Головна / Інше / Робота у поті чола

Робота у поті чола

Фото: vgolos.com.ua

Спека внесла корективи в робочий процес

Для більшості офісних працівників вона зробила його просто нестерпним. А подітись нікуди, і синоптики не тішать прогнозами: аномально спекотна погода, яка прийшла в Україну на початку липня, протримається ще тиждень-півтора. «Коливання температури може бути в межах не більше 2-3 градусів, але загалом погодний стан не зміниться. Спека збережеться», — наче вирок виніс начальник Українського гідрометцентру Микола Кульбіда.

ККД

Тим часом продуктивність праці падає.

Портал HeadHunter днями провів опитування «Чи впливає спека на продуктивність праці?», і більшість менеджерів вищої та середньої ланки відповіли ствердно — впливає. 33% опитаних вважають, що вплив цей негативний. Зокрема, менеджери зізнались, що банально ігнорують багато важливих робочих завдань, уникають виконання термінової роботи, і тільки й думають, як би втекти поближче до води, на пляж.

Є, проте, напрочуд працьовиті і витривалі менеджери. Вони готові працювати за будь-якої температури, і їм не важливо, обладнане їх робоче місце кондиціонером чи ні. Таких опитування виявило 10%. Ще 35% готові працювати, аби тільки поруч працював кондиціонер.

Некомфортний градус

Згідно з діючими в Україні санітарними правилами і нормами (СанПіН), максимальна температура на робочому місці повинна становити 19-25 градусів за Цельсієм. Якщо ж вона вища, СанПіН рекомендує на цей період скоротити тривалість робочого дня мінімум на 10%. Проте ці рекомендації доволі розпливчасті.

У Росії, наприклад, подібними санітарними нормативами комфортною для роботи визначено температуру 22-25 ºС. Коли повітря у приміщенні прогрівається до 28 ºС, час роботи скорочується, а коли температура зашкалює за 32 ºС, перебувати на робочому місці офісному працівнику можна не більше години. При цьому російські чиновники стежать, щоб роботодавці ці норми виконували. Так, днями начальник управління нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю Роспраці Ігор Воробйов попередив підприємців: якщо будуть нехтувати комфортом працівників, їх штрафуватимуть (розмір штрафу в переводі на українську валюту може сягнути 1 290 грн. для посадової особи підприємства і 12 930 грн. — для юридичної особи) або навіть призупинять діяльність підприємства на термін до 90 діб.

Українська влада про скорочення робочого дня через спеку й не заїкається. Напевно, не до того. Тому наші роботодавці діють на власний розсуд. Більш людяні йдуть назустріч своїм підлеглим, змінюючи графік роботи, облаштовуючи офіси системами кондиціонування…

Зміна графіку

У Німеччині, яка також плавиться від 30-градусної температури, керівник однієї з берлінських компаній, що займається розслідуванням випадків ухилення від сплати податків, відпустив 260 співробітників додому. В електронному листі, надісланому підлеглим, він написав: «Кожен повинен для себе вирішити, чи в стані він працювати при таких температурах. Рішення необхідно прийняти до того, як ви зомлієте… Вихідний може стати у багатьох відношеннях мудрим рішенням, яке зустріне повне розуміння з мого боку».

У Росії кожна десята московська компанія у зв’язку зі спекою працює за скороченим графіком. Перебування на виробництві чи в офісі скорочено переважно на одну-дві години.

На жаль, по Львову подібної статистики немає. Тим не менше Вголос дізнався, що й у нашому місті вистачає фірм, керівництво яких пішло на скорочення робочого графіку. Часто це фірми невиробничого сектору.

Марія Котляр, співробітниця однієї консалтингової фірми, розповіла, що у її шеф дозволив йти з роботи на годину раніше.

На «Львівській пивоварні» не бачать необхідності вносити зміни у робочий графік. Як розповіла Вголосу фахівець з питань зв’язків із громадськістю Ірина Миколаєнко, температурний режим на підприємстві комфортний. «У виробничих приміщеннях працює спеціально обладнана вентиляція. В адміністративних приміщеннях майже у всіх є кондиціонери», — зазначила вона. «От, наприклад, у мене немає кондиціонера, тому що у мене зовнішній фасад, а наші фасади — це спадщина ЮНЕСКО у розділі «промислова архітектура», тому у мене працює вітряк (вентилятор. – Вголос)», — додала пані Миколаєнко.

За незмінним графіком працюють і в «Кредобанку». «Зрозуміло, що більш висока, ніж звичайно, температура відчувається, але поки що звернень від працівників, які б вимагали від банку реагування, не було», — повідомив Вголос директор департаменту стратегії та PR Роман Лепак.

Боротьба за прохолоду

Менше повезло працівникам фірм, де завчасно не подбали про системи кондиціонування. У кращому випадку в таких терміново закупили вентилятори, в гіршому — залишили боротьбу із задухою за самими працівниками.

До перших можна віднести редакцію інтернет-видання Вголос. Тут, як тільки в ЗМІ пройшла інформація про антициклон, що насувається на Україну, шеф-редактор Ірина Марушкіна виділила кошти на встановлення жалюзі на вікнах та закупівлю вентиляторів.

Не пощастило Анні Коваль, яка працює бухгалтером на фірмі зі сфери інформаційних технологій. Ні кондиціонера, ні вентилятора на її робочому місці немає. «Відкриваємо вікно і двері. Але моя колега при найменшому протязі закриває одне з двох», — поділилась вона.

В деяких середніх і великих компаніях можна спостерігати картину, як співробітники вистоюють в чергах до кулера для води.

Крім того, працівники затоварюються прохолоджуючими напоями, морозивом. Нерідко в обід працівників львівських фірм можна побачити на столиках літніх кафе — щоправда не за філіжанкою кави, а за гальбою пива.

Дрес-код

В Європі через спеку багато фірм тимчасово виключили з корпоративного одягу краватки.

В Україні, тим паче в регіонах, до корпоративного дрес-коду на більшості фірм вільне ставлення. Тому працівники ходять на роботу часто в шортах і футболках. Дівчата і жінки сміливо вдягають короткі сарафани та спіднички.

Строго з формою одягу у банківських установах, де працівники зобов’язані дотримуватися ділового стилю. «Банківська сфера — це та сфера, де клієнту значно приємніше і звичніше бачити працівника банку вдягнутого відповідно до стандарту», — пояснив у коментарі Вголосу директор департаменту «Кредобанку» Роман Лепак. Відтак у «Кредобанку» єдина вільність, яку дозволили співробітникам, — це вдягати сорочки з короткими рукавами.


Богдан Швед, Василь Скріба
«Вголос про економіку», 23.07.2010

x

Рекомендуємо

Остап Гишко, франчайзі клінінгової компанії Універсальний Прибиральник у Стрию та Моршині

Остап Гишко: Клінінговий бізнес — хороший старт для того, щоб стати мільйонером

Ще якихось два роки тому Остап Гишко працював офіціантом в одній з львівських піцерій. І раптом різко змінив своє життя, ставши підприємцем. Каже, що вдало стартувати у бізнесі йому допомогло придбання франшизи...