приватбанку». Через помилки при переобладнанні процесингу банку на більш сучасну систему безпеки 4 квітня була заблокована робота процесингового центру «Приватбанку», а це — найбільша кількість банкоматів та POS-терміналів для карткових розрахунків. Карткові клієнти банку також відчули проблеми при проведенні розрахунків своїми картками. Банк вибачився за проблеми та забезпечив свої каси належними обсягами готівки, які були доступні для всіх власників карт у відділеннях банку. Наслідки збою вдалося подолати тільки в кінці дня 5 квітня, після чого всі термінали та банкомати відновили роботу в повному обсязі. Тим часом, 5 квітня Інтернет-видання «Апостроф» з посиланням на анонімні джерела поінформувало, що таємною постановою Національного банку України «Приватбанк» нібито отримав відстрочку з оплати простроченої заборгованості в сумі 18,7 млрд. гривень за кредитами рефінансування і затвердження нового графіку виплат боргу перед НБУ до 2022 року, відповідно до якого виплата основної частини цього боргу відтерміновується мінімум на рік. За даними видання, необхідність змін у графіку «Приватбанк» прямо аргументував необхідністю недопущення погіршення фінансового стану банку та зменшенням навантаження на ліквідність. Чи пов’язані обидві події між собою — сказати важко, але, як кажуть в Україні, диму без вогню не буває…
Тим часом, за даними статистики, в Україну повернулася інфляція. Державний комітет статистики повідомив, що ціни на споживчому ринку в березні порівняно з лютим зросли на 1%, а з початку року — на 1,5%. Порівняно ж з березнем 2015 року ціни зросли на 20,9%. Ціни на продукти харчування і безалкогольні напої знизилися на 0,7%, а одяг і взуття подорожчали на 10,7%. Житлово-комунальні послуги подорожчали на 2,9% за рахунок проведеного в березні підвищення на 25,2% тарифів на електрику для населення. До речі, в Україні ростуть не тільки ціни — 5 квітня Державна фіскальна служба повідомила, що в березні було зафіксовано рекордне значення надходжень зборів до бюджету: аж 60,3 млрд. грн., а за перший квартал індикативні показники Міністерства фінансів були перевиконані на 13,8%.
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події в економіці України за тиждень — 28 березня – 1 квітня
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України
