Головна / Інше / Головні події в економіці України за тиждень. 8-12 лютого
Арсеній Яценюк прикрив обличчя долонею

Головні події в економіці України за тиждень. 8-12 лютого

Попередження МВФ і урядова криза, приватизація держбанків та рецепти Bloomberg

Гучний скандал з відставкою міністра економіки України Айвараса Абромавічуса і подальшим поверненням на посади всіх міністрів, що залишили свої посади, прогнозовано не залишився непоміченим головним кредитором України – Міжнародним валютним фондом. У середу, 10 лютого, директор-розпорядник МВФ Крістен Лаґард зробила різку заяву, у якій відверто заявила, що Україні не варто розраховувати на поновлення програми розширеного фінансування.

За її словами, МВФ буде дуже складно допомагати Україні, якщо вона не боротиметься з корупцією та не проводитиме реформи. «Я стурбована тим повільним прогресом, який демонструє Україна у поліпшенні державного управління, боротьби з корупцією та у зменшенні впливу корисливих інтересів на політику. За відсутності помітних зусиль надати новий поштовх реформам в управлінні державою та боротьби з корупцією складно уявити, що програма МВФ триватиме і буде успішною», — заявила Крістен Лаґард і додала, що зараз, на її думку, для України життєво важливо, аби зараз дії її лідерів повернули країну на обнадійливий шлях реформ. Інакше, на її думку, «Україна ризикує повернутися до практики невдалих економічних кроків, яких і так вистачало в її недавній історії». Заяву шефа МВФ підтримали Сполучені Штати Америки — посол США в Україні Джефрі Пайєтт заявив у своєму Twitter-дописі, що ця заява є «ще одним аргументом на користь завершення перезавантаження українського уряду, що буде орієнтований на реформи та нульову терпимість до корупції».

Тим часом, в українському уряді заяві головного кредитора України, схоже, не здивувалися — заступник міністра фінансів Артем Шевальов повідомив, що Мінфін вважає заяву МВФ такою, що зумовлена кризовою ситуацією в уряді через бажання низки міністрів залишити свої посади і неясності майбутнього складу Кабінету міністрів. «Ті люди, які ставлять підпис у меморандумі (з МВФ), відповідають і за його імплементацію. МВФ хоче розуміти і внести ясність щодо уряду та майбутнього уряду. І ті підписи, які будуть стояти в меморандумі, ті люди мають бути партнерами із МВФ у найближчі 3-4 місяці до наступного перегляду”, — сказав він. Артем Шевальов також заявив, що текст меморандуму з фондом практично узгоджений. Водночас інформагентство УНІАН повідомило, що меморандум щодо другого перегляду програми розширеного фінансування… ще не підписаний з українського боку, оскільки «йде процес узгодження текстової частини документа й доопрацювання технічних моментів». Це, щоправда, теж прогнозовано — на 16 лютого у Верховній Раді призначений звіт уряду Арсенія Яценюка, який має всі перспективи стати останнім днем його роботи, враховуючи всі «видатні успіхи», які були продемонстровані Кабміном у боротьбі з економічною кризою. Саме тому не впевнений у своєму майбутньому Яценюк, напевно, вирішив зволікати, аби показати свою «незамінність». Тим часом, міністр фінансів Наталя Яресько поводила себе так, ніби нічого не відбувається, і продовжила робити оптимістичні публічні заяви про те, що у 2016 році Україна планує отримати у своїх міжнародних партнерів 8-10 млрд. доларів на бюджетні та інвестиційні потреби. При цьому найбільшу частину цієї суми (близько 5,8 млрд. доларів) Україні має надати саме МВФ, що заявив про припинення співпраці з Україною, а інші інвестори без коштів МВФ не дадуть Україні ні цента — довіри ж-бо вже нема!

Фактично єдиним «кризовим менеджером», який став не коментувати, а діяти у цій складній ситуації, став український президент Петро Порошенко, який невідкладно зв’язався з Крістен Лаґард телефоном та спробував її переконати в тому, що в Україні ще не все втрачено. Розмова мала свій результат — уже увечері 10 лютого прес-центр МВФ опублікував заяву Лаґард про те, що розмова з Петром Порошенком була конструктивною. «Президент запевнив мене у своїй незмінній прихильності до реформ, в тому числі в сфері удосконалення державного управління та боротьби з корупцією», — повідомила голова МВФ та заявила, що сторони домовилися про «пріоритетні заходи для забезпечення оперативного прогресу», які допоможуть Україні «утриматися на шляху надійного і сталого зростання». Наступного дня, 11 лютого, офіційний речник МВФ Джеррі Райс заявив, що фонд продовжує співпрацю з владою України задля завершення другого перегляду програми EFF для України. «Ми продовжуємо співпрацю з владою щодо політики, яка необхідна для посилення економіки країни та відкриє шлях для завершення другого перегляду», — сказав він. Натомість терміни поновлення такої співпраці невідомі — МВФ не може назвати дату чергового засідання ради директорів з українського питання, оскільки вона, за словами Джеррі Райса, залежатиме від прогресу в реформах та чіткості статусу уряду та коаліції.

Тим часом, Національний банк України офіційно визнав, що політична криза влади загрожує економічному зростанню держави у 2016 році. Саме так заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва 9 лютого під час зустрічі з керівниками 40 найбільших українських банків, що вціліли. На її думку, криза в українській владі посилює невизначеність на фінансових ринках та негативно впливає на взаємини України з міжнародними партнерами. Гонтарєва нагадала, що Нацбанк був змушений переглянути прогнози зростання реального ВВП 2016 року з 2,4% до 1,1% та погіршив прогноз стану платіжного балансу: замість збалансованого поточного рахунку, як 2015 року, Нацбанк прогнозує його дефіцит цього року в розмірі 2,5 млрд доларів.

Тим часом, реформи у Нацбанку та банківській системі таки йдуть — 11 лютого уряд затвердив стратегію реформування українського банківського сектора, що передбачає зменшення ролі держави у банківській системі. Зокрема, стратегія передбачає продаж до середини 2018 року 20% акцій системних державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Як повідомила міністр фінансів Наталя Яресько, для інших несистемних банків з державним капіталом — «Укргазбанку», банку «Родовід» та інших, що були набуті державою після кризи 2008 року — передбачена стратегія виходу держави з їхнього капіталу як шляхом приватизації, так і через закриття і ліквідацію таких банків.

Ще однією подією, що підтверджує те, що реформи хоч трохи йдуть, стало перше в історії виведення з ринку комерційного банку за непрозорість структури власності. 10 лютого Нацбанк вирішив віднести до категорії неплатоспроможних банк «КБ ТК Кредит», який ще з середини 2014 року ігнорував вимоги регулятора та не подавав документи про кінцевих власників, які були неодноразово запитані. Окрім того, справжнім «проривом» для звичайних українців став дозвіл Нацбанку фізичним особам отримувати електронні гроші, випущені за кордоном, з використанням міжнародних систем Інтернет-розрахунків. Це означає, що українські громадяни зможуть отримувати перекази з електронних систем на кшталт PayPal на свої банківські рахунки. Ще однією економічною перемогою тижня стало поновлення автомобільного транзиту українських вантажів до Азії через Росію — українське Міністерство інфраструктури повідомило, що Україна та Росія обмінялися тимчасовими квотами дозволів на транзитні перевезення. Але цій перемозі слід завдячувати громадськості, а саме, західноукраїнським активістам, які у відповідь на повну заборону Росії пропускати транзитні вантажівки почали блокувати автомобілі з російськими номерами, які прямували до Європи.

Хай там як, але подальший розвиток економіки України без перебільшення залежить від подій 16 лютого — адже від того, чи буде новий уряд віддано працювати на те, щоб «запустити» вже третій рік стагнуючу економіку держави, не спокушуючись на корупційні «цукерки», залежить те, чи існуватиме Україна як держава. Для урядовців це буде дуже важко щонайменше в матеріальному плані — адже за підсумками минулого року місячна зарплата прем’єр-міністра склала трохи більше ніж 25000 гривень (близько 3500 злотих), міністра фінансів – 11240 гривень (1605 злотих), міністра економіки і торгівлі – 10210 гривень (1458 злотих). Долею України вже переймаються західні медіа — так, редколегія агентства Bloomberg 12 лютого опублікувала свій погляд на Україну, у якому рекомендувала МВФ бути готовим припинити фінансування у разі, якщо Україна не проводитиме реальну боротьбу з корупцією.

Ukraine Needs the IMF’s Tough Love

На думку редакторів Bloomberg, рецептом порятунку України мають стати три речі. По-перше, це приватизація більш ніж 3000 державних компаній за чітким графіком, оскільки завдяки пострадянській системі прибуток таких підприємств реально приватизується, а за активи і збитки відповідає держава. Саме тому олігархи «купують» парламент та уряд за право ставити «своїх» керівників таких держкомпаній. По-друге, Україна має створити незалежний «комітет технократів», який би виявляв і відстороняв корумпованих менеджерів та заміняв їх професіоналами. По-третє, необхідно забезпечити відсутність тиску на Національне антикорупційне бюро аж до розгляду справ з корупційних дій у спеціальних антикорупційних судах із незаангажованими суддями, яких при потребі можна запрошувати з-за кордону. Експерти Bloomberg завершують свій рецепт словами: «Порошенко має зрозуміти, що Україна досягла поворотної точки. Ввічливість та розуміння західних лідерів завершились, воно ж завершується і у деяких власних лідерів»…

Василь Сидорович

Матеріал опубліковано з дозволу редакції порталу Wschodnik.pl

Читайте також:

Головні події 1-5 лютого в економіці України

Головні події 25-29 січня в економіці України

Головні події 18-22 січня в економіці України

Архів усіх публікацій з підсумками головних подій в економіці України

У колажі використано фото unn.com.ua

x

Рекомендуємо

Тиждень в економіці України. 24-28 жовтня 2016

Головні події в економіці України за тиждень. 24-28 жовтня

Е-декларування та транш МВФ, несподіваний ріст мінімальної зарплати та провал у рейтингу Doing Business