Прибуток
Політична невизначеність, показники для роздумів та аграрні успіхи
Минулий тиждень для української економіки став першим тижнем життя в умовах політичної невизначеності. Уряд залишився на своїх місцях, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк продовжив запевняти іноземних журналістів, що зростання економіки в Україні обов’язково буде, якщо нинішній уряд працюватиме ще 1-2 роки, парламентська коаліція фактично припинила своє існування, а гривня продовжила котуватися на рівні 27,1-27,3 грн. за долар на міжбанківському валютному ринку та в діапазоні 27-27,6 грн. за долар на готівковому ринку. Жодної новини ні щодо шляхів виходу з політичної кризи, ні щодо продовження роботи з міжнародними фінансовими організаціями — та це зрозуміло, бо ж без першого другого не буде. Наразі свою думку щодо ситуації в Україні оприлюднили лише аналітики міжнародного рейтингового агентства Fitch, які фактично підтвердили, що міжнародні рейтинги України, а, значить, і ставлення до держави з боку міжнародних інвесторів, залежатимуть не стільки від дій українських політиків чи урядовців, як від рішення Міжнародного валютного фонду, надавати Україні підтримку чи ні.
Аналітики Fitch констатують, що напруженість між президентом України Петром Порошенком та прем’єром Арсенієм Яценюком одночасно із впливом корупції та зростанням популярності опозиції вже відтермінували реформи в державі та затримали транші МВФ. На їхню думку, нові вибори або міноритарний уряд в Україні лише посилять невизначеність щодо здатності уряду проводити реформи, що є критично важливими для реалізації програми МВФ. Жодних коментарів на цю тему з боку МВФ не прозвучало, натомість у західних медіа з’явився тривожний «дзвіночок» з іншого питання — запровадження безвізового режиму для поїздок українців в ЄС, яке, згідно з даними соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» та центру Разумкова, важливе для 57% громадян України. Радіо «Свобода» з посиланням на джерела в Євросоюзі повідомило, що Європейська комісія може запропонувати безвізовий режим Грузії, але відтермінувати аналогічне рішення щодо України, як мінімум, до квітня. Офіційним приводом до цього є побоювання, що позитивне рішення може мати негативний вплив на результати референдуму в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але фактично офіційний Брюссель нібито не впевнений, що українська влада робить достатньо для боротьби з корупцією.
Повертаючись до справ економічних, варто відзначити кілька оприлюднених минулого тижня показників. По-перше, це рівень зарплатних боргів — за даними Державного комітету статистики, заборгованість з виплати зарплати перед працівниками економічно активних підприємств за січень 2016 року збільшилась на 14% — до 1,5 мільярда гривень. Основна сума боргу — 73% — сформувалася на промислових підприємствах. Найбільшими областями-боржниками із зарплат є Луганська, Донецька і Харківська області. Другим цікавим показником став обсяг капітальних інвестицій в економіку України за 2015 рік, який скоротився порівняно з 2014 роком на 1,7% і склав 251,16 млрд. гривень. Натомість цікавість цього показника не в цифрі і не у факті скорочення, а у структурі інвестицій — 67,4% цієї суми склали власні кошти українських підприємств та організацій, а 12% — кошти населення на будівництво житла. Кошти іноземних інвесторів в цьому обсязі склали лише 3,1% та є істотно менші за інвестиції з місцевих бюджетів, чий обсяг сягнув 5,1%. Капітальні інвестиції з державного бюджету склали лише 2,4% від загального обсягу. Ця статистика підтверджує, що ніхто не зможе допомогти українцям більше і краще, ніж вони самі. Третім цікавим показником стало скорочення промислового виробництва у січні на 1,7% порівняно з аналогічним місяцем 2015 року. При цьому Міністерство економічного розвитку і торгівлі минулого тижня зберігало оптимізм та заявило, що прогнозує зростання валового внутрішнього продукту на 1% вже в першому кварталі, а за підсумками 2015 року падіння ВВП сповільнилось до 10%.
У банківській сфері України за минулий тиждень новин було відчутно більше. У понеділок, 22 лютого, було оприлюднено рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку, яке скоротило перелік системно важливих для сектора банків до трьох — відтепер системно важливими є лише найбільший український банк «Приватбанк» та державні «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». Пояснюючи скорочення кількості системних банків до трьох із семи, в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що воно є наслідком скорочення кредитування в Україні, що викликало зменшення валюти балансу банків нижче за вимоги до категорії системних. Водночас з боку НБУ пролунала «цікава» пропозиція для дрібних банків — за словами Катерини Рожкової, Нацбанк пропонує банкам, які не зможуть докапіталізуватися, здійснити самоліквідацію за спрощеною процедурою. На її думку, якщо банк розрахується за всіма зобов’язаннями, він міг би просто здати банківську ліцензію, але на сьогодні цей процес ще дуже складний.
Наразі ж стало відомо, що банківський сектор України зіткнувся з істотними відхиленнями від нормативів. Так, станом на 1 лютого норматив достатності регулятивного капіталу українських банків знизився з 12,31% до 9,63%, тоді як допустимий мінімум за цим нормативом складає 10%. Система також перевищила норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними особами — він зріс до 45,56% при допустимому ліміті в 25%. Ще одною інформацією, що насторожує, стала інформація тієї ж Катерини Рожкової про рівень прострочених кредитів в українських банках — за її словами, він складає 21%, але це тільки те, що банки демонструють у своїх балансах. Катерина Рожкова зауважила, що зазвичай українські банки занижують проблемну заборгованість у своїх балансах та штучно підвищують її якість, тому реальний обсяг прострочених кредитів може бути значно більшим.
І на завершення економічних підсумків тижня — про дві позитивні новини. Перша: за даними Міністерства сільського господарства США, Україна збільшила на 40% експорт вершкового масла — до 7 тисяч тонн та за підсумками 2014-2015 маркетингового року посяде 8 місце за експортом цього продукту на зовнішні ринки. Найбільшими споживачами українського масла були Марокко (18,9%), Азербайджан (15,65%) та Єгипет (15,16%). Україна також посіла восьме місце за експортом сиру, утримуючи частку в 0,6% світового ринку цього продукту. Другою позитивною новиною стала інформація про підписання угоди про будівництво нового зернового терміналу в порту «Південний» в Одесі. Головним інвестором будівництва виступить американська корпорація Cargill. Будівництво розпочнуть вже наприкінці лютого і планують завершити до весни 2018 року, загальний обсяг інвестицій в проект — близько 130 млн. доларів. І третьою позитивною новиною можна вважати інформацію про те, що мораторій на перевірки бізнесу (за винятком планових) можуть продовжити ще мінімум на рік, що хоч трохи полегшить долю українських підприємств…
Василь Сидорович
Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl
Читайте також:
– Головні події 15-19 лютого в економіці України
– Головні події 8-12 лютого в економіці України
– Головні події 1-5 лютого в економіці України
– Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України
Фото: obozrevatel.com
